Spike (ПТРК)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Спайк.
Spike
Зображення
Участь у військовому конфлікті Друга інтифада, Війна у Секторі Газа 2008—09 і Вірмено-азербайджанський конфлікт
Країна походження  Ізраїль
Виробник Rafael Advanced Defense Systems
Дата/час прийняття в експлуатацію 1997
CMNS: Spike у Вікісховищі

«Спайк» (англ. Spike, івр. ספייק) — ізраїльський багатофункціональний протитанковий ракетний комплекс. Розроблено фірмою «Rafael», за ліцензією випускається у Європі.

Розробка почалася в кінці 1970-х років, прийнятий на озброєння у 1982 році.

Тактико-технічні характеристики

  • Дальність стрільби: 50/200/400 — 1 300/2 500/4 000/8 000/25 000 м.
  • Діаметр: 75-170 мм
  • Вага ракети: 4/9.8/13-14/34/70 кг
  • Бойова частина: тандемна кумулятивна, 3 кг
  • Середня швидкість на траєкторії: 130—180 м/с

Конструкція

Компоновка «Спайка»
Компоновка «Спайка»

Інфрачервона головка самонаведення ракети розташована у носовій частині, за нею знаходиться блок електроніки та кумулятивний пристрій, за яким знаходиться маршовий двигун.

Модифікації

  • Spike-LR (від англ. long range) — модифікація для стрільби на велику дальність (максимальна дальність — до 5000 м[1]). Використовується піхотою і для озброєння бойових машин. Вага ракети — 13 кг. Бронепробиття — 850—900 мм.
  • Spike-ER (від англ. extended range; — важкий варіант великої дальності (максимальна дальність — 8000 м). Комплекс випускається у варіантах для мобільних бойових систем та для вертольотів. Вага — 34 кг. Бронепробиття — до 1000 мм.
  • Spike NLOS (від англ. non-line of sight — стрільба з закритих позицій) — протитанкова ракета з радіусом дії 25 км і оптоелектронним наведенням у тому числі по лазерному променю, призначена для ураження цілей, що знаходяться за межами прямої видимості, для чого може використовуватися зовнішнє цілевказування. Вага — 70 кг. Бронепробиття — до 1000 мм.

Оператори

Австралія

Спільне підприємство ізраїльською Rafael та австралійської компанії Varley Group — Varley Rafael Australia (VRA) і Thales Australia, у листопаді 2021 року, підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо майбутнього виробництва керованих ракет Spike в Австралії[15].

Безпосереднім питанням співпраці є огляд виробництва ракетних двигунів Spike LR2, бойових частин, інтеграції та відповідних вимог до зберігання[15].

ПТРК Rafael Spike LR2 був обраний для програм збройних сил Австралії Land 400 (пошук нової бойової машини піхоти) та Land 159 Lethality System (програма підвищення летальності підрозділів).

Бразилія

30 листопада 2021 року Комісія бразильської армії повідомила, що пропозиція ізраїльської компанії Rafael Advanced Defence Systems Ltd була обрана у міжнародному конкурсі на придбання протитанкових керованих ракет для збройних сил країни. Пропозиція включає постачання 100 одиниць ракет Spike LR, десяти пускових установок, тренажерів, комплексної матеріально-технічної підтримки та навчання, загальною вартістю 19 023 200 доларів США[16].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Noam Eshel. Sharpening the Spike : [англ.] // Defense Update. — 2014-02-11.
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 5 січня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ ЦАМТО / Новости / ВС Азербайджана усилили возможности по борьбе с танками
  4. ↑ Belgium selects Spike missile to replace Milan [Архівовано 2017-06-29 у Wayback Machine.] — Armyrecognition.com, January 3, 2013
  5. ↑ Eerste Spike-missiles herlanceren internationale samenwerking. 1 грудня 2015. Архів оригіналу за 13 червня 2019. Процитовано 5 січня 2019. [Архівовано 2019-06-13 у Wayback Machine.]
  6. ↑ EuroSpike launcher — Ground — Vehicle Operation. EuroSpike GmbH. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 1 липня 2010. [Архівовано 2012-02-26 у Wayback Machine.]
  7. ↑ а б в г д е ж и к л «The Military Balance 2010». International Institute for Strategic Studies, 03 February 2010.
  8. ↑ Гонка вооружений по-балтийски: что в 2014-м году закупали Латвия, Литва и Эстония. rus.delfi.lv. 26 грудня 2014. Процитовано 12 червня 2015.
  9. ↑ Lithuania's BOXER vehicles to receive Rafael's Samson Mk II Weapon Stations with Spike launchers. armyrecognition.com. 29 серпня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
  10. ↑ (ісп.) The Formation of Anti-tank hunters (transliteration). PeruDefensa.Com. 2 жовтня 2009. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 29 червня 2010.
  11. ↑ Enzi Bonsignor editor in chief «Military Technology» 7/2010 page 4 — ie Spike tentatively chosen by French Army and decision is a big dispute with domestic defence industry which wants Milan-3 chosen instead. Javelin's have been bought for use only in Afghanistan by French Army as a temporary measure
  12. ↑ Pierre, Tran; Andrew Chuter (29 березня 2010). Battling for a Battlefield Missile. DefenceNews.Com. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 16 серпня 2010. [Архівовано 2012-06-29 у Archive.is]
  13. ↑ Despite the Recent Acquisition of Javelin Missiles, France Still Undecided on Future Anti-Tank Missile Buy. Defence-Update.Com. 9 квітня 2010. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 16 серпня 2010. [Архівовано 2012-03-19 у Wayback Machine.]
  14. ↑ (ісп.) Ecuadorean Army OrBat (Пресреліз). Ecuadorean Army. 30 листопада 2009. Процитовано 1 червня 2010. {{cite press release}}: |archive-url= вимагає |archive-date= (довідка) Архівована копія. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 5 січня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ а б Козацький Саня (5 грудня 2021). Австралія вироблятиме ракети Spike. Український мілітарний портал.
  16. ↑ Козацький Саня (2 грудня 2021). Бразилія купує протитанкові ракети Spike LR. Український мілітарний портал.

Посилання