Вихованець «Динамо» (Хмельницький). Після вдало проведеного сезону 1964 року в хмельницькому «Динамо», 17-річний Володимир Булгаков вже у наступному році став гравцем юнацької збірної СРСР та отримав запрошення до другої команди київського «Динамо». Але найбільшого успіху цей талановитий півзахисник досяг у складі львівських «Карпат»[2].
У складі «Карпат» (Львів) перший матч провів 20 серпня1966 року проти «Волги» (Калініно). Провів у складі «зелено-білих» 6 сезонів, зіграв 134 поєдинки, забив 28 голів.
17 серпня1969 року у складі львівських «Карпат» забив переможний гол у фіналі Кубка СРСР.[3] Цікавий та різносторонній гравець. Автор 300-го голу в історії «Карпат». Переможець першої ліги СРСР 1970 року.
У 1972 році продовжив ігрову кар'єру у СК «Луцьк», наступний сезон провів у миколаївському «Суднобудівнику» (обидва клуби виступали у другій лізі). У 1975 році зіграв 17 ігор (1 гол) за «Металіст» (Харків) у першій радянській лізі. Тоді перебрався у херсонський «Локомотив» (друга ліга), де закінчив кар'єру гравця. Одразу після цього став помічником головного тренера «Металіста» Євгена Лемешка.
Тренерська кар'єра
Могила Володимира Булгакова на Брюховицькому цвинтарі
↑Існують дрібні протиріччя щодо визначення точного місця народження — у книзі «Карпати» від А до Я місцем народження вказано маленьке село Шатава, що підпорядковується Маківській сільській раді; натомість, у тижневику «Карпати» (за 19 травня 2008) саме про смт Маків написано, як про місце народження. Від Макова до Кам'янця-Подільського 17 кілометрів.
