У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Остер.
Тейлоркрафт Остер (англ.Taylorcraft Auster) — британський одномоторний підкісний моноплан з верхнім розташуванням крила та фіксованим шасі. Став поліпшеним і пристосованим до військових потреб варіантом легкого літака Е-2[en], який під керівництвом Г. Тейлора був створений в американській компанії Taylorcraft Aircraft.
Історія
Заснована в 1935 році компанія Taylorcraft Aircraft спеціалізувалась на виготовленні легких літаків для приватного використання. Компанія випустила декілька успішних серій літаків і в листопаді 1938 року в Тармастоні[en] (біля Лестера) була відкрита британська компанія Taylorcraft Aeroplanes (England) Limited, яка почала випуск ліцензійних копій цих літаків. Початково було закуплено ліцензію на випуск двох моделей Taylorcraft A і Taylorcraft B, які в основному відрізнялись двигунами.
Британський еквівалент «моделі A» спочатку позначався «модель C», але після початку використання нового чотирьох-циліндрового двигуна Lycoming O-145-A2 потужністю 55 к.с, отримав позначення «модель Plus C». Модифікація з двигуном Cirrus Minor 1 потужністю 90 к.с. отримала відповідне позначення «модель Plus D» з'явилась в 1939 році.
До початку Другої світової війни було виготовлено 22 «моделі Plus C» і 8 «моделей Plus D», з яких 20 було забрано на користь Королівських ВПС. При цьому літаки переоснащувались двигунами Cirrus — відповідна модифікація позначалась C.2. Ці літаки були прийняті на озброєння під позначенням «Остер I» (англ.Auster I) і надійшли в 651-у ескадрилью для оцінювання в ролі літака зв'язку і «повітряного спостережного пункту». Оцінювання пройшло вдало і міністерство авіації зробило замовлення на ще 100 таких літаків.
Перші спеціалізований військові модифікації з'явились в травні 1942 року, а загалом було виготовлено близько 1900 машин військового призначення модифікацій I, II, III, IV і V. Модифікації відрізнялись в основному тільки типом встановленого двигуна і незначними змінами в обладнанні.[1]
Вперше військова модифікація була застосована під час висадки в Північній Африці в листопаді 1942 року.[1] Після цього «Остери» використовувались при всіх наступальних операціях союзників в Європі. Літак використовувався в повітряних силах США, Великій Британії, Ізраїлі, Пакистані, Польщі та в інших країнах.
Модифікації
Auster IЛітак Остер 5J1, побудований 1946 р.
Auster I (моделі «D.1», «C.2») — двомісний, з двигуном Cirrus Minor 1.
Auster II — двомісний, з двигуном Lycoming O-290 потужністю 130 к.с. Тільки два літаки побудовано.
Auster III (модель «F») — двомісний, з двигуном Gipsy Major I потужністю 130 к.с. Побудовано 470 літаків.
Auster IV (модель «G») — тримісний з вкороченим фюзеляжем і зміненим склом кабіни та мотором «Lycoming O-290-3». 254 літаки.
Auster V (модель «J») — варіант модифікації IV з вдосконаленим обладнанням для можливості польоту за приладами. Побудовано понад 800 літаків.
Тактико-технічні характеристики
Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]
.svg){kind=small}
