AAC (англ. Advanced Audio Coding) — стандарт схеми стиснення із втратами для аудіоданих. AAC розроблена як альтернатива форматам mp3 його розробником, Fraunhofer IIS. На 2007 рік поширений менше, ніж mp3 і ogg vorbis. З'явився 1997 року.[3]
AAC використовує два основних принципи кодування для сильного зменшення кількості даних, потрібних для передавання високоякісного цифрового аудіо.
Усе це означає, що слухач одержує поліпшену й стабільнішу якість звуку, ніж при mp3 з таким самим або меншим бітрейтом.
ААС+ — профіль, орієнтований на низький бітрейт. Є комбінацією AAC LC, але з частотою дискретизації вдвічі меншою, ніж в оригіналу, що істотно зменшує накладні витрати на бітрейт, потім використовується технологія відновлення спектра (Spectral Band Replication) шляхом його передбачення та використання деякої додаткової інформації для відновлення. Природно, такий підхід не має великої точності і придатний тільки у випадках, коли дуже необхідно зменшити бітрейт
Незважаючи на те, що в специфікації MPEG-4 Part 14 (формат файла MP4) визначено тільки одне розширення для контейнера — .mp4, компанія Apple застосовує контейнер для пакування AAC-потоків, але використовує розширення, не передбачені стандартом MPEG-4 Part 14:
Lokasi Pengunjung: 3.23.102.118