PROFILPELAJAR.COM

Євгенія Ярошинська
Євгенія Ярошинська
	Євгенія Ярошинська
Ім'я при народженні	Євгенія Іванівна Ярошинська
Народилася	18 жовтня 1868; Чуньків
Померла	21 жовтня 1904 (36 років); Чернівці
Громадянство	Австро-Угорщина
Діяльність	письменниця, етнографка, педагогиня
Сфера роботи	творче та професійне письмоd, дитяча та підліткова літератураd, етнографія і фольклористика
	Ярошинська Євгенія Іванівна у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Роботи у Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ярошинська.

Євге́нія Іва́нівна Яроши́нська (18 жовтня 1868, Чуньків, нині Заставнівський район, Чернівецька область — 21 жовтня 1904, Чернівці) — українська феміністська письменниця, перекладачка, етнографка, фольклористка, освітянка, громадська діячка на Буковині.

Життєпис

Народилася в селі Чуньків, тепер Заставнівський район, Чернівецької області. Закінчила 6 клас Чернівецької гімназії й учителювала селами Буковини, одночасно записуючи народні пісні, збірка яких числом 450 «Народні пісні з-над Дністра» вийшла друком у 1972 році.

Ярошинська була активною діячкою українського феміністичного руху. Друкуватися почала 1886, публікувала статті й оповідання в журналах «Зоря», «Літературно-науковий вістник», «Дзвінок», у газетах «Буковина», «Народ», «Батьківщина».

З причини, що твори Ярошинської довго не перевидавалися, вона якийсь час була напівзабутою.

Повна бібліографія вміщена в книзі «Українські письменники», III (К., 1963).

Літературна діяльність

Ярошинська розпочала свою літературну діяльність, як і більшість буковинських письменників того часу (Ю. Федькович, С. Воробкевич, О. Кобилянська), німецькою мовою.

Моє образованє було виключно німецьке, бо хоть в нашім домі говорилось по-руськи, то, пішовши до шкіл в Чернівцях, не чула-м нічого про руськість, бо там все було німецьке

— писала Є. Ярошинська бібліографу І. Левицькому 18 червня 1896 року. На шлях української літератури Ярошинська стає перш за все під впливом першої українськомовної газети на Буковині «Буковина», яка згуртувала навколо себе прогресивних українських діячів культури.^[2]

Творча спадщина Є. Ярошинської складається з трьох повістей («Понад Дністром», «Перекинчики», «Рожі а терне»), кількох десятків оповідань, нарисів, творів для дітей, фольклорно-етнографічних розвідок, підготовлених збірок народних пісень, публіцистичних творів, перекладів, листів.

За останні десятиліття твори її перевидано двічі: «Вибрані твори» (К., 1958) і «Твори» (К., 1968).

Маючи перед собою конкретного адресата (селянина) і конкретну мету (просвітню), Ярошинська порушувала пекучі проблеми життя народу.

Оповідання, «образки з життя», нариси Ярошинської характеризуються багатством різноманітних персонажів, серед них: реалістично зображені представники різних прошарків села, інтелігенції, присвячені служінню народові й збайдужілої, зміщаненої; інтеліґентки, що борються за рівноправність.

Перші оповідання письменниці мають багато традиційного, характерного для фольклору творчості Ю. Федьковича, Марка Вовчка, Г. Квітки-Основ'яненка, але є в них багато нового, відмінного, неповторно індивідуального.

Повне зібрання творів письменниці досі не видано.

Пошукова робота, проведена нами, запевняє, що в роки австро-угорського та румунського панування талант Ярошинської замовчувався. Лише в 1958 році, а потім у 1968 і 1972 роках в Києві вийшли вибрані твори. Лідія Ковалець перевидала твори Ярошинської книгою «Найдорожчий скарб».

Пам'ять

В обласному центрі відсутні широкі найменування на честь письменниці. До століття з дня народження у стіннівці Чуньківської школи з'явилася замітка про життєвий шлях письменниці.

1988 року (120-річний ювілей) у Чунькові відкрито музей Ярошинської, що містить прижиттєве видання повісті «Перекинчики», подароване академіком Г. В. Дем'яном; портрети Ярошинської, виконані місцевими художниками. На честь письменниці названо центральну вулицю села та школу. На ювілей прибули Василь Максимович Лесин, Григорій Демян, Богдан Мельничук, Андрій Олесьович Фаріон.

В 2004 році відкрито пам'ятний знак у центрі села біля садиби, де мешкала Ярошинська. Про неї говорили науковці Антофійчук В., Мельничук Б., журналіст — Михайловський В. Плиту виготовив народний умілець Бербенюк І., а встановив Гретчиний В. Грошову допомогу надав Гольцов Л. 145-літній ювілей відвідали науковці Ковалець Л., Костик В.

Проживши майже безвиїзно все життя в селах, Євгенія Ярошинська не стала провінціалкою, «її літературна і громадська діяльність свідчить, що залишена нею різнобічна плідна праця в ім'я рідного народу — яскравий приклад для нащадків».

1991 року на честь Євгенії Ярошинської названа вулиця у Личаківському районі міста Львова. Також є однойменна вулиця у Чернівцях.

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ Із фольклористичної спадщини Євгенії Ярошинської. Архів оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 15 лютого 2010.

Література

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ярошинська Євгенія Іванівна

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с. — С. 850.
Міщук Р. С. Ярошинська Євгенія Іванівна // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 525.
Євгенія Ярошинська // Приходько І. Творчі портрети українських письменників XX століття: Посібник для вузів і шкіл. — Тернопіль, 1993.
Козинський Л. Художнє осмислення психології індивідуума в оповіданні Є. Ярошинської «Жіноча люба» // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. — К.: Логос, 1999. Вип. 1. — Ч. І. — С. 197—205.
Козинський Л. Є. Ярошинська: до поетики стилю // Сучасний погляд на літературу: Збірник наукових праць. — К.: НПУ ІВЦ Держкомстату України. — 1999. — С. 50—55.
Козинський Л. Жанрово-стильове багатство малої прози Євгенії Ярошинської. — К.: Інтелект, 1999. — 30 с.
Козинський Л. «Одинока дорога до руської і людської мети» Євгенії Ярошинської // Наука і сучасність. — К., 1999. — Вип. 2. — Ч. 1. — С. 64—73.
Козинський Л. Особливості поетики Євгенії Ярошинської на початку творчої діяльності // Мовознавство. Літературознавство. Методика: Збірник наукових і навчально-методичних праць. — К.: Знання, 1999. — С. 165—173.
Козинський Л. Художній світ малої прози для дітей Євгенії Ярошинської // Актуальні проблеми розбудови національної освіти: Збірник науково-методичних праць. — Ч. ІІ. Специфіка навчально-виховного процесу початкової освіти. — Київ; Херсон, 1997. — С. 83–86.
Козинський Л. До витоків прози Євгенії Ярошинської // Педагогіка і методика навчання: теорія і практика. Міжкафедральний збірник наукових праць. — Умань, 1996. — С. 99–102.
Тарнавська М. Євгенія Ярошинська: життя і творчість // Сучасність. — 1976. — Ч. 6 (186). — С. 5—24.