На відміну від сучасних графічних браузерів, для роботи в Lynx використовується здебільшого клавіатура, а не мишка. Основними при навігації є кнопки керування курсором.
Наприклад, щоб перейти за посиланням, необхідно обрати його за допомогою кнопок «догори»/«додолу», а потім натиснути «вправо». Для повернення на попередню Інтернет-сторінку — натиснути «назад».
Для виконання інших команд також призначені клавіатурні скорочення: «h» викликає довідку, «o» відкриває сторінку з налаштуваннями, «Q» закриває програму тощо.
Вебпереглядач Lynx та Firefox показують одну сторінку
Можливості
Останні версії Lynx підтримують частину специфікацій HTML, протоколи Gopher, HTTP, FTP, WAIS, NNTP, SSL. Частково підтримуються таблиці.
Також існує ряд обмежень: не реалізована підтримка javascript, cookies не зберігаються між сеансами, неможливо «прокрутити» сторінку на один рядок, фрейми відображаються як окремі документи тощо.
Розробку Lynx підштовхнув Херб Харріс (Herb Harris), заступник директора по сервісах для користувачів у Канзаському університеті (США). У 1989 році він сформулював завдання: створити університетську інформаційну систему.
Станом на 1992 рік над проєктом працювали троє: Лу Монтуллі (Lou Montulli), Майкл Гроуб (Michael Grobe) та Чарльз Різак (Charles Rezac). Lynx був частиною клієнт-серверної системи, використовувався протокол Gopher і власний синтаксис. Для роботи з базами даних Лу Монтуллі одним з перших розробляє теги форм.
У 1993 Тім Бернерс-Лі (Tim Berners-Lee), один з творців Всесвітньої мережі, пропонує команді Канзаського університету реалізувати в Lynx підтримку HTTP і HTML, що вони і роблять. Lynx стає одним з найпопулярніших Інтернет-браузерів.
У 1994 Лу Монтуллі та Чарльз Різак залишають команду, на їх місце приходить Гаретт Бліт (Garrett Blythe), однак незабаром і він, слідом за Монтуллі, переходить до компанії Netscape. Ненадовго до розробки долучається і Джеф Портер (Jeff Porter). Розробка призупиняється.
У 1996, після відхилення декількох пропозицій зробити Lynx комерційним проєктом, Майкл Гроуб оголошує про розповсюдження частини коду Lynx під ліцензією GPL.
Розробка Lynx триває і сьогодні.
Конкуренти і послідовники
Основними аналогами Lynx сьогодні є браузери Links (та варіанти Links2 і ELinks) і w3m.
Компанія Yellowpipe створила Lynx Viewer, який дозволяє переглянути, як сторінка виглядатиме у Lynx. Існує також доповнення Lynx Viewer для браузера Mozilla Firefox. Одне з можливих застосувань Lynx Viewer — перевірка, як сторінка виглядатиме з точки зору роботів пошукових систем.
