WebKit — рушій виведення для вебсторінок. На базі WebKit працюють браузери Apple Safari, Google Chrome (до версії 28) та інші. WebKit забезпечує набір класів для виведення вебінформації у вікнах та реалізує функції браузера, такі як механізм гіперпосилань і управління історією відвіданих сторінок.
Спочатку рушій був створений як форк від KHTML та використовувався компанією Apple у своєму браузері Safari. WebKit портується на багато платформ, зокрема зараз він підтримується у Windows та Linux.
Із самого початку компанія Apple створила WebKit на базі бібліотеки KHTML браузера Konqueror для використання як рушія для Safari у системі Mac OS X. Зараз рушій розроблюють деякі учасники проєкту KDE, спеціалісти компаній: Apple Inc., Nokia, Google та інших.[3]
Початок
Код, який згодом став WebKit'ом, з'явився у 1998 році як проєкт KDE зі створення рушія виведення вебсторінок, це були KHTML та KJS (KDE's JavaScript Engine). Ім'я WebKit з'явилося у 2002 році, коли Apple створила форк KHTML та KJS. Спеціалісти з Apple написали розробникам KDE листа, у якому пояснили, чому вибрали саме їхній проєкт.[4] У листі йшлося, що ці рушії дозволяють зручно вести розробку, бо є дуже малими за об'ємом коду (менш ніж 144 000 рядків коду), зрозуміло сконструйованими та відповідають стандартам. KHTML та KJS були портовані на Mac OS X та перейменовані на WebCore та JavaScriptCore, відповідно. WebCore було анонсовано на Macworld Expo у січні 2003 року Стівом Джобсом, CEO Apple, разом із релізом браузера Safari. JavaScriptCore був вперше використаний пізніше, у Mac OS X 10.2, як зачинений фреймворк разом із програмою Sherlock.
Спільна розробка
Компанія Apple внесла до проєкту WebKit великі зміни, бо мала різні підходи до програмування зі спільнотою KDE. Але KDE використовувало код WebKit, щоб збільшити швидкість рендерингу у KHTML та запровадити деякі нові функції (зокрема, щоб проходити тест Acid2).
Але потім розробники KHTML заявили, що вони дуже негативно ставляться до прийняття змін коду з WebKit, та назвали відносини між двома гілками проєкту «великою невдачею»[5], бо Apple відправляла свої зміни до коду з поганою документацією. Розробникам KDE було дуже складно інтегрувати цей код до KHTML. До того ж Apple вимагала від розробників приймати угоди про нерозголошення перед тим, як подивитися код, та не давала доступу до бази даних помилок.
Під час процесу «розлучення» один з розробників KDE опублікував статтю, що у KHTML була забезпечена підтримка деяких досягнень Safari, що KDE високо оцінює досягнення Safari та буде впроваджувати зміни від Apple в KHTML і надалі. Після цієї статті компанія з Купертіно розпочала обговорення того, як будувати взаємовідносини з KDE у майбутньому.[6]
Apple виклала код WebKit у своєму репозиторію CVS. З цього моменту розробники від Apple та від KHTML почали більш активно працювати разом. Багато з розробників KHTML стали брати участь у WebKit.
WebKit2
WebKit2 був анонсований 8 квітня 2010 року. WebKit2 був розроблений з нуля. Головна особливість: різні види вебзмісту працюють у різних процесах. Наразі WebKit2 доступний для Mac та Windows.[7]
13 лютого 2013 року Opera Software заявила про приєднання до розробок на базі WebKit[8].
Форки
3 квітня 2013 року компанія Google заявила, що зробить форк WebKit із назвою Blink, наразі цей рушій використовується у браузері Google Chrome (версія 28 і вище) та Opera (15 і вище).
Використання
WebKit використовується як рушій виведення у Safari для Windows, Mac OS X та iOS. Інші програми у Mac OS X можуть використовувати WebKit, наприклад програма Mail, клієнт електронної пошти.
Також на базі WebKit побудовані браузер Google Chrome (до версії 28), браузер в ОС Android та інші.
Портовані версії
Компанія Nokia портувала WebKit для свого браузера в операційній системіSymbian S60. Компанія Apple портувала WebKit для операційної системи iOS, що працює на телефонах iPhone, планшеті iPad та плеєрі iPod Touch.
WebKit був портований на велику кількість фреймворків, які підтримують багатоплатформність. Наприклад: GTK+, Qt.
WebKitGTK+ — порт браузерного рушія для платформи GTK. WebKitGTK дозволяє використати усі можливості WebKit через GNOME-орієнтований програмний інтерфейс на основі GObject і може застосовуватися для інтеграції засобів обробки вебконтенту у будь-які застосування, від використання в спеціалізованих HTML/CSS-парсерах, до створення повнофункціональних веббраузерів. З відомих проєктів, що використовують WebKitGTK, можна відзначити Midori і штатний браузер GNOME Epiphany.
WebKit проходить тести Acid2 та Acid3 з відмінним рендерингом на рекомендованому обладнанні.[9]
JavaScriptCore
JavaScriptCore — це фреймворк, що реалізує JavaScript-рушій для WebKit. JavaScriptCore був створений на базі KJS та (бібліотека для роботи з регулярними виразами). З часу створення форку JavaScriptCore збільшив свою функціональність та швидкість роботи.[10]
2 червня 2008 року був анонсований переписаний JavaScriptCore під назвою «SquirrelFish», інтерпретаторбайткоду. Цей проєкт еволюціонував до SquirrelFish Extreme (або просто SFX), анонсований 18 вересня 2008 року. SFX компілює JavaScript у нативний машинний код, не потребуючи інтерпретатору, і таким чином прискорюючий виконання JavaScript.
Vacuum-IM — кросплатформенний Jabber клієнт, написаний на Qt
Uzbl — веббраузер для Unix-подібних систем з інтерфейсами, які підключаються у вигляді скриптів, які керують сторінкою, що відображає програми
Steam — сервіс цифрової дистрибуції компанії Valve став використовувати рушій WebKit замість MS Trident, що дозволило значно збільшити продуктивність і поліпшити безпеку роботи, а також портувати програму на Mac OS X
↑Maciej Stachowiak (25 вересня 2008). Full Pass Of Acid3. Surfin' Safari - The WebKit Blog. Архів оригіналу за 6 липня 2013. Процитовано 29 вересня 2008.
