Один із характерних зразків житлової забудови 1930-х років. За визначенням дослідників, будівля має імпозантний архітектурний вигляд. Також відзначається об'ємно-просторовим рішенням[2].
Цегляний, тинькований будинок стоїть на червоній лінії забудови. Складається із чотирьох секцій. Центральна частина шестиповерхова, решта — п'ятиповерхова. У будинку запроєктовані квартири з однією, двоми і трьома кімнати. Входи до секцій влаштовано з вулиці, а проїзди на подвір'я — по краях будинку.
Архітектор розмістив будинок на вузькій ділянці з відступом углиб центральної частини, створивши таким чином з боку вулиці курдонер[4].
Будівля зведена у стилі перехідного періоду з рисами пізнього конструктивізму і радянського неокласицизму.
Чоловий фасад має ритмічну, триярусну композицію. Нижній ярус на рівні першого поверху оброблено неглибоким рустом. Другий ярус на рівні другого і третього поверхів бокових крил розкріповано лізенами. Центральна частина прикрашена пілястрами, ритм яких узгоджується з декоративною аркадою третього, аттикового, ярусу. Яруси розділені горизонтальними гуртами[5].
Виразності будівлі долають портали, огорожі балконів, гурти, карнизи, а також поєднання двох відтінків сірого тиньку.
Композиція дворового фасаду також триярусна. Ярусність позначена горизонтальними гуртами[2].