Ім'я
|
Примітки
|
Термін на посаді
|
Слободан Милошевич
|
На виборах 1990 і 1992 років, Мілошевич був обраний президентом Республіки. Його каденція припала на роки розпаду Югославії та міжусобного етнічного конфлікту в Словенії, Хорватії та Боснії і Герцеговини. У 1997 році став президентом Союзної Республіки Югославії, до складу якої на той момент входили тільки Сербія та Чорногорія. Під час агресії НАТО в 1999 році був верховним головнокомандувачем союзних збройних сил. Того ж року ООН та НАТО висунуло звинувачення у військових злочинах, репресіях та геноциді народів колишньої Югославії. В червні 2001 року до Гаазькому Міжнародному трибуналу по колишній Югославії. В березні 2006 року помер в Гаазькій в'язниці..
|
11 січня 1991 року — 23 липня 1997 року
|
Мілан Мілутинович
|
Обрано президентом Сербії в грудні 1997 року. Як і попередник, був звинувачений Гаазьким трибуналом у численних злочинах у Косові й Метохії. Після закінчення президентського терміну в січні 2003 року добровільно звернувся до міжнародного суду. У лютому 2009 Гаазький трибунал виправдав його, знявши всі звинувачення.
|
29 грудня 1997 року — 29 грудня 2002 року
|
Наташа Мічич
|
в.о. Президента Сербської республіки. У 2001 році рекомендована на посаду спікера парламенту, а 2002 року, після двох невдалих спроб обрати президента Сербії, призначена виконуючою обов'язки[3].
|
30 грудня 2002 року — 4 лютого 2004 року
|
Драган Машичанін
|
в.о. Президента Сербської республіки. До обрання виконувачем обов'язків був міністром економіки Сербії, а з 2004 року по 2009 рік — послом Сербії в Швейцарії.
|
4 лютого 2004 року — 3 березня 2004 року
|
Воїслав Михайлович
|
в.о. Президента Сербської республіки. Мер Белграда в 1999—2000 рр. Онук Драголюба Михайловича — сербського військового діяча, очільника югославської монархічної партизанської націоналістичної організації під час Другої світової війни.
|
3 березня 2004 року — 4 березня 2004 року
|
Предраг Марковіч
|
в.о. Президента Сербської республіки
|
4 березня 2004 року — 11 липня 2004 року
|
Борис Тадич
|
Висуванець Демократичної партії Сербії, до лав якої вступив 1990 року
|
11 липня 2004 року — 5 квітня 2012 року
|
Томіслав Ніколич
|
На президентських виборах 2012 року в другому турі виборів Томіслав Ніколич отримав 49,54 % і, відповідно, був обраний президентом Сербії. На вибори прийшов із Сербської радикальної партії. В 2004 та 2008 роках двічі програвав вибори опоненту Борису Тадичу.
|
31 травня 2012 року- 31 травня 2017 року
|
Александар Вучич
|
Переміг на президентських виборах 2017 року, вступив на посаду 31 травня 2017 року.
|
31 травня 2017 року - до сьогодні
|