PROFILPELAJAR.COM

Андрей Пленкович
Андрей Пленкович
хорв. Andrej Plenković
	Андрей Пленкович
Прем'єр-міністр Хорватії
	Нині на посаді
На посаді з	19 жовтня 2016
Президент	Колінда Грабар-Китарович; Зоран Миланович
Попередник	Тихомир Орешкович
Лідер Хорватської демократичної співдружності
На посаді з	17 липня 2016
Попередник	Томіслав Карамарко
Народився	8 квітня 1970 (54 роки) ; Загреб, Хорватія
Відомий як	політик, дипломат
Країна	Хорватія
Alma mater	факультет права Загребського університетуd і XVI Gymnasium Zagrebd
Політична партія	Хорватська демократична співдружність
Батько	Mario Plenkovichd
У шлюбі з	Ana Maslaćd
Релігія	католицтво
Нагороди
	andrejplenkovic.com
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Медіафайли у Вікісховищі

Андрей Пленкович (хорв. Andrej Plenković; нар. 8 квітня 1970(19700408), Загреб) — хорватський юрист, дипломат і політик. До 12 жовтня 2016 року депутат Європейського парламенту, голова комітету парламентської співпраці між Україною та ЄС (одночасно був заступником голови комітету закордонних справ).^[3] Керівник Хорватської демократичної співдружності з 21 червня 2016. Прем'єр-міністр Хорватії з 19 жовтня 2016.

Життєпис

Закінчив юридичний факультет Загребського університету.

З 1993 обіймає різноманітні посади в МЗС Хорватії. З 2002 року був заступником глави офіційного представництва Хорватії в ЄС. Також обіймав посади заступника посла у Франції та держсекретаря з європейської інтеграції.

У 2011 став членом Сабору від Хорватської демократичної співдружності, консервативної партії, що входить до складу ЄНП. Після приєднання Хорватії до ЄС у 2013 році був обраний до Європарламенту. Здебільшого Пленкович відомий своєю активною участю у процесі європейської інтеграції Хорватії.

Після виборів у парламент Хорватії в 2016, де очолена ним ХДС набрала найбільше голосів, Пленковича називали ймовірним новим прем'єр-міністром Хорватії, при цьому, як він сам заявляв, у разі свого призначення він обіцяє обстоювати інтереси України у Європейській раді.^[4]

На посаді прем'єр-міністра

19 жовтня 2016 року Пленкович був затверджений 12-м прем'єр-міністром Хорватії разом із його кабінетом, що складається з 20 міністрів, — 91 голосом «за», 45 «проти» та 3 утриманими зі 151 члена парламенту. Його уряд одержав підтримку депутатів, які належать до коаліції ХДС-ХСЛП-ХДП, Мосту незалежних списків, Бандич Мілан 365, ХСП, ХДАСБ, СДСП та 5 представників інших національних меншин. Пленкович представив свій кабінет як «уряд, який знає, як здійснити зміни», і наголосив, що пріоритетами уряду є соціальний діалог, стимулювання економічного зростання та податкова реформа.^[5]

Відвідини України

21 листопада 2016 з нагоди третьої річниці Революції Гідності Андрей Пленкович відвідав з офіційним візитом Україну, де в День Гідності та Свободи разом зі своїм українським колегою Володимиром Гройсманом та президентом Петром Порошенком поклав квіти і запалив лампадки біля пам'ятного Хреста на Алеї Героїв Небесної Сотні^[6] Це був перший офіційний візит голови уряду Хорватії в Україну за 25 років існування цих двох незалежних держав. Пленкович і Гройсман підписали кілька угод про співпрацю. На зустрічі з українським прем'єром Пленкович заявив, що Хорватія в рамках активізації відносин з Україною готова поділитися досвідом синхронізації і гармонізації законодавства зі стандартами Євросоюзу та реінтеграції окупованих територій.^[7] Прем'єр Хорватії переконаний, що розв'язати питання з безвізовим режимом для України Європа мусить якнайшвидше.^[8] Також на думку Пленковича,

Україна стала жертвою агресії. Немає жодної дилеми, ми точно знаємо, хто жертва, а хто агресор. Я говорив і говоритиму: повернути Україні окуповані території — це пріоритет, законний і моральний обов'язок міжнародної спільноти. Ми знаємо, яких саме заходів треба вживати, аби нормалізація життя на цих територіях дозволила проводити місцеві вибори і таким чином повністю повертати ці території до свого складу. Але я переконаний, питання безпеки має бути передумовою, на якій Україна мусить чітко наполягати під час переговорів з міжнародними партнерами.

На зустрічі з президентом Порошенком Пленкович повідомив, що на його доручення в Хорватії утворено Робочу групу підтримки України, до складу якої входять високопосадовці низки хорватських міністерств і відомств. Президент України подякував прем'єру Хорватії за послідовну підтримку його країною територіальної цілісності України в рамках міжнародних організацій.^[9]

Між тим, у МЗС РФ відразу заявили, що занепокоєні створенням при уряді Хорватії робочої групи зі співробітництва з Україною, до кола завдань якої входило би передання хорватського досвіду щодо мирної реінтеграції окупованих територій, тим самим розцінивши такий крок Пленковича як «втручання» його країни в «українське питання». У відповідь прем'єр-міністр Хорватії сказав, що це просто заява «одного з відділів МЗС РФ», на яку він не реагуватиме. На його думку, «це нижчий рівень, тоді як він має діло із серйозною і відповідальною зовнішньою політикою». При цьому прем'єр додав, що його поїздка в Україну була змістовна і пройшла на найвищому рівні.^[10]

8 травня 2022 Андрей Пленкович відвідав Київ разом із міністром закордонних справ Горданом Грличем Радманом, де зустрівся з Президентом України Володимиром Зеленським, обговоривши з ним санкції проти РФ і запевнивши в політичній, дипломатичній, правовій, фінансовій, гуманітарній і технічній підтримці України з боку його країни.^[11] В ході зустрічі розглянули і питання співпраці у відновленні повноцінного життя в деокупованих українських районах, при цьому Пленкович зазначив, що Хорватія готова поділитися з Україною досвідом розмінування.^[12] Також під час цього візиту він оголосив, що того ж дня в Київ повернулася Надзвичайний і Повноважний посол Хорватії в Україні Аніца Джамич, що «також є потужним сигналом підтримки українців».^[12]

31 березня 2023 Андрей Пленкович разом із головою уряду Словаччини Едуардом Гегером і прем'єр-міністром Словенії Робертом Голобом прибув в Україну з візитом із нагоди 1-ї річниці визволення Бучі та взяв участь у саміті, присвяченому цій події.^[13]

Нагороди

Орден «За заслуги» I ст. (Україна, 23 серпня 2021) — за вагомий особистий внесок у зміцнення українсько-хорватського міждержавного співробітництва, підтримку незалежності та територіальної цілісності України^[14]
Орден «За заслуги» III ст. (Україна, 21 серпня 2015) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету Української держави, популяризацію її історичної спадщини і сучасних надбань та з нагоди 24-ї річниці незалежності України^[15]