Шерешово
Шерешо́во або Шерешів (біл. Шарашова/Шарашоў, пол. Szereszow) — селище міського типу в Пружанському районі Берестейської області Білорусі на річці Ліва Лісова за 20 км на захід від Пружан у бік Біловезької пущі, 32 км від залізничної станції Оранчиці на лінії Берестя — Барановичі, 97 км від Берестя. Населення 1889 мешканців (2009[1]). ГеографіяКліматКлімат у населеному пункті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена)[2]. Опадів 588 мм на рік[2]. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм[2]. Найбільша кількість опадів випадає в липні — близько 78 мм[2]. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 49 мм[2]. Пересічна температура січня — -5,1 °C, липня — 17,8 °C[2]. Річна амплітуда температур становить 22,9 °C[2].
ІсторіяШерешове вперше згадується 26 січня 1380 року у грамоті Великого князя Литовського Вітовта про подарунок Шерешова Миколі Насуті. Потім Шерешовим володіли Забтезінські, після того Іліничі. З 1536 року воно належить королеві Боні Сфорца і в період між 1536 і 1559 роками набуває статус містечка. З 1566 року Шерешове в Берестейському повіті Великого князівства Литовського, а з 1569 року переходить до складу королівських помість. Шерешове відігравало важливу роль у забезпеченні безпеки двох столиц Великого князівства Литовського Вільна і Кракова. Тут пролягав транспортний шлях Кам'янець — Шерешове — Жолобастий Міст — Новий Двір. Під час походу Стефана Баторя на царя Івана Грізного, що зайняв Ліфляндію у 1578 році, в Шерешові був збірний пункт польсько-литовських військ. Під час воєн середини 17 — початку 18 століть Шерешове неодноразово було зруйноване, у 1661 році через це звільнено на 4 роки від податків казні́. У 1726 році Шерешове отримало магдебурзьке право. У 1760 році побудована Пречістенська церква, в 1779 році коло неї побудована дзвіниця. У 1790-х роках в Шерешові понад 3360 жителів, 560 будинків. На 1793 рік це містечко, в центрі якого розташована ратуша, з 16-ма лавками і торговою площею навколо неї, а також 5 вулиць і більше 500 будинків, дерев'яний палац шерешовського старости князя Адама Чарториського. Адам Чарториський отримав Шерешове в придане від княжни Ізабелли Флемінг. З 1795 року містечко, центр волості Пружанского повіту у складі Росії. Мешканці Шерешова активно сприяли повстанцям 1863—1864 років. У 1897 році було 9196 мешканців, з них 4217 чоловіків і 4979 жінок. Із загальної чисельності населення 4831 були євреями. Було 1584 будинки, 9 дрібних підприємств, народне училище. З 1915 по 1919 роки окупована кайзеровськими військами. З 1921 року у місто складі Польщі, центр ґміни Пружанского повіту. 1 квітня 1934 р. Шерешово втратило статус міста[3]. 17 вересня 1939 року в Шерешові встановлено радянську владу. З 15 січня 1940 року селище міського типу, центр району. Окуповане німецько-фашистськими військами з 23 червня 1941 року до 17 липня 1944 року. Все єврейське населення знищено. З 17 грудня 1956 року у Пружанському районі. НаселенняЗа переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення смт становила 1889 осіб[1]. НаціональністьРозподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[4]:
ПромисловістьМебльова і харчова промисловість. Пам'ятки архітектуриВ Шерешові збереглося пам'ятки дерев'яного зодчества: Костел Пресвятої Трійці (1848), дзвіниця (1799) у стилі бароко і Петропавлівська церква (1824), побудована у класичному стилі. Відомі особистостіНародилися
Примітки
Література
Посилання
|