Широковух звичайний

Широковух звичайний
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Родина: Лиликові (Vespertilionidae)
Підродина: Vespertilioninae
Триба: Plecotini
Рід: Широковух (Barbastella)
Вид:
B. barbastellus
Біноміальна назва
Barbastella barbastellus
(Schreber, 1774)

Широкову́х звича́йний (Barbastella barbastellus) — вид кажанів родини лиликових. Вид занесений до Червоної книги України.

Етимологія

лат. Barba — «борода», лат. stella — «зірка». При поверхневому погляді збоку, верхня губа, здається, має бороду або швидше вуса.

Опис

Відносно короткі, але дуже широкі вуха, що з'єднуються на лобі. Це невелика тварина (довжина 47-57 мм, маса 8-15,7 г) з відносно довгими, вузькими і загостреними на кінцях крилами. Хвіст майже дорівнює довжині тіла. Забарвлення чорно-буре, черево світліше, хутро густе. Тримаються поодинці або невеликими групами.

Особливості біології

Політ досить швидкий, з крутими поворотами. Навесні та в першій половині літа веде поодинокий спосіб життя на горищах, під ставнями вікон, за дерев'яною обшивкою стін, рідше в дуплах. У другій половині літа трапляються невеликі колонії. Полює недалеко від схованок, на алеях парків, у садах, над городами, ставками, на узліссі, поблизу будівель.

Склад їжі різноманітний: двокрилі, метелики, жуки. В Україні широковух — осілий вид. У кінці березня — на початку квітня просинається, залишає зимові сховища і переміщується на літні, де ховається у вузьких щілинах скель, гротів, стін тощо. Полює з настанням сутінок, уникає відкритих просторів. Погода майже не впливає на полювання.

Життєвий цикл

Широковухи селяться скрізь: днюють у різних печерах, льохах, покинутих шахтах або на скелях між камінням. Люблять самотність, але на зимову сплячку збираються по кілька особин. Масове розмноження починається в кінці травня. Малюки ростуть швидко. Наприкінці липня до зграй самиць і молоді приєднуються самці, які до того живуть окремо. Наприкінці жовтня тварини переселяються в зимові укриття. Сплячка не дуже міцна, тварини часто просинаються.

Генетика

2n=32, FN=50. Число хромосом таке ж, як у видів роду Plecotus і є найнижчим серед європейських Vespertilionidae.

Широковух в Україні

В Україні цей вид притаманний лісовій та лісостеповій смугам Правобережжя, гірським екосистемам. Знайдений в Київській, Житомирській, Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській, Черкаській, Кіровоградській, Хмельницькій областях та в Криму.

Зареєстровано в печерах України[1]:

  • Закарпаття: у печерах Романія, Білих Стін, Вів, Обвальна, Ведмеже Ікло, Молочний Камінь, Система Червоний Камінь, Соколець; шт. Черемшина, Довгаруня, Стаціонар;
  • Поділля: у Кришталевій печері; НПП "Подільські Товтри"
  • Галичина: у печерах Медова, Страдецька;
  • Крим: у печерах Червона, Холодна, Гугерджин, Тисячоголова, Вялова, Еміне-Баїр-Хосар, Армійська; Бешуйських копальнях; печерному місті Тепе-Кермен; Наскрізному гроті.

Примітки

  1. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 6 серпня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.