Будівництво акведука було розпочато за імператора Калігули у 38 році, а завершено за правління Клавдія у 52 році[3]. Вартість будівництва становила 350.000.000 сестерціїв. 10 років по тому його перестали використовувати, і лише за 9 років під час правління Веспасіана у 71-му роботу занедбаного акведука відновили, ще через 10 років за наказом імператора Тита його також відреставрували.
З 271 року монументальна арка, що була частиною Аква Клавдія та акведука Аніо Новус, стала воротами Авреліанової стіни — Порта Маджоре.
Його основні джерела, Керулеус (Caeruleus) та Курцій (Curtius), були розташовані у 300 кроках ліворуч від 38-го міліарія на Via Sublacensis.[4] Довжина акведуку становить 69 км. Він прокладений в основному під землею. Залежно від пори року його продуктивність становила до 192000 м3 в день[5]. Після фільтрування води неподалік від 7-го міліарія на Латинській дорозі останні 13 км акведука проходили над землею.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 30 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Schram, Wilke D. «Aqua Claudia.» Website on Roman Aqueducts. N.p., Jan. 2010. Web. 15 Mar. 2013.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 30 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 30 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aqua Claudia