327-ма піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім.327. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни. Дивізія сформована у листопаді 1940 року, тривалий час виконувала окупаційні функції на території Франції. З січня 1943 року її перекинули на центральний напрямок німецько-радянського фронту, битва на курському напрямку, оборонні бої на півночі України. Розгромлена восени 1943 року, залишки розформовані у листопаді 1943 року.
327-ма піхотна дивізія перебувала у визначеній зоні відповідальності до кінця жовтня 1942 року, доки командування вермахтом не ухвалило рішення про окупацію південної частини Франції на фоні загрози вторгнення союзників з цього напрямку. З 25 жовтня 1942 року командування дивізії взяло участь у розробці плану операції «Антон» — вторгнення німецьких військ до вішістської Франції. 11 листопада з'єднання вторглося на південь Франції й швидко вийшло до середземноморського узбережжя по рубежу Безьє, Монпельє, Нарбонн, Каркассонн, Кастельнодарі. З 20 до 22 листопада 1942 року 327-ма дивізія вивільнила 7-му танкову дивізію й продовжувала процес роззброєння французької армії.
8 березня вступило в бій з радянськими військами на позиціях по рубежу Больша Орловка, Черемошки, Кромські Бики, Погребки. З боями німецька дивізія відступала на захід, доки не перейшла до оборони південніше Рильська. До 26 серпня дивізія вела бої в позиційній обороні на цих рубежах.
22 вересня 1943 року передові підрозділи радянської 75-ї гвардійської стрілецької дивізії вийшли на лівий берег річки Дніпро в районі села Тарасовичі, та не гаючи часу вночі з 22 на 23 вересня форсували Дніпро і на 6:00 захопили в районі сіл Глібівка та Ясногородка перший у смузі наступу 60-ї арміїплацдарм на правому березі Дніпра. Закріпившись на рубежі східніше Глібівки, радянські війська продовжили наступ на село Ясногородка[1]. Бої на плацдармі були жорстокі, село Ясногородка кілька разів переходило із рук в руки. 327-ма німецька піхотна дивізія зазнала в цих боях великих втрат і незабаром була відведена на переформування до Радомишля.
2 листопада 1943 року розпочався процес розформування дивізії, рештки разом з вцілілими підрозділами 208-ї, 340-ї піхотних дивізій та інші частини 4-ї танкової армії були передислоковані до Франції на доукомплектування резервних дивізій, що формувалися.
Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band10. Die Landstreitkräfte 371—500. Biblio-Verlag, Bissendorf 1975, ISBN 3-7648-1002-5, S.53f.