Цитадельна вулиця (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Цитадельна вулиця.
Цитадельна вулиця
Київ
Цитадельна вулиця
МісцевістьПечерськ
РайонПечерський
Назва на честьСтарої Печерської фортеці («Цитаделі»)[1]
Колишні назви
вул. Цитадель, вул. Червоних зв'язківців
радянського періоду (українською)Цитадельна
радянського періоду (російською)Цитадельная
Загальні відомості
Протяжність720 м
Координати початку50°26′00.5″ пн. ш. 30°33′17″ сх. д. / 50.433472° пн. ш. 30.55472° сх. д. / 50.433472; 30.55472
Координати кінця50°25′56.9″ пн. ш. 30°32′42.3″ сх. д. / 50.432472° пн. ш. 30.545083° сх. д. / 50.432472; 30.545083
поштові індекси01015[2]
Транспорт
Найближчі станції метро «Печерська» ,  «Арсенальна»
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установивідділ з питань надзвичайних ситуацій та управління соціального захисту населення Печерської РДА у місті Києві
Медичні закладиКНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району
Поштові відділенняВПЗ № 15 (вул. Цитадельна, 6/8)[2]
Зовнішні посилання
Код у реєстрі11819
У проєкті OpenStreetMapr414021
Мапа
Мапа
CMNS: Цитадельна вулиця у Вікісховищі

Цитаде́льна ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від Лаврської вулиці до вулиці Князів Острозьких.

Прилучається Лейпцизька вулиця.

Історія

Вулиця виникла вздовж давнього незабудованого шляху між Лаврою та слобідкою Васильківські рогатки, прокладена була, ймовірно, ще на початку XVIII століття в процесі будівництва першого Арсеналу та знесення Вознесенського монастиря. З початку XX століття вулиця мала назву Цитадель І або Цитадельна. З 1940 року — вулиця Червоних зв'язківців[3]. Сучасну назву відновлено 1944 року[4]. 1919 року частину вулиці приєднано до теперішньої Лаврської вулиці.

Забудова

З огляду на те, що вулиця здавна проходила поміж валів та укріплень фортеці, тут дотепер збереглися 2 старовинні споруди:

  • рештки Васильківської равелінної брами (1755), у дворі будинку № 5/9;
  • колишні казарми військово-сирітського відділення (1812–1814; перебудовані), № 3. Від 1910 року у казармах розташовувалася 3-я авіаційна рота, згодом розгорнута у 3-й авіаційний парк. У 1912—1914 роках у цій роті служив російський пілот, перший виконавець «петлі Нестерова» та повітряного тарану Петро Нестеров[5].

Парний бік вулиці на початку займає бічна сторона Арсеналу.

Транспорт

Вулиця займає проміжне становище. Поруч Києво-Печерська лавра. З іншого боку можна пройти до Печерської площі.

Установи

  • КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району;
  • Відділення поштового зв'язку № 15;
  • Відділ з питань надзвичайних ситуацій та управління праці і соціального захисту населення Печерської РДА у місті Києві;
  • Благодійний фонд «Печерський Фонд Милосердя».

Неподалік знаходиться ліцей «Лідер» та Національний культурно-мистецький і музейний комплекс Мистецький арсенал.

Відомі мешканці

В будинку № 7, квартира 59 — мешкав український історик Петро Костриба[6].

Зображення

  • Васильківська равелінна брама старої Києво-Печерської фортеці (цитаделі), Київ, Цитадельна вул., 3
    Васильківська равелінна брама старої Києво-Печерської фортеці (цитаделі), Київ, Цитадельна вул., 3
  • Колишні казарми військово-сирітського відділення (Київська фортеця (цитадель), Київ, Цитадельна вул., 3)
    Колишні казарми військово-сирітського відділення (Київська фортеця (цитадель), Київ, Цитадельна вул., 3)

Примітки

  1. ↑ Цитадельная улица(рос.)
  2. ↑ а б Міське відділення поштового зв'язку. Київ—15. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 27 жовтня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 березня 1940 року № 25/20 «Про перейменування вулиць по Кіровському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 12815. Арк. 8, 9, 9зв, 10, 10зв, 11, 11зв. (Перейменування вулиць // Радянський Київ. — 1940. — № 6. — березень. — 3-тя стор. обкл.) [Архівовано з першоджерела 7 серпня 2013.]
  4. ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  5. ↑ Ярослав Тинчєнко, Тетяна Трегубова. Казарми військово-сирітського відділення, 1812—14 // Звід пам'яток історії та культури України: Енциклопедичне видання: У 28 т. — Кн. 1: Київ / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — Київ : Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1999. — Т. 1: А–Л. — С. 436—437. — ISBN 966-95478-1-4.
  6. ↑ Тритомна праця «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу (1941—1945 рр.)». kdpu-nt.gov.ua. Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 17 травня 2013. [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]

Джерела


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.