Аеропорт Франкфурт-на-Майні (станція, далеке прямування)

Аеропорт Франкфурт-на-Майні
Зображення
Зображення інтер'єру
Названо на честь Рейн-Майнський аеропорт
Країна  Німеччина[1]
Адміністративна одиниця Frankfurt-Südd
Місце розташування Frankfurt-Flughafend
Власник Deutsche Bahn
Оператор DB Station&Serviced
Дата офіційного відкриття 1999
Головний будівельний підрядник Bilfinger SEd[2] і Wayss & Freytagd
Сусідня станція Мангайм-Головний, Франкфурт-на-Майні-Головний, Mainz Central Stationd, Limburg Süd stationd і Кельн-Головний
Обслуговується маршрутом Intercity-Express, Railjet, ÖBB Nightjet і ICE 78d
Залізнична лінія Високошвидкісна залізниця Кельн-Франкфурт
Кількість колій обслуговування 4
У межах місцевості обслуговування Рейн-Майнський аеропорт
Зображення дорожнього знака з назвою місця
Станція пересадки Аеропорт Франкфурт-на-Майні (станція, регіональна) і Рейн-Майнський аеропорт
Категорія станції category 3 railway stationd
Стан використання використовується[d]
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Аеропорт Франкфурт-на-Майні у Вікісховищі

50°03′10″ пн. ш. 8°34′12″ сх. д. / 50.0528° пн. ш. 8.57° сх. д. / 50.0528; 8.57

Станція далекого прямування аеропорту Франкфурт-на-Майні (нім. Frankfurt am Main Flughafen Fernbahnhof) — залізнична станція в аеропорту Франкфурта, Німеччина. Його обслуговують поїзди далекого прямування, переважно IC, які курсують на лінії високошвидкісної залізниці Кельн — Франкфурт. Це найбільша залізнична станція, яка обслуговує аеропорт у Німеччині, щодня обслуговує близько 23 000 пасажирів. Станцію щодня обслуговує 210 поїздів далекого прямування, з них 185 — Intercity-Express. [3] Аеропорт Франкфурт-на-Майні та станція Лімбург-Південний — єдині залізничні станції в Німеччині, що обслуговуються виключно поїздами далекого прямування. [4]

Станція була відкрита в 1999 році як частина першої частини високошвидкісної лінії Кельн — Франкфурт; переважна більшість високошвидкісної лінії була відкрита у 2002 році. Її довжина становить 660 м, має великий купол, що містить зону відпочинку та квитковий зал, і з’єднаний з аеропортом надземним переходом, що перетинає автобан 3. Над вокзалом побудований The Squaire, комплекс вартістю один мільярд євро, який містить офісні приміщення, готелі, конференц-центри та інші об’єкти. Неподалік розташована регіональна станція аеропорту Франкфурт, що розташована під терміналом 1 аеропорту і забезпечує місцеве сполучення S-Bahn до Франкфурта, Вісбадена та Майнца.

Операції

Зараз станцію обслуговують тринадцять ліній Intercity-Express і три лінії Intercity.

Лінія Маршрут Інтервал
ICE 11 Мюнхен-Головний — Аугсбург-Головний — Ульм-Головний — Штутгарт-Головний — Аеропорт Франкфурта — Фульда — Геттінген — Ганновер-Головний — Гамбург-Альтона Індивідуальні нічні поїзди
ICE 13 Берлін-Головний – Вольфсбург-Головний – Брауншвейг-Головний – Гільдесгайм-Головний – Геттінген – Кассель-Вільгельмсхее – Фульда – Франкфурт-Південний – Аеропорт Франкфурта Що дві години
ICE 20 Кіль-Головний – Гамбург-Головний – Ганновер – Геттінген – Кассель-Вільгельмсхее – Франкфурт-на-Майні-Головний – Аеропорт Франкфурта– Майнц-Головний – Вісбаден-Головний Один поїзд
ICE 22 (Кіль –) Гамбург – Ганновер – Геттінген – Кассель-Вільгельмсхее – Франкфурт – Аеропорт Франкфурта – Мангайм-Головний – Штутгарт Що дві години
ICE 31 Гамбург – Мюнстер-Вестфален-Головний – Дортмунд-Головний – Гаген-Головний – Вупперталь-Головний – Золінген-Головний – Кельн-Головний – Бонн-Головний – Кобленц-Головний – Майнц – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт (– Вюрцбург-Головний – Нюрнберг (– Регенсбург-Головний – Пассау-Головний / ...– Інгольштадт-Головний – Мюнхен)) Що дві години
ICE 41 (Дортмунд – Бохум-Головний –) Ессен-Головний – Дуйсбург-Головний – Дюссельдорф-Головний – Кель-Мессе/Дойц – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт – Вюрцбург – Нюрнберг – Мюнхен щогодини
ICE 42 (Мюнстер –) Дортмунд – Бохум – Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Кельн – Зігбург/Бонн – Аеропорт Франкфурта – Мангайм – Штутгарт – Аугсбург – Мюнхен Що дві години
ICE 43 Гамбург-Альтона – Дортмунд – Гаген – Вупперталь – Золінген – Кельн – Аеропорт Франкфурта – Мангайм – Карлсруе-Головний – Фрайбург-Головний – Базель SBB Що дві години
ICE 47 Мюнстер/Дортмунд – Бохум – Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Кельн-Мессе/Дойц – Аеропорт Франкфурта – Мангейм – Штутгарт Що дві години
ICE 49 Кельн – (Аеропорт Кельн/Бонн –) Зігбург/Бонн – Монтабаур – Лімбург-Південний – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт Індивідуальні поїзди
ICE 50 Дрезден-Головний – Лейпциг-Головний – Ерфурт-Головний – Фульда – Франкфурт – Аеропорт Франкфурта – Майнц – Вісбаден Що дві години
ICE 78 Амстердам-Центральний – Арнем-Центральний – Дуйсбург – Дюссельдорф – Кельн – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт Що дві години
ICE 79 Брюссель-Південний – Льєж-Гіїмен – Аахен-Головний – Кельн – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт Що дві години
ICE 91 Дортмунд – (Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф –)/(Хаген – Вупперталь – Золінген –) Кельн – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт – Вюрцбург – Нюрнберг – Регенсбург-Головний – Пассау-Головний – Лінц-Головний – Відень-Головний Дві пари поїздів
IC 30 Гамбург – Бремен – Мюнстер – Дортмунд – Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Кельн – Кобленц – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт Одна пара поїздів
IC 31 (Кіль –) Гамбург – Бремен – Мюнстер – Дортмунд – Вупперталь – Кельн – Кобленц – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт (– Вюрцбург – Нюрнберг – Пассау) Що дві години
IC 32 Дортмунд – Ессен – Дуйсбург – Дюссельдорф – Кельн – Кобленц – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт – Мангайм – Гайдельберг – Штутгарт Індивідуальні поїзди
RB 58 Рюссельсгайм-Опельверк – Аеропорт Франкфурта – Франкфурт-на-Майні-Південний – Майнталь-Східний – Ганау-Головний – Ашаффенбург-Головний – Лауфах щогодини

Примітки

  1. ↑ archINFORM — 1994.
  2. ↑ https://www.bauforum24.biz/videos/baufilme-jobreports/ice-terminal-frankfurt-1999-bilfinger-berger-video-r551/
  3. ↑ Futuristische Baustelle Airrail Center. Frankfurter Rundschau (нім.). 28 травня 2009. Процитовано 22 листопада 2011.
  4. ↑ "ICE-Bahnhof Rhein-Main". Eisenbahn-Kurier (in German) (305): 52–55. February 1998. ISSN 0170-5288.

Посилання