Гектор Берліоз

Гектор Берліоз
фр. Louis Hector Berlioz
Зображення
Зображення
Гектор Берліоз, фото Karl Reutlinger, 1864
Основна інформація
Повне ім'яфр. Louis-Hector Berlioz
Дата народження11 грудня 1803(1803-12-11)
Місце народженняЛа-Кот-Сент-Андре
Дата смерті8 березня 1869(1869-03-08) (65 років)
Місце смертіПариж[1][2]
ПохованняЦвинтар Монмартр[3]
Роки активностіз 1815
ГромадянствоФранція
Віросповіданняатеїзм
Професіїжурналіст, диригент, письменник, автобіограф, музичний критик, лібретист, віртуоз, бібліотекар, композитор
ОсвітаПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
ВчителіАнтонін Рейха і Jean-François Le Sueurd
Відомі учніAntoine Elwartd і Théodore Ritterd
Інструментигітара, флажолет, флейта і саксофон
Мовафранцузька
Жанриопера, симфонія, класична музика і музика епохи романтизму
Magnum opusRequiem[d], Roméo et Julietted, Фантастична симфонія, Засудження Фауста, Les Troyensd, Римський карнавал і Les Nuits d'Étéd
ЧленствоШведська королівська музична академіяd і Академія красних мистецтв Франції (3 серпня 1869)
Нагороди
БатькоLouis Berliozd
У шлюбі зHarriet Smithsond
ДітиLouis Berliozd[1]
Автограф
hberlioz.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Луї́ Гекто́р Берліо́з (фр. Louis Hector Berlioz; 11 грудня 1803, Ла-Кот-Сент-Андре — 8 березня 1869) — французький композитор, диригент, музичний письменник. Член Інституту Франції (1856).

Біографія

Народився в містечку Ла-Кот-Сент-Андре на південному сході Франції у сім'ї лікаря, вільнодумної, освіченої людини. Дитячі роки Берліоз провів у провінції, де чув народні пісні та познайомився з древніми міфами. Там же ж навчився грати на флейті. У 1821 році Берліоз переїхав у Париж, де став вивчати медицину, але незабаром, незважаючи на опір батьків, залишив медицину, вирішивши присвятити себе музиці. Він підпрацьовував співом у хорі та довго бідував. Перше публічне виконання твору Берліоза («Урочиста меса») відбулося в Парижі в 1825 році. Берліоз, займаючись самоосвітою, декілька років брав уроки у Жана-Франсуа Лесюера і до нього ж у клас поліфонії подався після вступу в Паризьку консерваторію у 1826 році. Також він займався у класі Антоніна Рейхи. Починаючи з 1828 року Берліоз почав писати критичні статті про музику і познайомився з популярними в той час письменниками і музикантами такими як Віктор Гюго, Олександр Дюма, Паганіні, Жорж Санд. У 1828–1830-і роки знову було публічно виконано декілька творів Берліоза — увертюри «Веверлі», «Francs-juges» і «Фантастична симфонія», після чого публіка звернула увагу на молодого композитора.

У 1830 році Берліоз закінчив консерваторію. Того ж року він отримав Римську премію за кантату «Сарданапал». До цього Берліоз 3 роки поспіль намагався отримати премію, але журі відмовляло йому оскільки були спантеличені. Того ж року почалась революція, Берліоз співчував революціонерам і навіть інструментував «Марсельєзу». Після того жив (як стипендіат) в Італії. Там він зацікавився італійською музикою, зустрівся з Глинкою, познайомився з творами Байрона. Повернувшись до Парижа у 1832 році, привіз із собою написану в Італії увертюру «Король Лір» і симфонічний твір «Le retour à la vie» в жанрі, який він називав «мелолог» (суміш інструментальної і вокальної музики з декламуванням), який є продовженням «Фантастичної симфонії». Осівши у Парижі Берліоз розвинув творчу активність, працював як композитор, складаючи програмні симфонії та опери, диригент (зокрема працював у Паризькій консерваторії), та музичний критик (писав у газетах «Gazette musicale de Paris», пізніше в «Journal des Débats» до 1864 року і набув репутацію строгого та серйозного критика). Однак його опери не мали серйозного успіху і він все ще залишався бідним.

У 1839 році його було призначено бібліотекарем консерваторії.

З 1842 року багато гастролював за кордоном. З тріумфом виступав як диригент і композитор в [[Російська імперія|Росіїйській імперії] (1847, 1867—1868 роки), зокрема зібрав значну кількість слухачів на концерті у Московському манежі. У 1867—1867 роках жив у Санкт-Петербурзі.

У 1856 році Берліоза було призначено членом Академії мистецтв.

У 1860-х роках Берліоз випустив збірки статей, а також свої «Мемуари» (1870 рік).

Особисте життя Берліоза захмарилося низкою сумних подій, про які він детально розповів у своїх «Мемуарах» (1870). Його перший шлюб з ірландською актрисою Гарріет Смітсон (1833), закінчився розлученням в 1843 році (Смітсон багато років хворіла на невиліковну нервову хворобу); після її смерті Берліоз одружився зі співачкою Марією Ресіо, яка раптово померла в 1854. Син композитора від першого шлюбу помер у 1867 році. Сам композитор упокоївся 8 березня 1869 року від нервового виснаження. Похований на цвинтарі Монмартр.

Творчість

Берліоз, портрет з літографії

Берліоз — яскравий представник романтизму в музиці, творець романтичної програмної симфонії. Мистецтво Берліоза багато в чому споріднене творчості Віктора Гюго в літературі і Е. Делакруа в живописі. Художник-новатор, Берліоз сміливо запроваджував нововведення в області музичної форми, гармонії і особливо інструментування (видатний майстер оркестровки), тяжів до театралізування симфонічної музики, грандіозних масштабів творів.

Творчість композитора відобразила властиві романтизму суперечності: прагнення до загальнонародності, масовості музики уживалося у нього з крайнім індивідуалізмом, героїка і революційний пафос — з інтимними виявленнями самотньої душі схильного до екзальтації і фантастики художника. У 1826 була написана кантата «Грецька революція» — відгук на визвольну боротьбу грецького народу. Із захопленням зустрів Велику липневу революцію 1830 року; на вулицях Парижа він розучував з народом революційні пісні, зокрема оброблену ним для хору і оркестру «Марсельєзу». У ряді крупних творів Берліоза знайшла віддзеркалення революційна тематика: у пам'ять героїв Липневої революції створені грандіозний «Реквієм» (1837) і «траурно-тріумфальна симфонія» (1840, написана до урочистої церемонії перенесення праху жертв липневих подій). Проте Революцію 1848 Берліоз не зрозумів. В останні роки життя Берліоз все більше схилявся до академізму, моральної проблематики: ораторіальна трилогія «Дитинство Христа» (1854), оперна дилогія «Троянці» за Вергілієм («Узяття Трої» і «Троянці в Карфагені», 1855—59).

Стиль Берліоза визначився вже в «Фантастичній симфонії» (1830, підзаголовок — «Епізод з життя художника»). Це відомий твір Берліоза — перша романтична програмна симфонія. У ній знайшли віддзеркалення типові для того часу настрої (розлад із дійсністю, перебільшена емоційність і чутливість). Суб'єктивні переживання художника піднімаються в симфонії до соціальних узагальнень: тема «нещасної любові» набуває значення трагедії втрачених ілюзій. Слідом за симфонією Берліоз пише монодраму «Леліо, або Повернення до життя» (1831, продовження «Фантастичної симфонії»). Берліоза привертали сюжети творів Джорджа Байрона — симфонія для альта і оркестру «Гарольд в Італії» (1834), увертюра «Корсар» (1844); Вільяма Шекспіра — увертюра «Король Лір» (1831), драматична симфонія «Ромео і Джульєта» (1839), комічна опера «Беатріче і Бенедикт» (1862, на сюжет «Багато галасу даремно»); Й. В. Гете — драматична легенда (ораторія) «Засудження Фауста» (1846, що вільно трактує поему Гете). Берліозу належать також опера «Бенвенуто Челліні» (пост. 1838); 6 кантат; оркестрові увертюри, зокрема «Римський карнавал» (1844); романси і ін. Зібрання творів в 9 серіях (20 тт.) видане в Лецпцизі (1900—1907).

Берліоз був видатним диригентом. Разом з Ріхардом Вагнером він заклав основи нової школи диригування. Берліоз вніс істотний внесок у розвиток музично-критичної думки.

Твори

Симфонії

Концертні твори

  • Римський карнавал, Op.9 (1844)
  • Король Лір, Op.4 (1831)
  • Rêverie et caprice — для скрипки з оркестром Op. 8, H 88 (1841)
  • Марш для останньої сцени Гамлета H 103 (1844)
  • Марш троянців H 133b (1864)

Опери

  • Засудження Фауста Op.24, H 111 (La Damnation de Faust, 1846)
  • дилогія Троянці (фр. Les Troyens H 133a; «Взяття Трої», «Троянці в Карфагені», 1859)
  • Беатріче та Бенедикт H 138 (1863)
  • Таємні судді H 23 (збереглись тільки фрагменти) (1825—1834)
  • Бенвенуто Челіні Op.23, H 76a (1838)
  • La nonne sanglante H 91 (не закінчена) (1841—1842)

Духовні твори

  • Урочиста меса, 1824
  • Реквієм, Op. 5 (Grande Messe des morts, 1837)
  • Ораторія Дитинство Христа (L'Enfance du Christ)
  • Te Deum Op. 22, H 118 1848—1849

Вокальні твори

  • Літні ночі Op.7, H 81

Увертюри

  • Веверлі H 26 (1826—1828)
  • Буря (за Шекспіром, з хором) H 52 (1830)
  • Роб Рой H 54 (1831)
  • Бенвенуто Челіні H 76b (1838)
  • Римський карнавал Op.9, H 95 (1844)
  • Корсар Op.21, H 101 (1846—1851)
  • Беатріче і Бенедикт H 138 (1860—1862)

Кантати

  • Грецька революція (2-і різні версії) H 21a, H 21b (1825—1826, 1833)
  • Смерть Орфея H 25 (1827)
  • Ермінія H 29 (1828)
  • Клеопатра H 36 (1829)
  • Смерть Сарданапала H 50 (зберігся тільки невеликий фрагмент) (1830)
  • 5 травня Op.6, H 74 (1831—1835)
  • Ерігона (зберігся тільки фрагмент) H 77 (1835—1838)
  • Hymne à la France H 97 (1844)
  • Chant des chemins de fer H 110 (1846)
  • L'Impériale Op.26, H 129 (1854)
  • Le Temple universel Op.28, H 137 (1861)

Див. також

Примітки

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118509675 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  3. Find a Grave — 1996.
  4. База даних малих космічних тіл JPL: Гектор Берліоз (англ.) .

Бібліографія

  • Жан Люсьєн Адольф Жульєн «Гектор Берліоз, його життя і боротьба, його твори» (фр. Hector Berlioz, la vie et la combat, les oeuvres); 1888
  • Хохловкина А. Берлиоз. М., 1966
  • Берлиоз Г. Мемуары. М., 1967
  • Берлиоз Г. Избранные письма, тт. 1-2. М., 1984—1985

Джерела

  • Гектор Берлиоз [1] [Архівовано 9 жовтня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Берлиоз, Гектор Луи (1803—1869) [2] (рос.)
  • Универсальная научно-популярная энциклопедия Кругосвет. Берліоз Гектор [3] [Архівовано 21 листопада 2005 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

Read other articles:

CanaveseCenterNama lengkapFootball Club CanaveseJulukan-Berdiri2001StadionStadio Franco Cerutti,San Giusto Canavese, Italia(Kapasitas: 1,200)KetuaClaudio ArmellinoManajerSalvatore IacolinoLigaSerie C2/A2006-07Serie D/A, 1st Kostum kandang Kostum tandang Football Club Canavese adalah klub sepak bola Italia yang berbasis di kota San Giusto Canavese, Piemonte. Sekarang bermain di Seri C2. Seragam mereka berwarna biru dan merah. Artikel bertopik sepak bola dan klub sepak bola di Italia ini adalah...

 

Lokasi kota Leskovac (bahasa Serbia: Лесковац) ialah sebuah kota di Serbia Tengah pada koordinat 43.00° LU, 21.95° BT. Leskovac merupakan ibu kota Distrik Jablanica, dapat dijangkau dari Beograd melalui jalan E75 ke Thessaloniki di Yunani. Leskovac, awalnya bernama Dubočica, pernah dikenal sebagai Manchester Kecil, karena industri tekstilnya yang pada abad ke-19 adalah yang terbesar ke-2 di dunia setelah Manchester, Britania Raya. Pada tahun 2002, penduduk kota ini mencapai 156.252...

 

Tanda makam Nun di Timnat Serah Nun adalah seorang laki-laki Suku Efraim yang tercatat dalam Alkitab Ibrani atau Perjanjian Lama di Alkitab Kristen, yang terutama dikenal karena putranya, Yosua, yang memimpin bangsa Israel masuk ke tanah Kanaan. Keluarga Nun adalah putra Elisama bin Amihud, dan ayah dari Yosua.[1] Riwayat Nun dibesarkan dan mungkin seumur hidupnya sebagai budak Israel di Mesir, di mana orang Mesir memahitkan hidup mereka dengan pekerjaan yang berat, yaitu mengerjakan ...

Ciu kunyit Status konservasi Risiko Rendah (IUCN 3.1) Klasifikasi ilmiah Kerajaan: Animalia Filum: Chordata Kelas: Aves Ordo: Passeriformes Famili: Vireonidae Genus: Pteruthius Spesies: P. aenobarbus Nama binomial Pteruthius aenobarbus(Temminck, 1835) Ciu kunyit (bahasa Latin: Pteruthius aenobarbus) adalah spesies burung dari keluarga Vireonidae, dari genus Pteruthius. Burung ini merupakan jenis burung pemakan ulat kupu, kecoa, serangga, buah keci yang memiliki habitat di tajuk...

 

Archaeological site in Indiana, US United States historic placeEllerbusch archeological site (12W56)U.S. National Register of Historic Places Overview of the site from the southeastShow map of IndianaShow map of the United StatesLocationAtop the bluff northwest of the junction of State Road 662 and Ellerbursch Rd., west of Newburgh, IndianaCoordinates37°57′8″N 87°25′32″W / 37.95222°N 87.42556°W / 37.95222; -87.42556Area0.8 acres (0.32 ha)NRHP refe...

 

Chinese painter (713–755) Not to be confused with Zheng Xuan. For Taiwanese singer, see Deserts Chang. Spring Outing of the Tang Court, by Zhang Xuan. Zhang Xuan (traditional Chinese: 張萱; simplified Chinese: 张萱; pinyin: Zhāng Xuān; Wade–Giles: Chang Hsüan) (713–755) was a Chinese painter who lived during the Tang dynasty (618–907). Zhang Xuan painted many pieces of art, one of his best-known paintings is Court Ladies Preparing Newly Woven Silk, of which a si...

  「俄亥俄」重定向至此。关于其他用法,请见「俄亥俄 (消歧义)」。 俄亥俄州 美國联邦州State of Ohio 州旗州徽綽號:七葉果之州地图中高亮部分为俄亥俄州坐标:38°27'N-41°58'N, 80°32'W-84°49'W国家 美國加入聯邦1803年3月1日,在1953年8月7日追溯頒定(第17个加入联邦)首府哥倫布(及最大城市)政府 • 州长(英语:List of Governors of {{{Name}}}]]) •&...

 

Державний комітет телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо) Приміщення комітетуЗагальна інформаціяКраїна  УкраїнаДата створення 2003Керівне відомство Кабінет Міністрів УкраїниРічний бюджет 1 964 898 500 ₴[1]Голова Олег НаливайкоПідвідомчі ор...

 

此條目需要补充更多来源。 (2021年7月4日)请协助補充多方面可靠来源以改善这篇条目,无法查证的内容可能會因為异议提出而被移除。致使用者:请搜索一下条目的标题(来源搜索:美国众议院 — 网页、新闻、书籍、学术、图像),以检查网络上是否存在该主题的更多可靠来源(判定指引)。 美國眾議院 United States House of Representatives第118届美国国会众议院徽章 众议院旗...

هذه قائمة برؤساء الجمهورية الإيطالية والذين حملو لقب (Presidente della Repubblica) منذ عام 1948. قصر كيرينالي في روما هو المقر الرسمي لرئيس الجمهورية الإيطالية. قدم رؤساء الجمهورية الأحد عشر من خمسة مناطق فقط: ثلاثة من كامبانيا (كلهم من نابولي) وبييمونتي واثنان من سردينيا (كلاهما من ساسار�...

 

Santo AleksiusSanto AleksiusPengaku ImanLahirAbad ke 5Roma, Kekaisaran RomawiMeninggalAbad ke 5Roma, Kekaisaran RomawiDihormati diGereja Katolik Roma; Gereja Orthodox Timur; Gereja Katolik Syria; Gereja Katolik ArmeniaKanonisasiPra-KongregasiPesta17 Juli di Gereja Barat; 17 Maret di Gereja Timur Santo Aleksius adalah seorang putera bangsawan kelahiran Roma.[1][2][3] Ia menghabiskan hidupnya 17 tahun di Edessa, negeri Syria.[3] Ayahnya adalah seorang bangsawan k...

 

Mercedes-AMG Petronas Formula One Team Caractéristiques Autres noms Daimler-Benz AG (1955)[1] Caractéristiques de l'écurie Discipline Formule 1 Localisation Brackley Dirigeants et pilotes Président Markus Schäfer (de) (non-exécutif) Directeur Toto Wolff Team Manager Ron Meadows Directeur technique James Allison Designer en chef John Owen Pilotes 44. Lewis Hamilton 63. George Russell Pilotes essayeurs Mick Schumacher Caractéristiques techniques Châssis Mercedes-AMG F1 W15 E Perfo...

Traditional system of Indian architecture as described in Hindu texts The architecture of a Hindu temple in Sunak, Gujarat. Hindu architecture is the traditional system of Indian architecture for structures such as temples, monasteries, statues, homes, market places, gardens and town planning as described in Hindu texts.[1][2] The architectural guidelines survive in Sanskrit manuscripts and in some cases also in other regional languages. These texts include the Vastu shastras,...

 

Chemical compound OxaboloneClinical dataOther names4-Hydroxy-19-nortestosterone; 4,17β-Dihydroxyestr-4-en-3-one; 19-Norandrost-4-ene-4,17β-diol-3-oneRoutes ofadministrationIntramuscular injection (as oxabolone cipionate)Drug classAndrogen; Anabolic steroidIdentifiers IUPAC name (8R,9S,10R,13S,14S,17S)-4,17-dihydroxy-13-methyl-2,6,7,8,9,10,11,12,14,15,16,17-dodecahydro-1H-cyclopenta[a]phenanthren-3-one CAS Number4721-69-1ChemSpider16736429UNII51RPF719WECompTox Dashboard (EPA)DTXSID50878357 E...

 

Extinct protocetid early whale ChrysocetusTemporal range: Late Eocene PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Pg N ↓ Life restoration of Chrysocetus healyorum Scientific classification Domain: Eukaryota Kingdom: Animalia Phylum: Chordata Class: Mammalia Order: Artiodactyla Infraorder: Cetacea Family: †Basilosauridae Subfamily: †Dorudontinae Genus: †ChrysocetusUhen & Gingerich 2001 Species Chrysocetus fouadassiiGingerich and Zouhri, 2015 Chrysocetus healyorumUhen and Gingerich, 2001 (type) ...

  Boldo Ilustración de 1887 de P. boldusEstado de conservaciónPreocupación menor (UICN)[1]​TaxonomíaReino: PlantaeDivisión: MagnoliophytaClase: MagnoliopsidaOrden: LauralesFamilia: MonimiaceaeGénero: PeumusEspecie: Peumus boldusMolina[2]​[editar datos en Wikidata] El boldo (Peumus boldus) es la única especie del género monotípico Peumus, de la familia de las monimiáceas. Este árbol es endémico de Chile. Sus hojas, de fuerte aroma, se utilizan con propós...

 

Tennessee politician and businessman (1818–1893) David Trotter PattersonUnited States Senatorfrom TennesseeIn officeJuly 28, 1866 – March 3, 1869Preceded byAndrew JohnsonSucceeded byWilliam Gannaway Brownlow Personal detailsBorn(1818-02-28)February 28, 1818Greene County, Tennessee, U.S.DiedNovember 3, 1891(1891-11-03) (aged 73)Afton, Tennessee, U.S.Resting placeAndrew Johnson National CemeteryGreeneville, Tennessee, U.S.Political partyDemocraticSpouse Martha Johnson Patterso...

 

British Lions & Scotland international rugby union player This biography of a living person relies too much on references to primary sources. Please help by adding secondary or tertiary sources. Contentious material about living persons that is unsourced or poorly sourced must be removed immediately, especially if potentially libelous or harmful.Find sources: Andy Reed rugby union – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (March 2009) (Lea...

Daily log of an ongoing military conflict This is a dynamic list and may never be able to satisfy particular standards for completeness. You can help by adding missing items with reliable sources. Timeline of the Russian invasion of UkrainePrelude     (up to 23 February 2022)Initial invasion     (24 February – 7 April 2022)Southeastern front     (8 April – 28 August 2022)2022 Ukrainian counteroffensives     (29 August – 11 Nove...

 

Port town in County Down, Northern Ireland This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: Warrenpoint – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (July 2016) (Learn how and when to remove this message) Town in Northern IrelandWarrenpointIrish: An Pointe[1] / Pointe an Bháirínigh[2]TownCl...