GTK було розроблено для GNU Image Manipulation Program (GIMP), растрового графічного редактора, у 1997 році Спенсером Кімбалом (Spencer Kimball) та Петером Матісом (Peter Mattis), членами eXperimental Computing Facility (XCF) в UC Berkeley. GTK розвивається в рамках проєкту GNU і є вільним програмним забезпеченням. Код GTK розповсюджується під ліцензією LGPL, що дозволяє використовувати GTK не тільки для розробки вільного ПЗ, а й для створення власницьких програм, не вимагаючи від виробників закритих програм виплати роялті або купівлі спеціальної ліцензії.
До складу тулкіта входить повний набір віджетів, що дозволяють використовувати GTK для проєктів різного рівня і розміру. GTK спеціально спроєктований для підтримки не тільки C/C++, але й інших мов програмування, таких як Perl і Python, що в поєднанні з використанням візуального будівника інтерфейсу Glade дозволяє істотно спростити розробку і скоротити час написання графічних інтерфейсів. Організація виводу в GTK абстрагована від типу віконних систем, наприклад, поставляється бекенд, що забезпечує можливість роботи поверх дисплейного сервера Wayland, а також бекенд, котрий дозволяє здійснювати виведення бібліотеки GTK у вікні веббраузера (запустивши GTK-застосунок на одній машині, можна відкрити браузер на іншій машині і отримати доступ до інтерфейсу цієї програми).
Відтоді як GTK був розроблений в рамках проєкту GIMP, тулкіт використовується в різних проєктах, наприклад, GTK лежить в основі десктоп-оточень GNOME та Xfce, використовується в таких продуктах, як Firefox і OpenOffice/LibreOffice.
На відміну від Qt, GTK+ не базується на інших Xt-подібних наборах віджетів. Це надає їй гнучкості і дозволяє використовувати GTK+ на інших системах. Однак, без цієї залежності, GTK+ немає доступу до бази ресурсів X Window System, традиційного способу налаштування програмного забезпечення X11.
Зовнішній вигляд
Кінцевий користувач може налаштувати зовнішній вигляд графічних елементів за допомогою системи жупанів[що це?]. Існують жупани, котрі імітують вигляд елементів графічних інтерфейсів таких операційних систем, як Windows 95, Motif, Qt, NEXTSTEP, та багатьох інших.
Платформи
GTK+ спочатку призначалась для X Window System, і вони й по нині залишається її основною платформою. Іншими підтримуваними програмними платформами є Microsoft Windows (Windows 2000 та вище), DirectFB та Quartz (Mac OS X v10.4 та вище, нині знаходиться у стадії розробки).
Випуски
GTK+ 2
GTK+ 2 переважає своїми можливостями GTK+ 1. Серед нових можливостей вдосконалене відображення тексту за допомогою Pango, нова система жупанів, вдосконалена доступність за допомогою Accessibility Toolkit, повний перехід на Unicode використовуючи рядки UTF-8 та гнучкіше API. Між тим, GTK+ 2 втратила сумісність з GTK+ 1, і програмісти повинні переписати програмне забезпечення під нову версію бібліотеки.
Починаючи з версії 2.8, GTK+ 2 вимагає бібліотеку Cairo для відображення векторної графіки у GTK+ 2.
GTK+ 3
10 лютого2011 відбувся реліз GTK+ 3.0.0[4]. Робота над GTK+ 3 починалася як «велика чистка» і тривала протягом кількох років.
Нововведення:
Відображенням всього тепер займається Cairo. GDK більше не є обгорткою застарілих X11 drawing API. Це дозволило видалити кілька X11-орієнтованих концепцій (GCs, colormaps, pixmaps). Більшу частину роботи зробив Benjamin Otte з RedHat.
Підтримка сучасних пристроїв введення. Раніше цим нехтували (мало з основних розробників користуються «екзотичними» пристроями введення). З приходом GTK+ 3 з'явилася підтримка декількох покажчиків, клавіатур тощо.
Нові API для тем зі знайомим синтаксисом CSS для налаштування і інші вдосконалення, наприклад, анімована зміна станів.
Гнучкіше керування геометрією.
Підтримка кількох бекендів GDK. З GTK+ 2.x потрібно було перезбирати програми для їхньої роботи з різними бекендами GDK, бо вони були реалізовані окремими бібліотеками. У GTK+ 3 їх можна вбудувати в одну бібліотеку і вибирати під час виконання. Це полегшить перехід з X11 на Wayland або з Quartz на X11.
Легка підтримка застосунків. З інтеграцією D-Bus в GIO стало можливим додати клас, який обробляє велику кількість аспектів інтеграції платформи створення програмного забезпечення, таких як відстеження відкритих вікон, забезпечення унікальності, експорт дій тощо. Це все в стадії розробки і буде розширено в майбутньому.
можливість рисувати через OpenGL без зовнішніх надбудов
3.18
22 вересня 2015
3.20
21 березня 2016
Приклад «Привіт, світе!»
Класичний приклад програми «Привіт, світе!» (англ.«Hello, world!») на мові С з використанням GTK+:
#include<config.h>#include<gtk/gtk.h>/* * Запускаємо головний цикл програми */staticvoidon_destroy(GtkWidget*widget,gpointerdata){gtk_main_quit();}intmain(intargc,char*argv[]){GtkWidget*window;GtkWidget*label;gtk_init(&argc,&argv);/* створюємо головне вікно */window=gtk_window_new(GTK_WINDOW_TOPLEVEL);/* задаємо границю для вікна розміром 20 пікселів */gtk_container_set_border_width(GTK_CONTAINER(window),20);/* задаємо вікну заголовок */gtk_window_set_title(GTK_WINDOW(window),PACKAGE" "VERSION);/* задаємо розміри вікна */gtk_window_set_default_size(GTK_WINDOW(window),200,50);/* Під'єднуємо подію "destroy" головного вікна до нашої функції on_destroy */g_signal_connect(G_OBJECT(window),"destroy",G_CALLBACK(on_destroy),NULL);/* створюємо мітку "Привіт, світе!" */label=gtk_label_new("Hello, World");/* і додаємо її до головного вікна */gtk_container_add(GTK_CONTAINER(window),label);/* відобразити усі віджети */gtk_widget_show_all(window);/* запускаємо головний цикл */gtk_main();return0;}
Майбутня розробка
Project Ridley має намір консолідувати розробку низки бібліотек, котрі є частиною GTK+, серед них: libgnome, libgnomeui, libgnomeprint22, libgnomeprintui22, libglade, libgnomecanvas, libegg, libeel та gtkglext[5].
