Бонн-Головний (нім.Bonn Hauptbahnhof) — провідна залізнична станція у місті Бонн (Північний Рейн-Вестфалія).
Щодня у Бонні зупиняються до 82 поїздів далекого сполучення та до 238 приміських поїздів.
Щодня Бонн-Головний обслуговує до 40 000 пасажирів.
За німецькою системою класифікації станція належить до категорії 2.
Історія
Залізничне сполучення в Бонні було відкрито в 1844 році, коли Бонн-Кельнська залізнична компанія[en] проклала лівим берегом Рейну дистанцію Бонн — Кельн (складову Західнорейнської залізниці[en]) і вже з літа 1844 між Кельном і Бонном курсувало 6 поїздів, з яких чотири були щоденними.
У 1870 році було відкрито поромну переправу через Рейн, яка дозволила запустити 5,9-кілометрову дистанцію Бонн — Оберкассель (місто Оберкассель, що лежить на правому березі Рейну, увійшло до складу Бонна 1 серпня 1969).
Після відкриття залізничної дистанції у західному напрямку до Ойскірхена Бонн став вузловою станцією.
Нова будівля вокзалу була побудована в 1883—1884 роках.
3 листопада 1949 року Бонн став столицею ФРН, значення станції Бонн-Головний різко зросло.
Вокзал стає місцем зустрічі офіційних делегацій.
Першим головою держави, церемонія зустрічі якого відбулася на боннському вокзалі, був імператор Ефіопії Хайле Селассіє I, який прибув до Бонну з офіційним візитом 8 листопада 1954
[3].
Після включення в 1969 році до складу Бонна прилеглих міст вокзал було перейменовано на Головний вокзал у 1971 році.
Раніше на північний захід від вокзалу знаходилася товарно-сортувальна станція, яка була закрита в 1970-і роки.
1979 року біля вокзалу було відкрито станцію боннського штадтбану.