PROFILPELAJAR.COM

Югославський національний рух

Југословенски народни покрет
сербохорв. *Jugoslovenski narodni pokret*
Югославський національний рух; ; Југословенски народни покрет; сербохорв. Jugoslovenski narodni pokret
Країна	Югославія
Голова партії	Димитріє Льотич
Засновник	Димитріє Льотич
Дата заснування	6 січня 1935; 90 років тому
Дата розпуску	1945; 80 років тому
Штаб-квартира	Королівство Югославія, Белград
Ідеологія	югославський фашизм монархізм; християнський націоналізм; корпоративний етатизм; націонал-консерватизм;
Позиція	ультраправі
Партії-члени	різні радикальні групи
Молодіжна організація	Бели орлови; («Білі орли», з 1940)
Кількість членів	менш ніж 6 000 (оцінка 1939)
Офіційний колір (кольори)	зелений жовтий білий
Гімн	Vojska Smene
Друкований орган	Батьківщина
Військове крило	Сербський добровольчий корпус

Югославський національний рух (сербохорв. Jugoslavenski narodni pokret, серб. кир.: Југословенски народни покрет), також відомий як Об'єднана бойова організація праці (сербохорв. Združena borbena organizacija rada / серб. кир.: Здружена борбена организација рада), або Збор (сербохорв. Zbor^[17]) — югославський фашистський рух, організація під керівництвом політика Димитріє Льотича.^[18]^[19]^[20]^[21] Заснована 1935 року, одержувала у міжвоєнний період значну фінансову і політичну допомогу Німеччини, брала участь у югославських парламентських виборах 1935 і 1938 років, у яких ніколи не набирала більш ніж 1% голосів виборців.

Після вторгнення держав Осі у квітні 1941 року та окупації Югославії німці відібрали з-поміж членів організації кількох осіб для включення до складу сербського маріонеткового уряду Мілана Недича. Виникло збройне крило руху — Сербський добровольчий корпус (СДК), над яким Льотич не мав контролю. Ним командував полковник Коста Мушицький. Наприкінці 1944 року Льотич і його послідовники спільно з німцями та іншими колабораціоністськими формуваннями відступили до Словенії. У березні Льотич і вождь четників Дража Михайлович домовилися про остаточний союз проти югославських партизанів. Послідовники Льотича перейшли під командування четницького командира Міодрага Дам'яновича. Наприкінці квітня 1945 р. Льотич загинув в автомобільній катастрофі. Пізніше його послідовники втекли разом із четниками в Італію. Після війни західні союзники екстрадували багатьох назад у Югославію, де їх стратили та поховали у братських могилах. Ті, кого не видали, емігрували в західні країни, створюючи емігрантські організації, які мали намір просувати політичну програму «Збору».

Виноски

↑ Є чимала кількість джерел, які називають «Збор» фашистською організацією,^[1]^[2]^[3]^[4] а також значна кількість джерел, які описують ватажка «Збору» Димитріє Льотича як фашиста.^[5]^[6]
↑ Збор було створено злиттям трьох фашистських рухів: Югославської акції з Загреба,^[12] Асоціації борців Югославії з Любляни,^[13] та «Пробудження» (Buđenje) з Петровграда.

Примітки

↑ Antonio Costa Pinto as ed., Corporatism and Fascism: The Corporatist Wave in Europe. Routledge Studies in Fascism and the Far Right, Taylor & Francis, 2017, p. 30, ISBN 1315388898.
↑ Frieser, Karl-Heinz; Schmider, Klaus (2017). The Eastern Front 1943-1944: The War in the East and on the Neighbouring Fronts. Germany: Militärgeschichtliches Forschungsamt. p. 1087. ISBN 978-0-19-872346-2.
↑ Cox, John K. (2002). The History of Serbia. Westport, Connecticut: Greenwood Press. p. 84. ISBN 978-0-313-31290-8.
↑ Haskin, Jean (2006). Bosnia and Beyond: The "quiet" Revolution that Wouldn't Go Quietly. New York: Algora Publishing. p. 28. ISBN 978-0-87586-428-0.
↑ Hoare, Marko Attila (2014). The Bosnian Muslims in the Second World War. New York: Oxford University Press. p. 110. ISBN 978-0-19-936531-9.
↑ Tomasevich, Jozo (1969). "Yugoslavia during the Second World War". In Vucinich, Wayne S. (ed.). Contemporary Yugoslavia: Twenty Years of Socialist Experiment. Berkeley, California: University of California Press. pp. 59–118. ISBN 978-05-200153-6-4.
↑ ^а ^б Rebecca Haynes; Martyn Rady (30 листопада 2013). In the Shadow of Hitler: Personalities of the Right in Central and Eastern Europe. I.B.Tauris. с. 300. ISBN 978-1-78076-808-3.
↑ ^а ^б Jovan Byford (2008). Denial and Repression of Antisemitism: Post-communist Remembrance of the Serbian Bishop Nikolaj Velimirović. Central European University Press. с. 52. ISBN 978-963-9776-15-9.
↑ Badie, Bertrand; Berg-Schlosser, Dirk; Morlino, Leonardo, ред. (7 вересня 2011). International Encyclopedia of Political Science. SAGE Publications (опубліковано опубліковано 2011). ISBN 9781483305394. Процитовано 9 September 2020. [...] fascist Italy [...] developed a state structure known as the corporate state with the ruling party acting as a mediator between 'corporations' making up the body of the nation. Similar designs were quite popular elsewhere in the 1930s. The most prominent examples were Estado Novo in Portugal (1932-1968) and Brazil (1937-1945), the Austrian Standestaat (1933-1938), and authoritarian experiments in Estonia, Romania, and some other countries of East and East-Central Europe,
↑ Christian Kurzydlowski (2017). Ideology and Politics Of Dimitrije Ljotić and the ZBOR Movement. Semantic Scholar. с. 96.
↑ Kuljić, Todor (2017). Post-Yugoslav Memory Culture. Lambert. с. 14.
↑ Schreiber, Gerhard; Stegemann, Bernd; Vogel, Detlef (1995). Germany and the Second World War. Clarendon Press. pp. 322–. ISBN 978-0-19-822884-4.
↑ Kardelj, Edvard (1981). Socialist Thought and Practice. Vol. 1–7. p. 52.
↑ Marija Vulesica: Handbuch des Antisemitismus: Judenfeindschaft in Geschichte und Gegenwart. Hrsg.: Wolfgang Benz. Walter de Gruyter GmbG & Co. KG, Berlin/Bostin 2012, p. 651. ISBN 978-3-598-24078-2
↑ Отаџбина / Otadžbina
↑ (1941—1945)
↑ Примітка: zbor буквально означає «корпус» або «зібрання»
↑ Skutsch, Carl (2005). Encyclopedia of the world's minorities, Volume 3. Routledge. с. 1083.
↑ Megargee, Geoffrey P. (2018). The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III. Indiana University Press. с. 839.
↑ Newman, John (2015). Yugoslavia in the Shadow of War: Veterans and the Limits of State Building, 1903–1945. Cambridge University Press. с. 227.
↑ Cohen, 1996, с. 37.

[7] Є чимала кількість джерел, які називають «Збор» фашистською організацією,^[1]^[2]^[3]^[4] а також значна кількість джерел, які описують ватажка «Збору» Димитріє Льотича як фашиста.^[5]^[6]

[15] Збор було створено злиттям трьох фашистських рухів: Югославської акції з Загреба,^[12] Асоціації борців Югославії з Любляни,^[13] та «Пробудження» (Buđenje) з Петровграда.

[1] Antonio Costa Pinto as ed., Corporatism and Fascism: The Corporatist Wave in Europe. Routledge Studies in Fascism and the Far Right, Taylor & Francis, 2017, p. 30, ISBN 1315388898.

[2] Frieser, Karl-Heinz; Schmider, Klaus (2017). The Eastern Front 1943-1944: The War in the East and on the Neighbouring Fronts. Germany: Militärgeschichtliches Forschungsamt. p. 1087. ISBN 978-0-19-872346-2.

[3] Cox, John K. (2002). The History of Serbia. Westport, Connecticut: Greenwood Press. p. 84. ISBN 978-0-313-31290-8.

[4] Haskin, Jean (2006). Bosnia and Beyond: The "quiet" Revolution that Wouldn't Go Quietly. New York: Algora Publishing. p. 28. ISBN 978-0-87586-428-0.

[5] Hoare, Marko Attila (2014). The Bosnian Muslims in the Second World War. New York: Oxford University Press. p. 110. ISBN 978-0-19-936531-9.

[6] Tomasevich, Jozo (1969). "Yugoslavia during the Second World War". In Vucinich, Wayne S. (ed.). Contemporary Yugoslavia: Twenty Years of Socialist Experiment. Berkeley, California: University of California Press. pp. 59–118. ISBN 978-05-200153-6-4.

[shadow-8] а ^б Rebecca Haynes; Martyn Rady (30 листопада 2013). In the Shadow of Hitler: Personalities of the Right in Central and Eastern Europe. I.B.Tauris. с. 300. ISBN 978-1-78076-808-3.

[denial-9] а ^б Jovan Byford (2008). Denial and Repression of Antisemitism: Post-communist Remembrance of the Serbian Bishop Nikolaj Velimirović. Central European University Press. с. 52. ISBN 978-963-9776-15-9.

[10] Badie, Bertrand; Berg-Schlosser, Dirk; Morlino, Leonardo, ред. (7 вересня 2011). International Encyclopedia of Political Science. SAGE Publications (опубліковано опубліковано 2011). ISBN 9781483305394. Процитовано 9 September 2020. [...] fascist Italy [...] developed a state structure known as the corporate state with the ruling party acting as a mediator between 'corporations' making up the body of the nation. Similar designs were quite popular elsewhere in the 1930s. The most prominent examples were Estado Novo in Portugal (1932-1968) and Brazil (1937-1945), the Austrian Standestaat (1933-1938), and authoritarian experiments in Estonia, Romania, and some other countries of East and East-Central Europe,

[11] Christian Kurzydlowski (2017). Ideology and Politics Of Dimitrije Ljotić and the ZBOR Movement. Semantic Scholar. с. 96.

[12] Kuljić, Todor (2017). Post-Yugoslav Memory Culture. Lambert. с. 14.

[13] Schreiber, Gerhard; Stegemann, Bernd; Vogel, Detlef (1995). Germany and the Second World War. Clarendon Press. pp. 322–. ISBN 978-0-19-822884-4.

[14] Kardelj, Edvard (1981). Socialist Thought and Practice. Vol. 1–7. p. 52.

[16] Marija Vulesica: Handbuch des Antisemitismus: Judenfeindschaft in Geschichte und Gegenwart. Hrsg.: Wolfgang Benz. Walter de Gruyter GmbG & Co. KG, Berlin/Bostin 2012, p. 651. ISBN 978-3-598-24078-2

[17] Отаџбина / Otadžbina

[18] (1941—1945)

[19] Примітка: zbor буквально означає «корпус» або «зібрання»

[20] Skutsch, Carl (2005). Encyclopedia of the world's minorities, Volume 3. Routledge. с. 1083.

[21] Megargee, Geoffrey P. (2018). The United States Holocaust Memorial Museum Encyclopedia of Camps and Ghettos, 1933–1945, Volume III. Indiana University Press. с. 839.

[22] Newman, John (2015). Yugoslavia in the Shadow of War: Veterans and the Limits of State Building, 1903–1945. Cambridge University Press. с. 227.

[FOOTNOTECohen199637-23] Cohen, 1996, с. 37.

[n 1]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[n 2]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[12]

[13]

PROFILPELAJAR.COM

Югославський національний рух

Виноски

Примітки

Read other articles:

Benuang laki

Japanese maps

Tari Seudati

Susukan, Semarang

Jože Privšek

Сикамару Нара

Plaza de Maipú metro station

Woody Guthrie discography

قالب:مساجد أذربيجان الغربية

Charcot–Marie–Tooth disease

In the Kost

Veronica Cartwright

Філософія

Емблема Китайської Народної Республіки

MindaRyn

كارل السادس عشر غوستاف

العلاقات البرازيلية الجنوب سودانية

Thomas Grey, 1st Marquess of Dorset

Red Hand of Ulster

Sedin Karavdić