PROFILPELAJAR.COM

Шафранці (пол. Szafrańcowie) — польський шляхетький рід гербу Стариконь.

Походить прізвище, за Бартошем Папроцьким, від Жеґоти з Топорчиків, який, позбавлений родини та майна, коли приєднався до канцелярії краківського шамбеляна в 1100 році — узяв білого коня як герб, прізвище — Запшанець (пол. Zaprzaniec. У XIII столітті нове прізвище набуло форми Шафранец (Шафранєц, пол. Szafraniec і збереглося до 1608 року, коли останній представник роду чоловічої статі помер бездітним^[1]. Більш імовірно, що прізвище Шафранець походить від шафрану. Це жовто-помаранчева (червона) пряність, яка також використовувалася як барвник і була завезена до Польщі з Угорщини в середньовіччі. Відносно до людей вона позначала осіб з рудим волоссям — «шафран на голові». Першим дане прізвище почав використовувати Пйотр з Лучице (?1330—1398), що з'являється в джерелах послідовно з 1372 року.^[2].

Представники

Ян з Лучиці
Жеґота Шафранець з Лонкти (пом. між 1385 і 1391)
- Миколай Шафранець
  - Миколай
- Завіша (пом. перед 1415)
  - Завіша
Пйотр з Лучице та Пєскової Скали (?1330—1398) — підстолій краківський, стольник надвірний.
- Томаш з Лучице
- Констанція
- N
- Станіслав з Млодзейовиців
- Ян (1363—1433) — краківський єпископ, підканцлер і канцлер коронний, ректор Краківського університету.
- Пйотр (?—1437) — краківський підстолій, підкоморій, староста, воєвода, воєвода сандомирський, староста ленчицький, хенцинський, сєрадзький.
  - Катажина
  - Ельжбета
  - Пйотр (пом. 1441/1442) — крайчий надвірний, підкоморій краківський, староста жарновецький і сєрадзький.
    - Кшиштоф
    - Малґожата
    - Пйотр^[pl] (пом. 1456 — підкоморій краківський, староста сєрадзький, лицар-розбійник (раубрітер).
      - Зофія
      - Кшиштоф (?1451—1484) — лицар-розбійник.
        Гелена
      - Пйотр «старший»
      - Пйотр «молодший» (?—1508) — каштелян віслицький, мечник краківський, староста мальборський, сохачевський і радомський.
        Зофія
        
        Барбара
        
        Урсула
        
        Пйотр (пом. 1531/1532)
        Станіслав^[pl] (пом. 1598) - каштелян бецький і сандомирський, воєвода сандомирський, войський краківський, староста волбромський, протектор кальвінізму в Малопольщі.
        Аґнєшка
        
        Софія
        
        Анджей (пом. 1608) - посол на Сейми, войський краківський, діяч Реформації; останній представник роду по чоловічій лінії.
      - Ян
      - Констанція
      - Станіслав (?—1525) — староста новокорчинський, сандомирський, хенцинський і сяноцький, підкоморій надвірний, краківський бурграб, каштелян сондецький.
        Геронім (бл. 1490 — між 1554 і 1556) — королівський секретар, староста тлумацький, хенциньський, вольбромський.
        Катажина
        
        Анна
        
        Зузанна
        
        Зофія^[pl] — дружина Миколая Олешніцького, протектора Реформації у Малопольщі; довгий час вважалася першою польською поеткою.
        
        Пйотр
        
        Барбара
        
        Станіслав
        
        Анна
        
        Констанція
        
        Миколай
        Катажина
        
        Анна
        
        Зузанна

Примітки

↑ Hanna Widacka. Ród Szafrańców i magia. Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie.
↑ Jerzy Sperka, Szafrańcowie herbu Stary Koń: Z dziejów kariery i awansu w późnośredniowiecznej Polsce, Katowice, 2001, s. 38.