Арто Паасілінна

Арто Паасілінна
фін. Arto Paasilinna Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніфін. Arto Tapio Paasilinna Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився20 квітня 1942(1942-04-20)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Кіттіля, Лапландія, Фінляндія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер15 жовтня 2018(2018-10-15)[4][5][…] (76 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Еспоо, Уусімаа, Агентство регіонального управління Південної Фінляндіїd, Фінляндія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
·цереброваскулярні хвороби Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Фінляндія[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, поет, журналіст, прозаїк-романіст, сценарист Редагувати інформацію у Вікіданих
Сфера роботилітература[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівфінська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1964
Жанрпоезія Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusРік зайця, Лють щасливої людиниd, Чудове самогубство в колі друзівd і Найкраще у світі селоd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриЕрно Паасіліннаd, Рейно Паасіліннаd і Маурі Паасіліннаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Арто Паасілінна у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Арто Паасілінна, також в українських перекладах Паасилінна[9][10] (фін. Arto Paasilinna; 20 квітня 1942 року, Кіттіля — 15 жовтня 2018, Еспоо) — фінський письменник, один з найуспішніших і найвідоміших сучасних письменників Фінляндії[11][12][13]. Написав 47 книг, з них 35 романів, його книги перекладені більш ніж сорока мовами[14], у тому числі, українською[9][10], та продані загальним тиражом більш ніж 8 млн екземплярів[11][14]. Його найвідоміший роман, «Рік зайця», був перекладений більш ніж тридцятьма мовами, був двічі екранізований і завоював низку міжнародних нагород[13].

Окрім Фінляндії, Арто Паасілінна здобув неабияку популярність у Франції, де його порівнювали з Габрієль Гарсія Маркесом[14], та Італії[15].

Багато творів Арто Паасілінна були екранізовані[16][17], два твори адаптовані у графічні романи. Окрім романів Паасілінна писав також сценарії для кіно- та телефільмів[16][18].

Біографія

Арто Паасілінна народився 20 квітня 1942 року в селищі Алакюла[19][20] (фін. Alakylä) округу Кіттіля (пол. Kittilä) в Лапландії (північна частина Фінляндії)[17]. Його батьки походили з тієї частини Фінляндії, яка у радянсько-фінську війну була захоплена, а після Другої Світової війни анексована Радянським Союзом. Родина Паасілінна спершу втекла до Норвегії, після її окупації Третім Рейхом — до Швеції, і нарешті — до Лапландії[19][16].

В ранньому віці Арто втратив батька, мати залишилася одна із сімома дітьми, тому Арто був змушений змалку працювати, спробувавши себе у більш ніж десяти різних професіях, у тому числі, був лісорубом і чорноробом на фермі[16][17]. У 1962—1963 роках навчався у Лапландській народній академії[13][15], тоді ж спробував себе у журналістиці, обіймаючи посаду інтерна в регіональному виданні Lapin Kansa[16]. З 1963 року по 1988 рік пропрацював журналістом, колумністом, а пізніше — редактором у багатьох фінських газетах і журналах, зокрема, Nuoren Voiman Liitto, Nuori Voima-lehti[17].

Свій перший роман Арто Паасілінна написав у 1972 році, який втім, не мав значного успіху. У 1975 році Паасілінна, який на той час обіймав посаду редактора досить великого щотижневика APU, розчарувався у журналістиці та зажадав життєвих змін[17]. Влітку того ж року він звільнився з посади редактора, залишившись колумністом, продав свій човен задля фінансування письменницької діяльності і написав роман «Рік зайця» (1975 рік був за китайським гороскопом Роком Дерев'яного зайця), який здобув шалений успіх, був перекладений двадцятьма мовами та двічі екранізований. Комерційний успіх «Року зайця» дозволив Арто Паасілінна присвятити себе письменництву, хоча він продовжував публікувати авторські статті, та навіть працював колумністом на фінському радіо[17]. У 1977 році письменник уклав контракт на публікацію його книг із найбільшим фінським видавництвом WSOY[17], яка на зламі тисячоліть стала найбільшою медіакорпорацією Північної Європи.

У 2002 році, до 60-річчя Паасілінна, фінський журналіст опублікував біографію письменника під назвою «Lentojätkä. Arto Paasilinnan elämä»", і того ж року сам Паасілінна видав автобіографію під назвою «Yhdeksän unelmaa»[17].

Останні дев'ять років через важку хворобу нових романів не видавав[21], але, за словами старшого сина Петтері Паасілінна, писав задля власної розваги[12]. У жовтні 2009 року Паасілінна потрапив до лікарні з інсультом[21], а в квітні 2010 року переїхав до будинку-інтернату для літніх людей[17].

Помер у віці 76 років, вранці 15 жовтня 2018 року, від порушення мозкового кровообігу, у будинку для літніх людей в Еспоо[11][22][23][24][12][25][14][21].

Родина

Батько — Вяйне Паасілінна (Väinö Paasilinna; 1902—1950), працював поліцейським, пізніше — юрисконсультом. Своє справжнє прізвище — Гуллстен (Gullstén) — він змінив на Паасілінна (з фінської — «кам'яна фортеця») у 1934 році, внаслідок конфлікту в родині[17]. Мати — Хільда-Марія Паасілінна (Hilda-Maria Paasilinna; 15.08.1908–1983), до шлюбу Ніва (Niva), народилася в Петсамо[17].

Окрім Арто, в родині було ще шість дітей — чотири сина та дві доньки. Брати Ерно (Erno Paasilinna; 1935—2000) та Маурі (Mauri Paasilinna; 1947) також стали письменниками, Рейно Паасілінна (Reino Paasilinna; 1939) — фінський політик та член Європарламенту, Сірпа Паасілінна-Шлагенварт (Sirpa Paasilinna-Schlagenwarth; 1945) — художник[17]. Одна з сестер, Пасі Паасілінна (Pasi Paasilinna; 1935), стала директором школи в окрузі Кіттіля, друга, Салме Ауліккі Паасілінна (Salme Aulikki Paasilinna; 1933), — акторкою кіно та театру[17].

Арто Паасілінна був одружений двічі. Від першої дружини, Хіллки Онерва Нусу (Hilkka Onervan Nousu), мав двох дітей — Петтері (Petteri, 1964) та Янне (Janne, 1967). Розлучився з нею у 1967 році, у 1972 році одружився з Тертту Аніккі, до шлюбу Каспер (Terttu Annikki Kasper)[18][15].

Творчість

Художні твори Арто Паасілінна мають багато спільних рис[26], що, з одного боку дратує літературних критиків, з іншого — підтримує стабільну популярність серед читачів. Романи Паасілінна важко віднести до якогось певного жанру, його переважно характеризують як гумористичного письменника[15][26] із схильністю до чорного гумору[27]; деякі критики відносять романи Паасілінна до жанру крутійського роману[27] чи навіть до казок чи байок[28][29]. Загалом його романи — це постмодерністська і трагікомічна суміш шалених пригод, життєвих драм, гумористичних ситуацій із невеликою кількістю фантастичних деталей. Письменнику парадоксально вдається зображувати життєрадісність своїх персонажів, використовуючи такі зовсім не смішні речі, як самогубство, старіння, відчай, депресію. У творах письменника часто зустрічається гостра соціальна критика фінського суспільства і людства в цілому. Фіни зазвичай зображені у книгах Паасілінна як депресивний, нудний народ із схильністю до алкоголю. Дія творів зазвичай починається на фінській землі, у сільській місцевості[27], проте сюжет може розгортатися у будь-якій точці Землі чи за її межами.

Світ романів Паасілінна дуже чоловічий, жіночі персонажі з'являються в книгах лише у певному зв'язку із чоловічими персонажами, і зазвичай зображені як істоти, що слабкіші за чоловіків[15]. Найпопулярніший головний герой — чоловік середнього віку, сильний, ексцентричний та часто самотній[27].

Важливим персонажем у романах Паасілінна є, як не дивно, природа, часто зустрічаються персонажі-звірі, які мають людську свідомість і можуть говорити та діяти як люди. Наскрізною темою в романах Паасілінна є протиставлення ідеї людського суспільства із його культом надмірного споживання до ідеї дикої природи[29][26].

Бібліографія

  • 1972 — Operaatio Finlandia
  • 1974 — Paratiisisaaren vangit
  • 1975 — «Рік зайця» (вийшов українською 2003 року, переклад — Юрій Зуб, видавництво — «Кальварія», ISBN 966-663-086-9)[9]
  • 1976 — Onnellinen mies
  • 1977 — Isoisää etsimässä
  • 1979 — Sotahevonen
  • 1980 — Herranen aika
  • 1981 — «Виючий мірошник» (вийшов українською 2004 року, переклад — Юрій Зуб, видавництво — «Кальварія», ISBN 966-663-132-6)[10]
  • 1982 — Kultainen nousukas
  • 1983 — Hirtettyjen kettujen metsä
  • 1984 — Ukkosenjumalan poika
  • 1985 — Parasjalkainen laivanvarustaja
  • 1986 — Vapahtaja Surunen
  • 1987 — Koikkalainen kaukaa
  • 1988 — Suloinen myrkynkeittäjä
  • 1989 — Auta armias
  • 1990 — Hurmaava joukkoitsemurha
  • 1991 — Elämä lyhyt, Rytkönen pitkä
  • 1992 — Maailman paras kylä
  • 1993 — Aatami ja Eeva
  • 1994 — Volomari Volotisen ensimmäinen vaimo ynnä muuta vanhaa tavaraa
  • 1995 — Rovasti Huuskosen petomainen miespalvelija
  • 1996 — Lentävä kirvesmies
  • 1997 — Tuomiopäivän aurinko nousee
  • 1998 — Hirttämättömien lurjusten yrttitarha
  • 1999 — Hirnuva maailmanloppu
  • 2000 — Ihmiskunnan loppulaukka
  • 2001 — Kymmenen riivinrautaa
  • 2003 — Liikemies Liljeroosin ilmalaivat
  • 2004 — Tohelo suojelusenkeli
  • 2005 — Suomalainen kärsäkirja
  • 2006 — Kylmät hermot, kuuma veri
  • 2007 — Rietas rukousmylly
  • 2008 — Neitosten karkuretki
  • 2009 — Elävänä omissa hautajaisissa

Нехудожні твори

  • 1964 — Karhunkaataja Ikä-Alpi
  • 1971 — Kansallinen vieraskirja, graffiitti eli vessakirjoituksia — посібник із туалетних графіті.
  • 1984 — Seitsemän saunahullua suomalaista — путівник ділової людини по фінській сауні.
  • 1986 — Kymmenen tuhatta vuotta — путівник ділової людини по фінській історії.
  • 1998 — Hankien tarinoita — історія фінських лиж.
  • 2002 — Yhdeksän unelmaa — автобіографія.
  • 2003 — Sadan vuoden savotta — історія фінської заготівлі лісу.

Екранізації творів

Нагороди

Цікаві факти

  • За роки своєї літературної діяльності Арто Паасілінна публікував по одному роману на рік (окрім, 1973, 1978 і 2002 років). Він зазвичай починав нову книгу восени, писав її впродовж зими, а 31 травня передавав видавництву, яке публікувало книгу восени. Його видавець стверджував, що книги Паасілінна стали невід'ємним елементом фінської осені, як листя берез, що облітає[13].
  • З'явився у ролі перехожого на вулиці (камео) у фільмі-екранізації своєї книги Kymmenen riivinrautaa.

Примітки

  1. ↑ NooSFere — 1999.
  2. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ BD Gest'
  4. ↑ а б Myllyoja M. Kirjailija Arto Paasilinna on kuollut // Yle Uutiset — Yleisradio, 2018.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ Babelio — 2007.
  7. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2014.
  8. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  9. ↑ а б в Арто Паасилінна. Рік Зайця. calvaria.org.ua. Кальварія. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018 року. (укр.)
  10. ↑ а б в Арто Паасилінна. Виючий мірошник. calvaria.org.ua. Кальварія. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018 року. (укр.)
  11. ↑ а б в Finnish cult author Arto Paasilinna dies at 76. www.france24.com. France 24. 16 жовтня 2018 року. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018 року. (англ.)
  12. ↑ а б в Author Arto Paasilinna dies aged 76. yle.fi. YLE. 16 жовтня 2018 року. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018 року. (англ.)
  13. ↑ а б в г Arto Paasilinna. virtual.finland.fi. Virtual Finland. Архів оригіналу за 5 серпня 2017 року. Процитовано 18 жовтня 2018 року. [Архівовано 2007-10-13 у Wayback Machine.]
  14. ↑ а б в г Arto Paasilinna 20.4.1942–15.10.2018. www.wsoy.fi. WSOY. 16 жовтня 2018 року. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018 року. (фін.)
  15. ↑ а б в г д Paasilinna, Arto (1942 - ). kansallisbiografia.fi. National Biography of Finland. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018 року.(англ.)
  16. ↑ а б в г д Arto Paasilinna. Biography. www.artopaasilinna.com. Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018 року. [Архівовано 2018-10-17 у Wayback Machine.] (англ.)
  17. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Sørensen, 2014.
  18. ↑ а б Біографія на сайті IMDb. IMDb. www.imdb.com. Процитовано 17 жовтня 2018 року. (англ.)
  19. ↑ а б Іван Лучук. «Інструмент виклику зацікавлення сучасною фінською літературою». Арто Паасилінна виповнюється 76 років. bukvoid.com.ua. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018 року. (укр.)
  20. ↑ Kirjailija Arto Paasilinna on kuollut – Veli Reino Paasilinna: «Arto oli vetävä persoona, joka löysi aina temppuilun aiheen». www.hs.fi. 16 жовтня 2018 року. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018 року. (фін.)
  21. ↑ а б в г д е Författaren Arto Paasilinna död – blev 76 år gammal. www.expressen.se. Expressen. 16 жовтня 2018 року. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018 року. (швед.)
  22. ↑ Finnischer Autor Arto Paasilinna mit 76 Jahren gestorben. www.dtoday.de. Deutschland today. 16 жовтня 2018 року. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018 року. (нім.)
  23. ↑ Mort de l'écrivain finlandais Arto Paasilinna, auteur du Lièvre de Vatanena. www.lefigaro.fr. Le Figaro. 16 жовтня 2018 року. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018 року. (фр.)
  24. ↑ Finnischer Autor Arto Paasilinna gestorben. www.nnn.de. NNN.de. 16 жовтня 2018 року. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018 року. [Архівовано 2018-10-18 у Wayback Machine.] (нім.)
  25. ↑ Cristina Taglietti. Morto lo scrittore Arto Paasilinna. Narrò il senso tragicomico della vita. Corriere della sera. Процитовано 17 жовтня 2018 року. (італ.)
  26. ↑ а б в Orthofer, 2016.
  27. ↑ а б в г David Binder (6 липня 2002 року). A Skewed and Skewering Look at Finland. www.nytimes.com. New York Times. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018 року.
  28. ↑ The Howling Miller. www.waterstones.com. Waterstones. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018 року.
  29. ↑ а б Maya Jaggi. The call of the wild. www.theguardian.com. The Guardian. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018 року.
  30. ↑ ARTO PAASILINNA «Guareschi Award» 2016. www.worldhumorawards.org. 4 вересня 2016 року. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 18 жовтня 2018 року.

Джерела

  • Rebecca Sørensen. Back to the Gamst Family // Lost Memories. — Morrisville, North Carolina : Lulu Press, Inc, 2014. — 128 p. — ISBN 978-1291988376.
  • M. A. Orthofer. Finland // The Complete Review Guide to Contemporary World Fiction. — Morrisville, North Carolina : Columbia University Press, 2016. — 448 p. — ISBN 9780231146753.

Посилання

Read other articles:

Giuliano Amato

Giuliano AmatoOMRI Perdana Menteri Italia ke-48Masa jabatan25 April 2000 – 11 June 2001PresidenCarlo Azeglio Ciampi PendahuluMassimo D'AlemaPenggantiSilvio BerlusconiMasa jabatan28 Juni 1992 – 28 April 1993PresidenOscar Luigi Scalfaro PendahuluGiulio AndreottiPenggantiCarlo Azeglio CiampiHakim Mahkamah KonstitusiPetahanaMulai menjabat 18 September 2013Ditunjuk olehGiorgio Napolitano PendahuluFranco GalloPenggantiPetahanaMenteri Dalam NegeriMasa jabatan17 Mei 2006...

 

Disneyland Railroad

Disneyland lokomotif nomor 5, Ward Kimball, menggelinding masuk ke Stasiun New Orleans Square Station. Juli 2007. Disneyland Railroad (DRR) , atau dahulu juga dikenal dengan nama Santa & Disneyland Railroad atau sebuah jalur kereta api historis dengan lebar jalur rel ciut dan merupakan sebuah atraksi di taman bermain Disneyland di Anaheim, California, Amerika Serikat. Panjang rute jalur kereta api hampir 2 kilometer dan mengelilingi mayoritas atraksi di taman ini, dengan empat stasiun die...

 

العلاقات التشيلية السلوفينية

العلاقات التشيلية السلوفينية تشيلي سلوفينيا   تشيلي   سلوفينيا تعديل مصدري - تعديل   العلاقات التشيلية السلوفينية هي العلاقات الثنائية التي تجمع بين تشيلي وسلوفينيا.[1][2][3][4][5] مقارنة بين البلدين هذه مقارنة عامة ومرجعية للدولتين: وجه المقا...

Коэффициент теплового расширения

Коэффициент теплового расширения β = 1 V ( d V d T ) p {\displaystyle \beta ={\frac {1}{V}}\left({\frac {dV}{dT}}\right)_{p}} Размерность Θ−1 Единицы измерения СИ К−1 СГС К−1 Коэффицие́нт теплово́го расшире́ния — физическая величина, характеризующая относительное изменение объёма или линейных размер�...

 

Jan Vertonghen

Jan Vertonghen Informasi pribadiNama lengkap Jan Bert Lieve Vertonghen[1]Tanggal lahir 24 April 1987 (umur 36)[2]Tempat lahir Sint-Niklaas, BelgiaTinggi 1,89 m[3]Posisi bermain BekInformasi klubKlub saat ini R.S.C. AnderlechtNomor 14Karier junior1997–2000 VK Tielrode2000–2003 Germinal Beerschot2003–2006 AjaxKarier senior*Tahun Tim Tampil (Gol)2006–2012 Ajax 155 (23)2006–2007 → RKC Waalwijk (pinjaman) 12 (3)2012–2020 Tottenham Hotspur 232 (6)2020-202...

 

هنري بوانكاريه

هنري بوانكاريه (بالفرنسية: Henri Poincaré)‏    معلومات شخصية اسم الولادة (بالفرنسية: Jules Henri Poincaré)‏  الميلاد 29 أبريل 1854 [1][2][3][4][5][6][7]  نانسي[8]  الوفاة 17 يوليو 1912 (58 سنة) [1][2][3][4][5][6][7]  باريس[8]  سبب ال...

Rusla

Legendary Norwegian shield-maiden Rusla, also known as the Red Woman from Middle Irish Ingean Ruagh,[1] was a legendary Norwegian shield-maiden mentioned in the Gesta Danorum or History of the Danes of Saxo Grammaticus and in the Irish annals. According to Saxo, Rusla was the daughter of a fifth or sixth century king of Telemark called Rieg, and sister of Tesandus (Thrond), who was dispossessed of his throne by a Danish king named Omund. Rusla formed a pirate fleet to attack all Danis...

 

The American Heritage Dictionary of the English Language

Collection of English words and their meanings, published by HarperCollins First edition The American Heritage Dictionary of the English Language (AHD) is a dictionary of American English published by HarperCollins. It is currently in its fifth edition (since 2011). Before HarperCollins acquired certain business lines from Houghton Mifflin Harcourt in 2022, the family of American Heritage dictionaries had long been published by Houghton Mifflin Harcourt and its predecessor Houghton Mifflin. T...

 

Lingua portoghese

PortoghesePortuguêsRegioniPenisola iberica (Portogallo), America meridionale come seconda lingua maggioritaria, Africa centro-occidentale, Mozambico, ex possedimenti coloniali portoghesi (Capo Verde, Timor Est, Macao, Sao Tomé e Principe), territori d'oltremare portoghesi (Madeira, Azzorre) e gruppi di immigrati costituenti enclavi in diverse parti del mondo LocutoriTotale257,7 milioni (Ethnologue, 2022) Classifica5 (2021) Altre informazioniScritturaAlfabeto latino TipoSVO + VSO flessiva - ...

Palazzo della Civiltà Italiana

Palazzo della Civiltà ItalianaVista di tre quarti dell'edificioLocalizzazioneStato Italia RegioneLazio LocalitàRoma IndirizzoQuadrato della Concordia Coordinate41°50′12.06″N 12°27′55.11″E / 41.836684°N 12.465309°E41.836684; 12.465309Coordinate: 41°50′12.06″N 12°27′55.11″E / 41.836684°N 12.465309°E41.836684; 12.465309 Informazioni generaliCondizioniIn uso Costruzione1939-53 Inaugurazione1953 Stilerazionalista e Novecento Usomuseo d...

 

美国众议院

此條目需要补充更多来源。 (2021年7月4日)请协助補充多方面可靠来源以改善这篇条目，无法查证的内容可能會因為异议提出而被移除。致使用者：请搜索一下条目的标题（来源搜索：美国众议院 — 网页、新闻、书籍、学术、图像），以检查网络上是否存在该主题的更多可靠来源（判定指引）。 美國眾議院 United States House of Representatives第118届美国国会众议院徽章 众议院旗...

 

Bathurst, Sierra Leone

Place in Western Area, Sierra LeoneBathurstBathurstLocation in Sierra LeoneCoordinates: 8°20′N 13°04′W / 8.333°N 13.067°W / 8.333; -13.067Country Sierra LeoneRegionWestern AreaDistrictWestern Area Rural DistrictGovernment • TypeVillage council • Village HeadSamuel JS Woodie [1] [2]Time zoneUTC-5 (GMT) Bathurst is a mountainous village in the Western Area Rural District of Sierra Leone. Bathurst seats at 541 feet above sea level,[1 ...

Janet Strayer

German curler Janet StrayerCurler ♀Curling career Member Association GermanyWorld Championshipappearances1 (1993) Medal record Curling World Championships 1993 Geneva German Women's Championship[1] 1993 Janet Strayer is a former German curler.[2] She is a 1993 World women's silver medallist. Teams Season Skip Third Second Lead Alternate Events 1992–93 Janet Strayer Josefine Einsle Petra Tschetsch-Hiltensberger Karin Fischer Elisabeth Ländle GWCC 1993 WCC 199...

 

2020年夏季奧林匹克運動會波蘭代表團

2020年夏季奥林匹克运动会波兰代表團波兰国旗IOC編碼POLNOC波蘭奧林匹克委員會網站olimpijski.pl（英文）（波兰文）2020年夏季奥林匹克运动会（東京）2021年7月23日至8月8日（受2019冠状病毒病疫情影响推迟，但仍保留原定名称）運動員206參賽項目24个大项旗手开幕式：帕维尔·科热尼奥夫斯基（游泳）和马娅·沃什乔夫斯卡（自行车）[1]闭幕式：卡罗利娜·纳亚（皮划艇）&#...

 

Climate change in Sudan

Köppen climate classification map for Sudan for 1980–20162071–2100 map under the most intense climate change scenario. Mid-range scenarios are currently considered more likely[1][2][3] Drought conditions near Khartoum. In Sudan, climate change has caused an increase in temperatures, a decline in rainfall and driven desertification.[4] Climate change poses significant challenges for rainfed agriculture and therefore the entire economy.[5] Analysis o...

Allen West (politician)

American politician & military officer (born 1961) Allen WestChair of the Texas Republican PartyIn officeJuly 20, 2020 – July 11, 2021Preceded byJames DickeySucceeded byMatt RinaldiMember of the U.S. House of Representativesfrom Florida's 22nd districtIn officeJanuary 3, 2011 – January 3, 2013Preceded byRon KleinSucceeded byLois Frankel Personal detailsBornAllen Bernard West (1961-02-07) February 7, 1961 (age 63)Atlanta, Georgia, U.S.Political partyR...

 

سيرجيو لوغو

يفتقر محتوى هذه المقالة إلى الاستشهاد بمصادر. فضلاً، ساهم في تطوير هذه المقالة من خلال إضافة مصادر موثوق بها. أي معلومات غير موثقة يمكن التشكيك بها وإزالتها. (ديسمبر 2018) سيرجيو لوغو معلومات شخصية الميلاد 10 أبريل 1957 (67 سنة)  مدينة مكسيكو  مركز اللعب مُدَافِع  الجنسية ا�...

 

مناعة جماعية

  ميّز عن مناعة اجتماعية. يُظهر المُربع العلوي تفشي المرض في مجتمعٍ فيه عددٌ قليلٌ مُصابٌ من الأفراد (كما هو موضح باللون الأحمر) ويكون الباقي بصحةٍ جيدة ولكنهم غيرُ محصنين مناعيًا (كما هو موضح باللون الأزرق)، وبالتالي ينتشرُ المرض بحريةٍ بين جميع الأفراد. يُظهر المربع �...

Roi des Romains

Ne doit pas être confondu avec royauté romaine. Ne doit pas être confondu avec Roi de Rome. Si ce bandeau n'est plus pertinent, retirez-le. Cliquez ici pour en savoir plus. Cet article ne cite pas suffisamment ses sources (septembre 2009). Si vous disposez d'ouvrages ou d'articles de référence ou si vous connaissez des sites web de qualité traitant du thème abordé ici, merci de compléter l'article en donnant les références utiles à sa vérifiabilité et en les liant à la section...

 

IC 1613

Irregular dwarf galaxy in the constellation Cetus IC 1613IC 1613 captured with the VLT's OmegaCAM.[1]Observation data (J2000 epoch)ConstellationCetusRight ascension01h 04m 47.8s[2]Declination+02° 07′ 04″[2]Redshift−234±1 km/s[2]Distance2.38±0.07 Mly (730±20 kpc)[3][4]Group or clusterLocal GroupApparent magnitude (V)9.9[2]Absolute magnitude (V)−15.2[5]CharacteristicsTypeIB...