Британська англійська
British English
Поширення британської англійської
Поширена в	Велика Британія, весь світ, як міжнародна мова
Писемність	латинське письмо
Класифікація	Індо-Європейська  Германська   Західно-германська    Англофризька     Англійська мова
Офіційний статус
Офіційна	Велика Британія
Регулює	офіційно нерегульована Де-факто Оксфордський словник
Коди мови

Британська англійська (англ. British English, BE, BrE, en-UK, en-GB) — варіант англійської мови, який використовується у Великій Британії.^[1] На відміну від загальновживаного значення Велика Британія в Україні, британці у поняття Great Britain не включають Північну Ірландію^[2]

За іншим визначенням — це письмова та розмовна англійська мова в Англії.^[3]

Термін був введений для можливості відрізнити британський варіант англійської мови від інших, насамперед широко розповсюдженого варіанту — американська англійська. Британська англійська не є окремою загальновизнаною мовою.

Британський варіант англійської мови вживається, як офіційна мова у Великій Британії.^[4].

У Великій Британії, на відміну від багатьох інших європейських країн, немає жодного державного органу, який би встановлював стандарти та слідкував за чистотою офіційної мови. Де-факто правильне написання і вимова слів британської англійської встановлюється Оксфордським словником та іншими поважними виданнями.

Для літературної британської англійської вимови використовують термін Received Pronunciation (RP)^[5] — прийнята вимова^[6]. Тільки 3 % населення Великої Британії у побуті вживає цю вимову.^[7] Цей термін має неформальні назви: вишукана англійська (posh English), королівська англійська, оксфордська англійська та BBC англійська.^[8]

Британська англійська має безліч діалектів. Фактично мова, якою спілкуються на півночі та півдні Англії, має значно більше відмінностей, ніж літературні британська й американська англійські мови.

Історію розвитку британської англійської мови зазвичай ділять на п'ять етапів:

1. Протоанглійська мова — мова германських племен: англів, саксів, ютів — предків сучасних англійців
2. Давньоанглійська мова (V–XI ст.ст.) — процес переселення германських племен на землі сучасної Англії, поступове взаємопроникнення й витіснення з ужитку бритських мов і латині
3. Середньоанглійська мова (XI–XV ст.ст.) — нормандське завоювання Англії, поширення мови завойовників — діалекту давньофранцузької мови Ойл та її взаємопроникнення з давньоанглійською мовою
4. Рання сучасна англійська мова^[en] (XV–XVII ст.ст.) — часи великого зсуву голосних
5. Сучасна англійська мова — 15 квітня 1755 року Семюел Джонсон видав свій Словник англійської мови^[en]. Цю дату вважають народженням сучасної британської англійської мови

Британська англійська мова має велику кількість різноманітних діалектів. Основними діалектами, а точніше групами діалектів, які включають у себе інші є:

• Північно-англійський (англ. Northern English) включає широковідомий йоркширський діалект (англ. Yorkshire dialect^[en]) — діалект зазнав на собі значного впливу мови вікінгів, характерною є вимова звуку /ʊ/ замість /ʌ/
• Східно-англійський (англ. East Midlands English^[en]) — діалект також зазнав на собі значного впливу мови вікінгів, вимова суттєво відрізняється від англійської літературної вимови. Наприклад: It isn't theirs; it's ours! вимовляється, як «It eent theirn; it's ourn!»
• Західно-англійський (англ. West Midlands English^[en]) — діалект вважається найбільш віддаленим від англійської літературної вимови. Наприклад: слово «yes» носії діалекту вимовляють, як «arr»
• Південносхідно-англійський (англ. East Anglian English^[en]) — діалект наближений до англійської літературної вимови. Характерною рисою є вимова дифтонга /əu/ як /ʊ/
• Південно-англійський (англ. English in southern England^[en]), включає широковідомий кокні, — характерним є ігнорування звуку /h/ і вимова замість /θ/ — /f/, та замість /ð/ — /v/
• Південнозахідно-англійський (англ. West Country dialects^[en] — діалект зазнав на собі деякого впливу валлійської та корнської мов. Для діалекту характерна безумовна вимова звуку /ɹ(r)/, на зразок американської англійської
• Валлійський (вельський) (англ. Welsh English^[en]) — діалект зазнав значного впливу граматики й меншою мірою словникового запасу валлійської мови. Характерною особливістю валлійського діалекту є вимова звуку /æ/, як /a/
• Шотландський (англ. Scottish English^[en]) діалект зазнав на собі значного впливу шотландської рівнинної мови. Для діалекту характерна безумовна вимова звуку /r/, на зразок американської англійської

Докладніше: Порівняння американської та британської англійської^[en]

Між британською та американською англійською існують суттєві відмінності у фонології, фонетиці, лексиці та, набагато меншою мірою, у граматиці й орфографії.

Характерною особливістю літературної британської англійської вимови є вимова звуку /ɹ(r)/ тільки перед голосними, на відміну від американської англійської, де /ɹ(r)/ вимовляється безумовно.

Існують суттєві відмінності у вимові голосних:^[9]

• Символом «r» у транскрипціях словників англійської мови подається МФА фонема /ɹ/

Істотна різниця у лексиці пояснюється різними умовами життя у Великій Британія та США. На мову американців впливали й досі сильно впливають інші мови, зокрема іспанська. З іншого боку, відбувається інтенсивний обмін словниковим запасом між мовою американців і британців. Взаємопроникненню сприяє американський кінематограф, засоби масової інформації, повсюдне поширення інтернету та популярність соціальних мереж.

Деякі приклади найпоширеніших відмінностей:

Деякі приклади найпоширеніших відмінностей:

• Англійська мова
• Американська англійська
• Європейська англійська
• Міжнародна англійська
• Африканська англійська

• Англійська вимова, класичний британський акцент (English Pronunciation in British accent/ received pronounciation) [Архівовано 9 березня 2015 у Wayback Machine.]
• Історія виникнення класичної англійської вимови (UK accent RP Received Pronunciation) [Архівовано 23 квітня 2015 у Wayback Machine.]
• Офіційний Youtube канал BBC вивчення класичної англійської мови (Learn English with BBC Learning English) [Архівовано 28 квітня 2015 у Wayback Machine.]