Юліус Палудан (дан. Julius Paludan; 11 серпня 1843, Аллінге, Данія-Норвегія — 2 грудня 1926, Фредеріксберг, Данія) — данський письменник й історик літератури. Кавалер ордену Данеброг (1892), Почесного знака ордену Даннеброга (1899) та член Королівського товариства науки та знань у Гетеборзі (дан. Kungliga Vetenskaps- och Vitterhets-Samhället i Göteborg, 1909)[2].
Тривалий час був викладачем історії данської літератури у Копенгагенському університеті та членом Данської інспекції з вищої освіти[3][4]. Привертав увагу сучасників своїм послідовним та сильним консерватизмом, який зробив його постійним критиком іноземного впливу на данську літературу[2].
Був одружений з Гердою Пуггорд (дан. Gerda Puggaard). Батько письменника та есеїста Якоба Палудана та бібліотекаря Ганса Оге Палудана[5].
У 1962 році Юліус Палудан став студентом Латинської школи Горсенса, після закінчення якої у 1868 році здобув ступінь кандидата богослов'я, попри те, що вже тоді його в основному цікавила тільки література. Після закінчення навчання вивчав італійську й англійську мови, потім зацікавився французькою мовою та літературою і через пів року поїхав до Парижа. У Франції Юліус вивчав французьку та провансальську мови, подорожував Швейцарією та Рейнським регіоном.
Після повернення додому у 1871 році він став викладати у навчальних закладах Копенгагена та написав свій «Погляд на історію французької національної літератури» (дан. Udsigt over den franske Nationallitteraturs Historie, 1874). У 1877 році Юліус Палудан став виступати з критикою основних робіт Георга Брандеса. У 1878 став доктором філології, захистивши дисертацію про книгу Людвіга Гольберга «Нільс Клім», в якій започаткував великомасштабні дослідження іноземного впливу на данську національну літературу. Поїхавши у 1979 році до Норвегії та Швеції, Палудан зайнявся вивченням системи вищої освіти у школах цих країн, за результатами дослідження опублікував у 1885 році звіт про вищу освіту у скандинавських країнах, завдяки якому у 1888 році став членом Данської інспекції вищої освіти. У 1884 році Палудан почав працювати ад'юнкт-професором скандинавської літератури, у 1892 році став професором історії данської літератури й ординарним професором естетики у Копенгагенському університеті. Викладання історії данської літератури залишалося його основною роботою як викладача в університеті до його від'їзду у 1918 році до Фредеріксберга.
У 1896 році він опублікував книги «Данська література у середні віки» і «Данська література у період між Реформацією та Гольбергом», у 1913 році — книгу «Данська література у період Гольберга» — довідкові видання, незамінні для всіх, хто має справу з данською літературою. У 1897 році опублікував серію лекцій «Еміль Золя та натуралізм», потім книгу «Іноземний вплив на данську національну літературу у XVII та XVIII століттях», у 1910 та 1921 роках — дві збірки естетичних і літературно-історичних трактатів «Між семестрами» (дан. Mellem Semestrene), присвячених головним чином темам зарубіжної літератури.
{{cite web}}
|accessyear=
|access-date=
Lokasi Pengunjung: 3.139.235.81