Віцепрезиде́нт^[1] (до 2019 року — віце-президент^[2]; від лат. vice + praesidens) — заступник президента^[3]. Слід розрізняти віцепрезидента організації та посаду віцепрезидента держави, що існує в деяких країнах із президентською формою правління.

Див. також: Заступник голови

Посада віцепрезидента (амер. англ. vice president, брит. англ. director) існує в багатьох академіях, наукових товариствах, акціонерних товариствах, компаніях та корпораціях. В організаціях зазвичай є кілька віцепрезидентів.

Багато держав, що мають посаду президента — голови держави, запровадили посаду віцепрезидента (амер. англ. vice president, брит. англ. vice-president). Подібний політичний інститут існує в таких країнах: Азербайджан, Ангола, Аргентина, Афганістан, Болгарія, Болівія, Ботсвана, Бразилія, Бурунді, В'єтнам, Венесуела, Гаяна, Гамбія, Гана, Гватемала, Гондурас, Домініканська Республіка, Еквадор, Екваторіальна Гвінея, Еритрея, Ємен, Замбія, Зімбабве, Індія, Індонезія, Ірак, Іран, Кенія, Кіпр, Кірибаті, Колумбія, Коморські острови, Коста-Рика, Куба, Лаос, Ліберія, Лівія, М'янма, Маврикій, Малаві, Малайзія, Мальдіви, Мікронезія, Намібія, Китайська Народна Республіка, Непал, Нігерія, Нікарагуа, Об'єднані Арабські Емірати, Палау, Панама, Парагвай, Перу, Південна Африка, Південний Судан, Сальвадор, Сейшельські острови, Сирія, Сполучені Штати Америки, Судан, Суринам, Сьєрра-Леоне, Танзанія, Уганда, Уругвай, Філіппіни, Швейцарія.

Класичним зразком інституту віцепрезидентства є посада віцепрезидента США, котра існує з 1789 року. У країнах третього світу посада віцепрезидента дозволяє примирити президентські амбіції кількох протиборчих сторін.

Віцепрезидент держави зазвичай єдиний; він обирається разом з президентом, на той самий термін. У період відсутності президента віцепрезидент виконує в обмеженому обсязі деякі його повноваження; у разі відставки, імпічменту або смерті президента віцепрезидент у багатьох країнах виконує його обов'язки (стаючи президентом, як у США, або виконувачем обов'язків президента).

У деяких країнах є посади заступників президента, яких призначає президент (наприклад, у ПАР).

• Ю. Шемшученко. Віцепрезидент // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 112. — ISBN 978-966-611-818-2.
• Linda Grant De Pauw and other. Documentary history of the First Federal Congress of the United States of America, March 4, 1789-March 3, 1791 // Debates in the House of Representatives. — Johns Hopkins University Press, 1992. — Т. 11. — P. 1133—1147. — ISBN 9780801841781.
• Дерюжинский В. Ф. Вице-президент // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

• Віцепрезидент [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.