У селі встановлено бюст О. О. Бондарю — радянському військовому льотчику. Одна і єдина вулиця села носить його ім'я. Вона тягнеться із півдня на північ.
На території села діє церква, діяли магазин та ФАП.
За даними на 1859 рік у казенному, козацькому й власницькому селі Чернігівського повітуЧернігівської губернії мешкало 502 особи (244 чоловічої статі та 258 — жіночої), налічувалось 81 дворове господарство, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Довжицької волості мешкало 562 особи, налічувалось 97 дворових господарств, існували православна церква й вітряний млин[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 628 осіб (307 чоловічої статі та 321 — жіночої), з яких 628 — православної віри[3].
Станом на 2018 рік в селі проживають переважно пенсіонери, молодь виїхала. Чернігівці купили деякі хати і використовують їх як дачі.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Новобілоуської сільської громади.[4]
19 липня2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Чернігівського району, село увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району.[5]
Освіта
За часів Радянського Союзу діяла школа. Станом на 2018 рік за словами місцевих жителів, дітей у селі не лишилося, а від школи лишився лише фундамент.
Транспорт
5 разів на день до села із Чернігова їздить маршрутка № 22. Вартість проїзду 8.5 гривень.
