У 1875 році хутір придбав художник Микола Ґе, для якого тут був зведений одноповерховий будинок з майстернею, який не зберігся. В цьому будинку Микола Ґе жив і працював з 1876 року та помер у 1894 році. Його відвідували письменник Лев Толстой, історик Микола Костомаров, художники Григорій Мясоєдов, Ілля Рєпін та інші відомі особи. У 1890-ті роки на хуторі в будинку Ґе мешкав його учень і майбутній біограф Степан Яремич.
12 червня2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Бахмацької міської громади[1].
Микола Ґе був похований на відкритому просторі у східній частині хутора. Спочатку могила була невеликим горбиком, на якому стояв хрест. У 1981 році, до 150-річчя від дня народження художника, було покладено надмогильну плиту, а в голові поховання встановлено погруддя Миколи Ґе на бетонному постаменті[3]. Автор пам'ятника — видатний український скульптор Михайло Грицюк.