Йосип Ліфшиць
Особисті дані
Повне ім'я	Йосип Давидович Ліфшиць
Народження	8 березня 1914(1914-03-08)
	Одеса, Російська імперія
Смерть	15 жовтня 1974(1974-10-15) (60 років)
	Київ, УРСР, СРСР
Поховання	Берковецьке кладовище
Зріст	180 см
Вага	84 кг
Громадянство	СРСР
Позиція	Півзахисник
Юнацькі клуби
1931—1933	«Харчовик» (Одеса)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1933—1935 «Динамо» (Одеса) ? (?) 1936—1940 «Динамо» (Київ) 79 (4) 1941 «Спартак» (Одеса) 7 (0) 1942—1944 «Динамо» (Алмати) ? (?) 1946 «Динамо» (Київ) 0 (0) 1951—1956 «Машинобудівник» (Київ) ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1957—1958 «Колгоспник» (Полтава) 1960 «Авангард» (Чернівці) 1961 «Десна» (Чернігів) 1963 «Локомотив» (Вінниця) 1965—1966 «Дніпро» (Дніпропетровськ) (асист.) 1967 «Зірка» (Кіровоград) 1968 «Дніпро» (Кременчук) 1969 «Авангард» (Жовті Води) 1970—1971 «Хімік» (Сєвєродонецьк) 1972 «Автомобіліст» (Житомир) 1973 «Динамо» (Хмельницький)
Звання, нагороди
Звання
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Йо́сип Дави́дович Лі́фшиць (рос. Ли́фшиц Ио́сиф Давы́дович, 8 березня 1914(19140308), Одеса, Російська імперія — 15 жовтня 1974, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянський футболіст. Починав грати на місці лівого напівсереднього нападника, потім виступав у центрі півзахисту. З переходом команд на гру по системі «дубль-ве» став грати на місці центрального захисника. Після завершення ігрової кар'єри — футбольний тренер. Майстер спорту СРСР.

Насамперед, відомий виступами за «Динамо» (Київ) і «Динамо» (Одеса).

Народився 8 березня 1914(19140308) року в Одесі в єврейській родині^[1].

Почав грати у футбол 1931 року в юнацькій команді «Харчовика» (Одеса).

Дорослу футбольну кар'єру розпочав у «Динамо» (Одеса), а 1936 року перейшов до «Динамо» (Київ). Там він зіграв у першому чемпіонаті СРСР і здобув срібні медалі турніру, а 1937 року — бронзові. В цей же час захищав кольори збірно Києва та УРСР.

У 1941 році повернувся до Одеси, де став захищати кольори місцевого «Спартака». Під час німецько-радянської війни виступав за «Динамо» (Алма-Ата).

Після війни повернувся в київське «Динамо», але зіграв лише 16 ігор за резервну команду, після чого вирішив закінчити свою кар'єру. Проте через кілька років Йосип Ліфшиць повернувся до футболу і протягом 1951–1956 років захищав кольори аматорського «Машинобудівника» (Київ) ( команда з- ду Арсенал) , після чого у віці 42 років остаточно завершив кар'єру гравця.

У 1957 році розпочав свою тренерську кар'єру, очоливши полтавський «Колгоспник», який тренував протягом двох сезонів. Після чого тренував ще кілька команд з українського республіканського дивізіону.

З 1965 по 1966 був асистентом в «Дніпрі» (Дніпропетровськ), який виступав у другому за рівнем дивізіоні СРСР.

У 1967 році став головним тренером і директором команди «Зірка» (Кіровоград), а наступного року — головним тренером «Дніпра» (Кременчук), після чого зробив кількарічну перерву.

У 1970–1971 роках був старшим тренером і директором команди «Хімік» (Сєвєродонецьк).

У серпні 1972 року він був призначений головним тренером «Автомобіліста» (Житомир), після чого перейшов у «Динамо» (Хмельницький), де протягом сезону 1973 року був головним тренером, після чого зайняв посаду директора команду, яку обіймав до своєї смерті.

Помер 15 жовтня 1974 року в Києві на 61 році життя.

• Срібний призер чемпіонату СРСР: 1936 (весна)
• Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1937..
• Володар Кубка сезону УРСР: 1936, 1937.
• Володар Кубка УРСР: 1937, 1938.

• У списку 55 найкращих футболістів Радянського Союзу^{[джерело?]}:
• Майстер спорту СРСР: 1972

• Профіль футболіста на сайті «Одесский футбол» [Архівовано 7 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• Біографія футболіста на сайті allfutbolist.ru (рос.)