Волошин Іван Олексійович

Волошин Іван Олексійович
Народився26 квітня (9 травня) 1908 Редагувати інформацію у Вікіданих
Кам'янка, Чигиринський повіт, Київська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 грудня 1993(1993-12-01) (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 УНР
 Українська Радянська Соціалістична Республіка
 СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьтеатрознавець, театральний критик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВищий музично-драматичний інститут імені М. Лисенка (1930) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКиївський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званнякандидат мистецтвознавства Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніБогдашевський Юрій Борисович
Бобошко Юрій Миколайович
Верещак Ярослав Миколайович
Поштарук Данило Андрійович
Білецька Лідія Костянтинівна
Сеннікова Раїса Денисівна Редагувати інформацію у Вікіданих

Іван Олексійович Воло́шин (9 травня 1908, Кам'янка — 1 грудня 1993, Київ) — український театральний критик, театрознавець (кандидат мистецтвознавства з 1950 року) та педагог.

Життєпис

Народився 26 квітня [9 травня] 1908(19080509) року в місті Кам'янці (нині Черкаський район Черкаської області, Україна). 1930 року закінчив Київський музично-драматичний інститут.

З 1930 року, з перервою, викладав у Київському інституті театрального мистецтва. Серед учнів: Лідія Білецька, Юрій Бобошко, Юрій Богдашевський, Ярослав Верещак, Данило Поштарук, Раїса Сеннікова.

Помер у Києві 1 грудня 1993 року.

Наукова діяльність

Досліджував джерела народних ігор і театральних видовищ в Україні і їхнє походження, переважну частину текстів яких («Коза», «Лодка», «Трон», «Цар Ірод», «Калита» та інші) записав у Полтавській, Кіровоградській, Житомирській, Чернігівській областях.

Написав дослідження
  • «Джерела народного театру на Україні» (1960);
  • «Панас Карпович Саксаганський» (1960);
  • «Тарас Шевченко і Михайло Щепкін» (1963);
  • «Михайло Щепкін і Україна» (1963);
  • «Музи тоді не мовчали. 1941–1945: Спогади, нариси, статті, замітки» (1985);
  • «Актор Щепкін на Україні: До 200-річчя з дня народження» (1988).
Автор вступних статей і упорядник книг
  • «Корифеї українського театру» (1982);
  • «Гнат Юра. Моє життя» (1987);

Література