PROFILPELAJAR.COM

**Петлюри, 3/25**
Петлюри, 3/25
	50°26′39″ пн. ш. 30°29′55″ сх. д. / 50.444216666667° пн. ш. 30.498722222222° сх. д.
Статус	пам'ятка архітектури та містобудування (охоронний номер № 247)
Країна	Україна
Розташування	Київ
Архітектурний стиль	постконструктивізм і сталінська архітектура[d]
Будівництво	1935
Адреса	вулиця Петлюри, 3/25
	Петлюри, 3/25 у Вікісховищі

Будинок працівників заводу «Транссигнал» — будівля архітектора Олексія Тація у стилі постконструктивізму, розташована на розі вулиць Петлюри і Назарівської

Будівля стала яскравим прикладом поєднання конструктивістських і модернізованих неокласичних форм. Характерний для 1930-х років зразок пошуку архітектурного вирішення житлового будинку^[1].

Рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів № 1107 від 18 листопада 1986 року будівлю поставили на облік пам'яток архітектури місцевого значення.

Історія ділянки

Станом на 1882 рік, садибою № 3 володів Бонаверт Турчевич. У 1906 році власниками ділянки значились його сини Петро, Олександр й Альфред^[2].

1922 року садибу націоналізували більшовики.

Будівництво і використання будівлі

На початку 1930-х років наріжну ділянку відвели під житло для робітників та інженерно-технічних працівників заводу «Транссигнал». Житловий будинок за проєктом Олексія Тація у стилі постконструктивізму звели 1935 року^[1].

Перший поверх у наріжній частині займала крамниця, у новітні часи — квартири.

Архітектура

Цегляна будівля має чотири, а у наріжній частині — п'ять поверхів. У будинку кілька чорних і парадних входів, дві сходові клітки з двомаршовими сходами, одна — з тримаршовими.

Пластика обох фасадів динамічна, підсилена чергуванням тинькованих і фактурних площин. Портали, обрамлення вікон, тяги виділені фарбою. Фасад уздовж Назарівської вулиці виступає вперед. Він акцентується двома порталами заввишки в три поверхи. Входи й лоджії над ними заглиблені. Фасад на вулиці Петлюри короткий і симетричний. На центральній осі — вхід, який виділений так само порталом. Фасад складається з двох площин: основної і фонової. Фонова оздоблена дрібномасштабними плитами. На основній площині проєктувались панно на тему праці, а на розі — скульптура робітника (не реалізовано)^[1].