На 2020 рік F-22 та F-35 — єдині серійні літаки п'ятого покоління, котрі стоять на озброєнні. За різними даними, вартість одного винищувача F-22 оцінюється від 130 до 180 мільйонів доларів.
Багато держав світу виявляють зацікавленість до F-22, але американське законодавство забороняє експорт цих літаків.
Історія створення
Глибокі дослідження в галузі винищувачів 5-го покоління почалися в США ще в 1970-х роках для заміни F-15. До тендеру зі створення нової машини вступили основні авіабудівні фірми США: Northrop Grumman Corporation, Rockwell Collins, Boeing і Lockheed Martin. У конкурсі брало участь декілька прототипів. Прототип фірми Lockheed Martin переміг інших конкурентів — фірм Boeing і General Electric.
Після початку поточного виробництва літака компанія Lockheed відповідає за складання й озброєння F-22, тоді як компанія Boeing виробляє крила, дизайн фюзеляжу, радіоелектроніку і повністю відповідає за системи обслуговування і тренування.
Реалізація програми зі створення F-22 почалася в 1983 році. Перший політ на винищувачі було здійснено 19 листопада1990 року, в 2001 році почався серійний випуск F-22. З грудня 2005 року винищувач став поступати на озброєння у ВПС США.
29 березня 2022 року стало відомо, що F-22 найімовірніше розділить долю ще одного «мегапроєкту» Пентагону, першого серійного «стелса» F-117 Nighthawk, повністю списаного в 2008 році. Основним конкурентом F-22 розглядається F-15EX Eagle II[2].
Загальний огляд
Літак спроектований за нормальною аеродинамічною схемою з високорозташованим трапецієподібним в плані крилом і хвостовим оперенням, що включає широко рознесені, нахилені назовні кілі з кермом напряму і суцільноповоротні стабілізатори.
F-22 побудований за технологією «стелс». Мала помітність радіолокації забезпечується за рахунок форм планера, поверхні якого орієнтовані в декількох суворо обмежених напрямах, які слабо відбивають випромінення РЛС, а також завдяки застосуванню радіопоглинальних матеріалів і покриттів.
У конструкції планера широко використані полімерні композиційні матеріали, включаючи термопластичні (12%) і термореактивні (10%) вуглепластики.
Крило — кесонне. По всьому розмаху крила є носок, що відхиляється. Флаперони займають більше половини розмаху.
Нижня поверхня фюзеляжу пласка. Є центральний вантажний відсік; ще два відсіки малого об'єму для розміщення ракет класу «повітря — повітря» малої дальності розміщені з боків фюзеляжу, безпосередньо за повітрозабірником.
Кабіна пілота має безрамний ліхтар з радіорозсіювальним напиленням і обладнана модифікованим кріслом катапульти ACTS II.
Ліхтар зроблений з прозорого полікарбонату. Форма скління виключає візуальні спотворення, оскільки має мінімальне число поверхонь подвійної кривизни.
Вертикальне оперення — двокілеве; кілі нахилені назовні на кут 28 градусів і забезпечені кермом напряму. Горизонтальне оперення — суцільноповоротне, кути стрілоподібності відповідають кутам стрілоподібності крила. Шасі — триопорне, з носовим колесом.
Кабіна пілота обладнана ширококутним індикатором на лобовому склі з полем огляду 20х30 градусів, на який виводиться польотна, навігаційна і прицільна інформація, а також інформація від об'єднаної системи упізнавання, зв'язку і системи радіоелектронного придушення (РЕП).
Технічні характеристики
Екіпаж: 1 людина.
Двигуни : два турбореактивні двигуни Pratt Whitney F119-PW-100 по 15 900 кгс на тривалому форсажі.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)