PROFILPELAJAR.COM

	Альберто Орландо
	Альберто Орландо
Особисті дані
Народження	27 вересня 1938 (86 років)
	Рим, Італія
Громадянство	Італія
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
?	«Рома»
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
Альберто Орландо у Вікісховищі

Альберто Орландо (італ. Alberto Orlando, нар. 27 вересня 1938, Рим) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за «Рому», а також національну збірну Італії.

Клубна кар'єра

Народився 27 вересня 1938 року в місті Рим. Вихованець футбольної школи «Роми» з рідного міста. Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1957 року в основній команді того ж клубу, в якій провів один сезон, взявши участь лише у 6 матчах чемпіонату. Через це на сезон 1958/59 Альберто був відданий в оренду в «Мессіну», де забив 17 голів у Серії В, ставши другим бомбардиром чемпіонату після Сантьяго Вернасси.

Після цього результативного нападника повернули до «Роми», де Орландо відіграв наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Роми», був основним гравцем атакувальної ланки команди, хоча наявність в команді таких відомих форвардів як Педро Манфредіні та Антоніо Анджелілло часто змушувала виступати Орландо на фланзі і його результативність була на невисокому рівні. За цей час виборов титул володаря Кубка Італії та ставав володарем Кубка ярмарків.

Влітку 1964 року Орландо перейшов у «Фіорентину», де знову повернувся на позицію центрального форварда і в першому ж сезоні розділив з гравцем «Інтернаціонале» Сандро Маццолою титул кращого бомбардира чемпіонату Італії 1964/65, забивши 17 голів в сезоні^[1].

Влітку 1965 року Альберто став гравцем «Торіно», забивши у наступному чемпіонаті лише 5 м'ячів у Серії А, а туринці закінчили сезон в нижній частині таблиці недалеко від зони вильоту, тому влітку 1966 року Орландо перейшов у «Наполі», де він грав у нападі з Жозе Алтафіні і Омаром Сіворі (на наступний рік з Паоло Барізоном замість аргентинця). За ці два сезони Альберто забитв в цілому 11 голів і допоміг команді зайняти друге місце в сезоні 1967/68, що на той час стало найкращим результатом неаполітанської команди за всю історію.

Сезон 1968/69 Орландо розпочав в Серії Б у клубі СПАЛ, що саме вилетів у нижчий дивізіон. Проте у команді Паоло Мацци, через травму коліна зіграв всього шість ігор в чемпіонаті і не врятував команду від вильоту в третій дивізіон. В кінці того сезону, у віці тридцяти одного року, Орландо завершив професійну ігрову кар'єру.

Виступи за збірну

2 грудня 1962 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Італії в відбірковому матчі чемпіонату Європи 1964 року проти Туреччини в Болоньї, в якому забив 4 м'ячі, забезпечивши перемогу італійцям 6:0 (два інших голи тоді забив Джанні Рівера)^[2]. В подальшому до 1965 року Альберто зіграв за збірну ще 4 матчі, проте голів більше не забивав.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Клуб	Чемпіонат
Сезон	Клуб	Ліга	Ігор	Голів
1957–58	«Рома»	A	6	1
1958–59	«Мессіна»	B	30	17
1959–60	«Рома»	A	24	4
1960–61		A	20	7
1961–62]		A	30	7
1962–63		A	31	8
1963–64		A	31	7
Усього за «Рому»			142	34
1964–65	«Фіорентина»	A	32	17
1965–66	«Торіно»	A	25	5
1966–67	«Наполі»	A	33	7
1967–68	«Наполі»	A	27	4
Усього за «Наполі»			60	11
1968–69	СПАЛ	B	6	-
Усього			295	75

Статистика виступів за збірну

Статистика матчів і голів за збірну — Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи
02/12/1962	Болонья	Італія	6 – 0	Туреччина	Відбір до ЧЄ 1964	4
27/03/1963	Стамбул	Туреччина	0 – 1	Італія	Відбір до ЧЄ 1964	-
13/03/1965	Гамбург	ФРН	1 – 1	Італія	товариський матч	-
18/04/1965	Варшава	Польща	0 – 0	Італія	Відбір до ЧС 1966	-
01/05/1965	Флоренція	Італія	4 – 1	Уельс	товариський матч	-
Усього		Матчів	5		Голів	4

Титули і досягнення

Командні

Володар Кубка Італії (1):

«Рома»: 1963–1964

Володар Кубка ярмарків (1):

«Рома»: 1960–1961

Особисті

Кращий бомбардир Серії A (1):

1964–65 (17 голів, разом із Сандро Маццолою)

Примітки

↑ Franco Bovaio (6 грудня 2012). Prima di Montella e Aquilani (італ.). il Romanista. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 3 травня 2016.
↑ Flavio Suardi. 1964: l apoteosi delle Furie Rosse (італ.). il Sole 24 Ore. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 3 травня 2016.