PROFILPELAJAR.COM

	XIII округ Парижа; Париж
Загальна інформація
	48°49′56″ пн. ш. 2°21′20″ сх. д. / 48.832222222222° пн. ш. 2.3555555555556° сх. д.
Країна	Франція
Адмінодиниця	Париж
Водойма	Сена
Засновано	1860
Площа	7,15 квадратний кілометр
Населення	177 735 осіб (1 січня 2022)
Поштовий індекс	75013
Карта
	XIII округ Парижа XIII округ Парижа (Париж)
	XIII округ Парижа у Вікісховищі

20
округів
Парижа

Герб Парижа

17			18		19
	8		9	10	11	20
16			2	3
			1	4	12
	← Сена ←
		7	6	5	13
		15	14

13-й округ Парижа (фр. Arrondissement des Gobelins) — один з двадцяти округів Парижа. Раніше тут проживали переважно родини робітників, зараз округ відомий паризьким Чайна-Тауном, численними багатоповерхівками та мало цікавий для туристів. 13-й округ відомий новими будівлями Національної бібліотеки Франції та нещодавно відбудованим діловим кварталом Paris Rive Gauche.

Географічне положення

13-й округ розташований на лівому березі Сени. Він межує на заході з 14-м, на півночі з 5-м округами. У східній частині округ відділений Сеною від сусіднього 12-го округу. Площа округу становить 71,46 км ².

Населення

За даними 2005 року в 13-му окрузі проживають 177 900 осіб при щільності населення 24 882 чол/км ². Це становить 8,3 % паризького населення.

Рік	Населення	Щільність населення (чол/км ²)
1962	166 709	23 329
1968	158 280	22 149
1975	163 313	22 854
1982	170 818	23 904
1990	171 098	23 943
1999	171 533	24 004

Адміністративний поділ

Округ, як і всі округу Парижа, складається з чотирьох кварталів:

Quartier de la Salpêtrière (Квартал Сальпетрієр)
Quartier de la Gare (Квартал Де-Ла-Гар — Вокзальний)
Quartier de la Maison-Blanche (Квартал Де-Ла-Мезон-Бланш)
Quartier de Croulebarbe (Квартал Крульбарб)

Органи правління

З 2001 року мером округу був представник Соціалістичної партії Франції Серж Бліско. У березні 2008 року йому на зміну прийшов його товариш по партії Жером Куме (Jérome Coumet).

Адреса мерії:

1, place d'Italie

75013 Paris

Історія

13-й округ виник у 1860 році при розширенні кордонів французької столиці. Він складається з частин старого 12-го округу та колишніх комун Жантії (Gentilly) та Іврі-сюр-Сен. Номер 13 дістався округу тому, що інший округ, що виник одночасно з ним, зараз це 16-й округ, не захотів брати цей «нещасливий» номер.

13-й муніципальний округ став свідком деяких важливих технічних відкриттів. Так піонери авіації Пілатр де Розьє та маркіз д'Арланд приземлилися 21 листопада 1783 року на пагорбі Бют-о-Кай. З середини XIX до XX століття в 13-му окрузі активно розвивалася індустрія: в 1891 році поруч з Porte d'Ivry була відкрита перша автомобільна фабрика в світі Панар-Левассор. Також тут було споруджено шоколадну фабрику Lombart, а фабрики Say і SUDAC постачали Париж стисненим повітрям.

Частина округу, що розташована на південь від площі Італії, у другій половині XX століття зазнала значних змін. До другої світової війни Сіте Жан д'Арк Cité Jeanne d'Arc (Boulevard Vincent-Auriol) було частково оновлено. Також інші частини округу, що негативно впливали на здоров'я парижан, було відреставровано: 13-й (Boulevard Auguste-Blanqui) і 4-й (навколо Place Nationale) блоки та район Bièvre.

Проте найважливішим проєктом став так званий проєкт Italie 13. Передбачалася перебудова в дусі урбаністічних теорій Ле Корбюзьє, районів навколо Бют-о-Кай, Rue Nationale, Boulevard Vincent-Auriol аж до Porte d'Italie. У підсумку у цій частині округу виникли багатоповерхові будівлі висотою 30-100 м, особливо в районі des Olympiades.

До часу, коли проєкт Italie 13 було перервано, в середині 70-х років XX століття, тут оселилися перші біженці з В'єтнаму, які знайшли притулок у нових, здебільшого незайнятих висотках. Наступна хвиля біженців та іммігрантів з південно-східної Азії, переважно з Камбоджі та Лаосу і трохи згодом з Китаю, перетворили південну частину округу в азійський квартал Парижа (Quartier asiatique) , при цьому вдалося уникнути утворення гетто, як в інших Чайна-Таун.

Інший великий проєкт у східній частині округу розпочався на початку 90-х років з будівництвом Національної бібліотеки Франції та нового кварталу Paris Rive Gauche уздовж Сени. Відокремлений від решти частини округу залізничними коліями Вокзалу Аустерліц, квартал був з'єднаний з протилежним берегом 14-й лінією метро та пішохідним мостом імені Сімони де Бовуар, що відкрився 2006 року.

Надалі квартал повинен зайняти частину берега від Аустерлицького вокзалу до кільцевої дороги, що наразі є одним з найбільших будівельних проєктів Франції.