384-та піхотна дивізія (Третій Рейх) 384. Infanterie-Division
Емблема 384-ї піхотної дивізії вермахту
На службі	10 січня 1942 — 10 жовтня 1944
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Тип	піхота
Чисельність	піхотна дивізія
У складі	Див. Командування
Гарнізон/Штаб	Кенігсбрюк
Війни/битви	Друга світова війна Східний фронт Друга Харківська битва Сталінградська битва Операція «Уран» Друга Яссько-Кишинівська операція
Командування
Визначні командувачі	генерал-лейтенант Еккард фон Габленц генерал-лейтенант Ганс де Саланж-Драббе
Знаки розрізнення
Знак розрізнення	(варіант) (варіант)

384-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 384. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту, що входила до складу німецьких сухопутних військ у роки Другої світової війни. Дивізія сформована у січні 1942 року, билася на Східному фронті на південному фланзі німецько-радянської війни, в січні 1943 року розгромлена в Сталінградській битві. Згодом відтворена вдруге, вела бої в Південній Україні та Молдові. У серпні 1944 року знищена в битві з радянськими військами в Другій Яссько-Кишинівській операції.

384-та піхотна дивізія сформована 10 січня 1942 року на навчальному центрі Кенігсбрюк (нім. Truppenübungsplatz Königsbrück) у IV військовому окрузі під час 18-ї хвилі мобілізації вермахту.

У квітні 1942 року з'єднання перекинули до південного сектору Східного фронту, де після зосередження у Костянтинівці дивізія увійшла до складу XXXXIV армійського корпусу 17-ї армії, яка займалася підготовкою за планом операції «Блау» — нового генерального наступу військ вермахту в напрямку Волги та Кавказу.

Однак, у перший бій підрозділи 384-ї піхотної дивізії вступили ще до настання німецького наступу. У травні 1942 року під час кривавої другої битви за Харків, щоб відбити небезпечний радянський наступ, німецьке командування застосувало частину своїх резервів, у тому числі 384-ту дивізію. Бої в районі Барвінкове проти військ радянської 9-ї армії. Після розгрому наступу Південно-Західного і правого крила Південного фронтів Червоної армії, німецькі війська завдали контрудар східніше від Харкова і, розвиваючи успіх у глибину, з'єдналися з 6-ю армією генерала Ф. Паулюса. У Харківському «мішку» опинилося велике угруповання радянських військ, що налічувало до 240 тис. осіб, понад 2 тис. танків і близько 1,3 тис. артилерійських гармат. До початку червня 1942 року оточене угруповання було знищене.

28 червня 1942 року вермахт розпочав операцію «Блау». 384-та піхотна дивізія взяла участь у наступі: бої під Дудківкою, Куп'янськом, Бугаївкою, Білим Колодязем, на річці Оскіл.

У подальшому дивізія, діючи у складі XVII, VIII та XI армійських корпусів 6-ї армії генерала Паулюса, брала активну участь у бойових діях на сталінградському напрямку. З вересня частини піхотної дивізії б'ються на північних підступах до Сталінграда.

19 листопада 1942 року Червона армія розпочала загальний стратегічний наступ за планом операції «Уран». 384-та піхотна дивізія перебувала у другому ешелоні 6-ї армії й після глибокого обхідного маневру радянських військ, з'єднання опинилося в «сталінградському» мішку.

У січні 1943 року розтрощена 384-та піхотна дивізія разом з іншими німецькими дивізіями оточеного угруповання військ вермахту капітулювала військам Донського фронту генерала К.Рокоссовського. Через 2 дні капітулювала решта оточених військ 6-ї армії генерал-фельдмаршала Ф.Паулюса (14-та, 16-та і 24-та танкові, 3-тя, 29-та і 60-та моторизовані, 100-та егерська, 44-та, 71-ша, 76-та, 79-та, 94-та, 113-та, 295-та, 297-ма, 305-та, 371-ша, 376-та і 389-та піхотні дивізії).

Вдруге формування 384-ї піхотної дивізії розпочалося 18 лютого 1943 рок з рештки дивізії, за рахунок вцілілих бійців та резервів Сухопутних військ у районі Сент-Омер, Ер-сюр-ла-Ліс, Азебрук на території окупованої Франції. До жовтня 1943 року дивізія перебувала в стадії формування, проводила заходи бойової підготовки та здійснювала бойове злагодження своїх підрозділів. До кінця жовтня 384-та дивізія здійснила перегрупування в район Кіровограда, де згодом увійшла до LII армійського корпусу генерал-лейтенант Ганса-Карла фон Шиле. Під ударами Червоної армії дивізія вела оборонні бої під Новою Прагою, Спасове, Новим Стародубом, Верблюжкою, Дубівкою, Куцівкою, Червоною Кам'янкою, відступаючи на захід Південною Україною та Молдовою до румунського кордону. Протягом зими-весни 1944 року дивізія у складі XXX армійського корпусу генерала артилерії Максиміліана Фреттер-Піко утримувала оборонні позиції по Дністру північніше Бендер, відбиваючи наступ Червоної армії на Румунію.

У серпні 1944 року розгромлена в ході Другої Яссько-Кишинівської операції. Рештки формування пішли на доукомплектування 76-ї піхотної дивізії та повторне формування 15-ї піхотної дивізії. Офіційно 384-та піхотна дивізія розформована 10 жовтня 1944 року.

• Німеччина (січень — травень 1942);
• Східний фронт (південний напрямок) (травень — жовтень 1942);
• Східний фронт (Сталінград) (жовтень 1942 — січень 1943);
• Франція (лютий — листопад 1943);
• Східний фронт (південний напрямок) (листопад 1943 — серпень 1944).

• генерал-лейтенант Курт Гоффманн (нім. Kurt Hoffmann) (10 січня — 12 лютого 1942);
• генерал-лейтенант Еккард фон Габленц (нім. Eccard Freiherr von Gablenz) (13 лютого 1942 — 15 січня 1943);
• генерал-майор Ганс Дорр (нім. Hans Dörr) (16 січня — 23 лютого 1943);
• генерал-лейтенант Ганс де Саланж-Драббе (нім. Hans de Salengre-Drabbe) (24 лютого 1943 — 25 серпня 1944, загинув у бою);

• 580-й Східний кавалерійський дивізіон
• Сталінград (фільм, 1993)
• Операція «Фішрайер»
• Операція «Губертус»
• 502-й важкий танковий батальйон (Третій Рейх)

• 384. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 30 жовтня 2020. (нім.)
• 384. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 2 листопада 2020. Процитовано 30 жовтня 2020. (англ.)
• 384. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 30 жовтня 2020. (італ.)
• 384. Infanterie-Division [Архівовано 7 листопада 2020 у Wayback Machine.](нім.)
• 384.INFANTERIE-DIVISION [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• 384. INFANTERIE-DIVISION — UNIT HISTORY [Архівовано 2 листопада 2020 у Wayback Machine.]

• Samuel W. Mitcham. German Order of Battle, 291st 999th Infantry Divisions, Named Infantry Divisions, and Special Divisions in WWII [Архівовано 25 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 2. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-8117-3416-1.(англ.)
• Karl Lang, Geschichte der 384. Infanterie-Division 1942—1944, Eigenverlag, 2. Auflage 1982.

Виноски

Джерела