В ході морського бою, який точився протягом дня, британські кораблі завдали серйозних пошкоджень лінкору «Шарнгорст», який приблизно о 18:45 внаслідок отриманих ушкоджень від вогню противника затонув.
1944
12 січня1944 року «Севідж» з есмінцем «Оффа» здійснив перехід до Ісландії для підготовки для чергового конвою. 21 січня вийшов з Акурейрі з ескортною групою конвою JW 56A, що прямував до Кольської затоки[Прим. 6]. Транспортний конвой піддався атаці 10 німецьких субмарин. 25 січняU-278 вдалось потопити американське судно Penelope Barker (16 осіб загинуло, 56 врятувалось), есмінець «Обд'юрет» отримав серйозні пошкодження через торпедну атаку іншої субмарини U-360 й був змушений вийти з похідного ордеру конвою. 26 числа судно Andrew G. Curtin було потоплено U-716 (3 особи загинуло, 68 врятовані «Інконстант»), Fort Bellingham спочатку дістав пошкоджень від влучення торпед U-360, а потім було затоплено U-957 (36 осіб загинуло, 35 врятовані «Оффа»; ще 2 особи взяті в полон німецькими підводниками)[3].
3 лютого 1944 року повернувся до Британських островів з конвоєм RA 56[Прим. 7], на який противник не впливав протягом переходу.
22 числа вийшов у черговий конвой JW 57 на чолі з крейсером «Блек Прінс» до радянських портів[Прим. 8]. 24 лютого у ході руху конвою суден німці вжили спроби атакувати підводними човнами транспорти та кораблі ескорту, однак контратакою есмінця «Кеппель» та торпедоносців «Сордфіш» з борту ескортного авіаносця «Чейсер» німецький U-713 був потоплений. Наступного дня есмінець «Махратта» був потоплений німецьким підводним човном U-990. У свою чергу літаючий човен«Каталіна» з бази у Саллом-Во виявив та потопив глибинними бомбами німецьку субмарину U-601.
У лютому-березні 1944 року есмінець «Савідж» супроводжував арктичний конвойJW/RA-57[Прим. 9]. Під час супроводу конвою 4 березня 1944 року літаки з авіаносця пошкодили німецький підводний човенU-472 (який згодом був потоплений надводними кораблями), а також потопили підводні човни U-366 (05.03.1944) та U-973 (06.03.1944).
1945
З нового року есмінець продовжував нести службу у складі Флоту метрополії, супроводжував конвої та поодинокі кораблі й судна у північних водах Атлантики. У перші дні травня — останні дні війни в Європі — взяв участь в останньому авіаційному нальоті на німецьку базу підводних човнів у норвезькому Гарстаді. Британське авіаносне ударне угруповання кораблів з авіаносцями «Серчер», «Квін», «Трампітер»[Прим. 10] завдало удару з повітря по захищеній базі, де переховувалися німецькі судна. Судно забезпечення ПЧ Black Watch, перероблений у корабель ППО колишній норвезький крейсер Senja та U-711 були потоплені ударами палубної авіації британського флоту.
А. В. Дашьян Корабли Второй мировой войны. ВМС Великобритании. Часть 1. — Москва: Моделист-конструктор, 1995. — 34 с. — (Морская коллекция № 4 / 2003). — 4000 экз.