PROFILPELAJAR.COM

HMS «Махратта» (G23)
HMS Mahratta (G23)

Британський есмінець «Махратта»
Служба
Тип/клас	Ескадрений міноносець типу «M»
Держава прапора	Велика Британія
Належність	Військово-морські сили Великої Британії
На честь	Четвертий корабель флоту на ім'я «Махратта»^{[Прим. 1]}
Корабельня	Scotts Shipbuilding and Engineering Company, Грінок
Замовлено	7 липня 1939 р.
Закладено	18 серпня 1941 р.
Спущено на воду	28 липня 1942 р.
Введено в експлуатацію	8 квітня 1943 р.
На службі	1943—1944 рр.
Загибель	25 лютого 1944 року потоплений німецьким підводним човном U-990
Нагороди	1 бойова відзнака^{[Прим. 2]}^[1]
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва за Атлантику Арктичні конвої * Конвой RA 54A * Конвой JW 54A * Конвой RA 54B * Конвой JW 56B * Конвой RA 56 * Конвой JW 57
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1950 тонн (стандартна) 2769 тонн (повна)
Довжина	110,4 м
Ширина	11,3 м
Висота	4,3 м
Осадка	3,0 м
Технічні дані
Рухова установка	2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Admiralty
Гвинти	2
Потужність	48 000 к. с.
Швидкість	36 вузлів (67 км/год)
Дальність плавання	5500 миль (10 186 км) на швидкості 15 вузлів
Екіпаж	224 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія	6 (3 × 2) × 120-мм універсальних гармат Mk XI
Торпедно-мінне озброєння	4 (1 × 4) × 533-мм торпедні апарати 42 глибинні бомби
Зенітне озброєння	1 × 102-мм універсальна гармата QF 4 inch Mk V 4 (1 × 4) × 40-мм автоматичні зенітні гармати QF 2 Mark VIII 2 × 20-мм автоматичні зенітні гармати «Ерлікон» 12 (2 × 4; 2 × 2) × 12,7-мм зенітних кулеметів Vickers .50

«Махратта»

Район загибелі «Махратти»

«Махратта» (англ. HMS Mahratta (G23)^[2] — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «M» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

Ескадрений міноносець «Махратта» був закладений 18 серпня 1941 року на верфі компанії Scotts Shipbuilding and Engineering Company у Грінок. 28 липня 1942 року він був спущений на воду, а 8 квітня 1943 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії. Корабель нетривалий час брав активну участь у бойових діях на морі за часів Другої світової війни, бився у Північній Атлантиці, супроводжував арктичні конвої.

25 лютого 1944 року під час супроводу конвою JW 57 «Махратта» потоплений німецьким підводним човном U-990.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель відзначений бойовою відзнакою^[1].

Служба

1943

«Махратта» ще на стадії випробувань залучали до виконання завдань. 8 квітня після введення до строю корабель включили до складу 3-ї флотилії есмінців з дислокацією у Скапа-Флоу. У травні 1943 року він супроводжував велике круїзне, а зараз транспортне судно «Квін Мері» з прем'єр-міністром Великої Британії В.Черчиллем на борту через Атлантику^[3].

Протягом червня-липня 1943 року виконував завдання у північній частині Атлантичного океану. На початку липня взяв участь у військових навчаннях за планом операції «Камера», яка мала за мету вивчення порядку дій флоту стосовно недопущення прориву німецького лінкору «Тірпіц» з Кофіорду до Північної Атлантики. У навчаннях брали участь авіаносець «Ф'юріос», лінкори «Герцог Йоркський», «Саут Дакота», крейсер «Глазго», есмінці «Махратта», «Мілн», «Маскітер», «Метеор», «Еллісон», «Еммонс», «Фітч», «Макомб», «Родман».

26 липня «Махратта» діяв за планом демонстраційної операції «Говернор», метою якої визначалось зімітувати проведення конвою до південної Норвегії та в такій спосіб виманити німецький «Тірпіц» із захищеного норвезького фіорда. Операція розпочалась виходом з ісландського Хваль-фіорду групи кораблів «A», що виконували роль приваби: авіаносця «Іластріас», лінкорів «Енсон» та «Алабама», есмінців «Махратта», «Мілн», «Маскітер», «Метеор», «Еммонс», «Фітч», «Макомб», «Родман».

На початку жовтня 1943 року корабель переведений до ескортної групи, що охороняла конвої в зоні Біскайської затоки. 8 жовтня есмінець врятував 4 постраждалих льотчиків важкого бомбардувальника «Галіфакс» Королівських повітряних сил, що був збитий німецькою зенітною гарматою підводного човна U-221. Британські пілоти потопили глибинними бомбами німецьку субмарину капітан-лейтенанта Ганса-Гартвіга Троера (нім. Hans-Hartwig Trojer) ще 27 вересня, й два тижні перебували в морі у рятувальному човні, доки їх не підібрали британські моряки^[1].

10 жовтня «Махратта» супроводжував лінійний корабель «Веліант» який здійснював перехід з Гібралтару до Плімута після проведення операції «Аваланч»^[1].

1 листопада 1943 року есмінець входив до складу сил ескорту, що супроводжували конвой RA 54A, який повертався з Радянського Союзу^{[Прим. 3]}^[4].

1944

26 січня 1944 року «Махратта» з есмінцями «Опорт'юн», «Мілн», «Скодж» і «Гурон» вийшов з ескортною групою конвою JW 56B, що прямував до Кольської затоки^{[Прим. 4]}. Транспортний конвой піддався атаці німецьких субмарин.^[5].

У ході зіткнень «Гарді» дістав важких пошкоджень і був затоплений. 30 січня есмінці «Метеор» і «Вайтхол» південно-східніше острову Ведмежий затопили німецький підводний човен U-314.

3 лютого 1944 року «Махратта» повернувся до Британських островів з конвоєм RA 56^{[Прим. 5]}, на який противник не впливав протягом переходу.

11 лютого 1944 року есмінець «Махратта» увійшов до складу сил супроводу арктичного конвою JW 57, на чолі з ескортним авіаносцем «Чейсер», який вийшов з бази в Лох-Ів^{[Прим. 6]}.

24 лютого у ході руху конвою суден німці вжили спроби атакувати підводними човнами транспорти та кораблі ескорту, однак контратакою есмінця «Кеппель» та торпедоносців «Сордфіш» з борту ескортного авіаносця «Чейсер» німецький U-713 був потоплений. Наступного дня есмінець «Махратта» був уражений торпедою T5 німецького підводного човна U-990 і швидко затонув. У свою чергу літаючий човен «Каталіна» з бази у Саллом-Во виявив та потопив глибинними бомбами німецьку субмарину U-601^[1].

Див. також

Примітки

Виноски

↑ На честь індійського народу маратхі.
↑ 1 бойова відзнака за арктичні конвої (1943-1944).
↑ До складу ескорту конвою RA 54A на різних етапах входили: лінкор «Енсон», авіаносець «Формідабл», важкі крейсери «Кент» і «Норфолк», легкі крейсери «Белфаст» і «Джамайка»; есмінці: «Махратта», «Мілн», «Маскітер», «Матчлес», «Онслоу», «Саумарез», «Весткотт», «Скорпіон», «Скодж», «Венус», «Савідж», «Бріссенден», «Міддлтон», американські «Каппс», «Гобсон», радянські «Громкий», «Куйбишев», канадський «Хаїда», норвезький «Сторд»; тральщики «Сігал», «Харрієр», «Бритомарт», «Джейсон», «Галсіон», корвет «Еглантін».
↑ До складу ескорту конвою JW 56B входили: важкий крейсер «Бервік», легкий крейсер «Бермуда», есмінці «Сігнет», «Гарді», «Гурон», «Інконстант», «Махратта», «Мілн», «Маскітер», «Метеор», «Оффа», «Опорт'юн», «Севідж», «Скодж», «Сторд», «Венус», «Віджілент», «Віраго», «Ресле», «Вайтхол», «Весткотт», корвети та тральщики.
↑ До складу ескорту конвою RA 56 входили есмінці «Опорт'юн», «Оффа», «Севідж», «Віджілент», «Венус», «Інконстант», «Махратта», «Метеор», «Мілн», «Мушкетер», «Скодж», «Гурон».
↑ До складу сил ескорту входили: ескортний авіаносець «Чейсер», легкий крейсер «Блек Прінс», і есмінці «Мілн», «Метеор», «Махратта», «Матчлес», «Оффа», «Обідіент», «Онслот», «Орібі», «Савідж», «Серапіс», «Свіфт», «Верулам», «Віджілент».

Джерела

↑ ^а ^б ^в ^г ^д HMS MAHRATTA (G 23), ex-MARKSMAN — M-class Destroyer. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 лютого 2018.
↑ був закладений як HMS Marksman (G23)
↑ The Russian Convoy Club; The Arctic Lookout. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2018.
↑ CONVOY RA 54A. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 26 лютого 2018.
↑ Convoy JW-56B. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2018.

Посилання

HMS Mahratta (G 23). на uboat.net. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 лютого 2018. (англ.)
HMS MAHRATTA (G 23), ex-MARKSMAN - M-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 лютого 2018. (англ.)
HMS Mahratta (G23) [Архівовано 26 лютого 2018 у Wayback Machine.]

Література

English, John (2001). Afridi to Nizam: British Fleet Destroyers 1937–43. Gravesend, Kent: World Ship Society. ISBN 0-905617-64-9.
Friedman, Norman (2006). British Destroyers & Frigates: The Second World War and After. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-86176-137-6.
March, Edgar J. (1966). British Destroyers: A History of Development, 1892-1953; Drawn by Admiralty Permission From Official Records & Returns, Ships' Covers & Building Plans. London: Seeley Service. OCLC 164893555.
Smith, Peter C. (2010). Fighting Flotilla: RN Laforey Class Destroyers in WW2 (вид. 2nd). Barnsley, UK: Pen & Sword Maritime. ISBN 978-1-84884-273-1.
Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.