Не зважаючи на невдачу з винищувачем-монопланом KDA-3, який не вразив армію, компанія Kawasaki продовжила роботу над дизайном нового винищувача. Розробка проєкту легкого біплана оснащеного двигуном Kawasaki-BMW VI з внутрішнім позначенням KDA-5[Вин. 1] (англ.KDA-5, від Kawasaki Dockyard, Army) почалася в червні 1929 року, і завершилась в квітні 1930 року. Головним інженером був запрошений німецький інженер Ріхард Фогт, а його асистентом став Такео Дої. Особливу увагу було приділено зменшенню ваги літака.
Перший прототип було завершено в липні 1930 року, і він відрізнявся складною але легкою схемою стійок між крилами, комбінацією тканинного і металевого покриття. Також Kawasaki вперше використали аеродинамічний профіль крила NACA M-12.[1]
Під час фабричних випробувань в Какаміґахарі в липні 1930 року він досяг швидкості 320 км/год, ставши найшвидшим японським літаком того часу. 4 листопада KDA-5 також постав японський рекорд висоти польоту піднявшись до 10 км, що також було світовим рекордом для винищувачів. Проте під час одного з тестів відбулося займання літака і прототип було втрачено.
Другий і третій прототипи були завершені в січні і березні 1931 року, і на них усунули деякі недоліки які були виявлені під час випробувань першого літака. 22 січня 1931 року другий KDA-5 досяг швидкості 334 км/год, що зацікавило армію. Армійські випробування третього прототипу тривали з квітня по червень 1931 року. Під час них виявили, що передня стійка між крилами не витримувала різких піке і мала бути вдосконалена, але в цілому літак задовільняв вимоги армії, яка якраз почала інтервенцію в Маньчжурію і розширювалась. В січні 1932 року армія видала замовлення на серійне виробництво і KDA-5 був прийнятий на озброєння під позначенням «Винищувач тип 92» (яп.八八式偵察機, Кю: ні-шікі Сенто: кі).
До початку серійного виробництва Kawasaki виготовили ще два прототипи з іншими двигунами, радіаторами і деяким іншим обладнанням, які використовували для випробувань. Серійне виробництво почалось відразу і в 1932 році було побудовано 180 «Тип 92». З січня 1933 року наладилось серійне виробництво потужніших двигунів Kawasaki-BMW VII, і «Тип 92» модифікували для використання цього двигуна. Kawasaki розрізняли літаки, як «Тип 92-1» і «Тип 92-2», але японська армія не використовувала окремі позначення для моделей. В 1933 році було виготовлено ще 200 літаків «Тип 92-2».[2]
Модифікації
KDA-5 — перші п'ять прототипів
Тип 92 модель 1 — серійний варіант, з невеликими змінами до кіля і сидіння пілота. 180 побудовано.
Тип 92 модель 2 — покращений варіант з двигуном Kawasaki-BMW VII потужністю 750 к.с. і посиленим фюзеляжем
Історія використання
«Тип 92» мав значно кращу швидкопідйомність і швидкість ніж прийнятий на озброєння Nakajima Type 91, але пілоти його недолюблювали через погану керованість під час посадки і зльоту. Також «Тип 92» був важким в обслуговуванні, особливо взимку. Не зважаючи на це він активно використовувався в Маньчжурії і північному Китаї з 1932 по 1935 роки. Досвід отриманий з виготовлення і використанні літака був використаний для створення значно надійнішого винищувача K-10.[2]