Хуліо Акоста Гарсія

Хуліо Акоста Гарсія
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Прапор
Прапор
 21-й Президент Коста-Рики
8 травня 1920 — 8 травня 1924
Попередник: Франсіско Агілар Баркеро
Наступник: Рікардо Хіменес Ореамуно
 
Народження: 23 травня 1872(1872-05-23) Редагувати інформацію у Вікіданих
San Ramónd, Алахуела, Коста-Рика
Смерть: 6 липня 1954(1954-07-06) Редагувати інформацію у Вікіданих (82 роки)
Сан-Хосе, Коста-Рика
Поховання: Сан-Хосе Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:  Коста-Рика Редагувати інформацію у Вікіданих
Шлюб: Elena Gallegos Rosalesd Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Хуліо Акоста Гарсія (ісп. Julio Acosta García; 23 травня 1872 — 6 липня 1954) — костариканський політик, двадцять перший президент Коста-Рики.

Біографія

Народився в сім'ї, що мала грецьке коріння, він мав вісьмох братів[1]. Його батько та троє дядьків керували копальнею «Три брати» та фермою[2]. Його мати, відома як Хесус, походила з родини священнослужителів[3].

Здобував освіту в Інституті Сан-Хосе, а потім у коледжі Сан-Луїс-Гонзага в Картаго[3]. Там він захопився підпільними молодіжними політичними рухами[4]. Повернувшись до Алахуели, Акоста влаштувався на бананову плантацію та був членом шкільної ради, перш ніж зайнятись політикою[5].

Початок політичної кар'єри

Від 1902 до 1906 року Акоста був депутатом Конституційного конгресу від провінції Алахуела[5]. 1907 року отримав посаду генерального консула в Сальвадорі. У квітні 1910 року одружився з Марією Наталією Гальєгос Росалес, після чого впродовж двох років обіймав посаду міністра-резидента в Сальвадорі[6]. В середині 1915 року Акосту відкликали до Коста-Рики та призначили на посаду державного секретаря Управління закордонних справ[7][8] .

Одним з питань, якими займався Акоста, була тривала прикордонна суперечка з Панамою[9]. Вона виникла 1910 року, коли після відокремлення Панами від Великої Колумбії виникла необхідність встановлення кордону з Коста-Рикою. Сторони уклали угоду, відповідно до якої арбітри мали вирішити ту суперечку. На атлантичному узбережжі французький арбітр передав спірну територію від Коста-Рики Панамі, й обидві сторони визнали таке рішення. На тихоокеанському узбережжі арбітр зажадав від Панами поступитись територією Коста-Риці. Панама висловила протест, а голова Верховного суду Сполучених Штатів Едвард Дуглас Вайт 1914 року оприлюднив «Біле правило», в якому підтвердив, що територія на тихоокеанському узбережжі має перейти до Коста-Рики[10]. 1916 року Акоста запропонував США зайняти спірну територію, щоб дозволити інженерам з двох країн обстежити кордон й опрацювати спільну резолюцію[11]. Під час перебування на посаді міністра закордонних справ Акоста здійснив офіційні візити до всіх країн Центральної Америки[9][12].

27 січня 1917 року Акоста втратив міністерський портфель, коли брати Федеріко та Хоакін Тіноко очолили державний переворот, щоб повалити уряд[13]. Акоста втік на батьківську ферму своєї дружини[14] до Сальвадору та невдовзі знайшов роботу в редакції газети «Діаріо дель Сальвадор», написавши про заворушення в Коста-Риці[14]. 1919 року Тіноко був змушений піти у відставку, а коли президент Хуан Баутіста Кірос Сеґура поступився владою тимчасовому президенту Франсіско Агілару, Акості запропонували повернутись до Коста-Рики[15]. 8 вересня того ж року він став кандидатом на посаду президента. Виборовши 89 % голосів на виборах, що відбулись 7 грудня, він вступив на посаду 8 травня 1920 року[16].

Президентство

Акоста був прогресивним президентом та майже одразу відмовився від репресивної антиклерикальної й диктаторської політики Тіноко, давши обіцянки реформувати виборчий процес, урегулювати прикордонні суперечки та керувати країною без корупції й обману[17]. Він виступав за те, щоб надати жінкам право голосу[18], запровадив пенсійну програму для ветеранів[19], запропонував нормалізувати відносини його держави з папою Бенедиктом XV[20]. За його врядування були засновані Академія мови, Центральний банк Коста-Рики та Міжнародна служба кабельного зв'язку[21]. Також було впроваджено законодавство про захист неповнолітніх, регулювання ігорного бізнесу, страхування[22], створено поліцейський корпус[23], розроблено програму навчання вчителів та безкоштовної й обов'язкової освіти для всіх дітей у віці від 8 до 15 років[24].

Акоста запропонував пакт, відповідно до якого мала бути створена Федеративна Республіка Центральної Америки. Через суперечки з Нікарагуа та Панамою, що тривали, членами того союзу мали бути Коста-Рика, Сальвадор, Гватемала та Гондурас. Хоча законодавчі органи інших трьох країн схвалили федерацію, Конгрес Коста-Рики відхилив ту ініціативу президента[25].

У лютому 1921 року прикордонна суперечка з Панамою знову загострилась. Чутки про окупацію Панамою спірної території змусили Акосту відрядити експедиційні сили для оцінки того, що відбувається[26]. У відповідь Панама звернулась по допомогу до США[27]. Святкування сторіччя визволення Панами від іспанської влади пробудило націоналістичні почуття в Панамі, що підживлювались пресою, і прикордонна суперечка швидко перейшла від дипломатичного конфлікту до військового[28]. Війна в Кото тривала від 21 лютого до 5 березня 1921 року, коли Коста-Рика вдерлась на територію Панами в районах Альміранте й Бокас-дель-Торо, а сили Панами вдерлись до провінції Пунтаренас у Коста-Риці. Сполучені Штати відрядили до регіону військові кораблі, а Ліга Націй наполегливо закликала до миру[29][30]. Відбулась дипломатична дискусія, втім затримки з панамської сторони змусили американського арбітра 23 серпня зажадати від Панами залишити регіон Кото[31].

Подальша діяльність

Останнє послання Акости до Конгресу відбулось 1 травня 1924 року[32]. Після виходу у відставку він з родиною переїхав до Парижа, де працював у Міжнародному комітеті Червоного Хреста. Повернувшись до Коста-Рики 1927 року, він продовжував співпрацювати з Червоним Хрестом[33] до 1929 року, коли був призначений на посаду члена Ради з іпотечного кредитування. 1932 року Акосту обрали депутатом від Сан-Хосе до лав Конституційного конгресу, який працював у 1932—1936 роках. Потім він упродовж двох років був членом Ради Національного банку Коста-Рики, а 1938 знову став депутатом Конгресу[34]. Після завершення терміну повноважень 1942 року Акоста став керівником Фонду соціального страхування, а в лютому наступного року — головою Національної ради цивільної оборони[35]. 1944 року знову очолив міністерство закордонних справ. За тієї каденції Акоста від імені Коста-Рики підписав конвенцію 1945 року у Сан-Франциско, що затвердила Статут Організації Об'єднаних Націй[36]. У травні 1947 року Акоста переніс інсульт і був змушений піти у відставку[37].

Пам'ять

Помер 6 липня 1954 року в Сан-Хосе та був похований на Головному кладовищі столиці.

У доповнення до численних почестей, які він отримав упродовж свого життя, на його честь було названо кілька шкіл у Коста-Риці, а в парку Морасан у Сан-Хосе йому встановили пам'ятник[38].

Примітки

  1. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 11—12.
  2. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 12.
  3. ↑ а б Revollo Acosta, 2012, с. 13.
  4. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 15.
  5. ↑ а б Revollo Acosta, 2012, с. 16.
  6. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 19.
  7. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 21.
  8. ↑ International Who's Who. 8th edition. George Allen & Unwin, London, 1943, стор. 4
  9. ↑ а б Revollo Acosta, 2012, с. 23.
  10. ↑ The Philadelphia Inquirer, 1921, с. 6.
  11. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 25—30.
  12. ↑ Ureña Cruz, Solís Cruz, 2013, с. 2.
  13. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 30.
  14. ↑ а б Revollo Acosta, 2012, с. 32.
  15. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 36.
  16. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 37—39.
  17. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 39—41.
  18. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 43.
  19. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 44—45.
  20. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 48.
  21. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 51, 53, 58.
  22. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 52.
  23. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 54.
  24. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 55.
  25. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 47—48.
  26. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 49.
  27. ↑ Colby, 1922, с. 372—373.
  28. ↑ La Estrella de Panamá, 2014.
  29. ↑ The St. Louis Post-Dispatch, 1921, с. 1—2.
  30. ↑ The Grand Forks Herald, 1921, с. 6.
  31. ↑ Colby, 1922, с. 374—375.
  32. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 60.
  33. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 62.
  34. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 64.
  35. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 65.
  36. ↑ Ureña Cruz, Solís Cruz, 2013, с. 3.
  37. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 77.
  38. ↑ Revollo Acosta, 2012, с. 80.

Література

  • Colby, Elbridge. The United States and the Coto Dispute between Panama and Costa Rica // The Journal of International Relations : journal. — Worcester, Massachusetts : Clark University, 1922. — Т. 12, № 3. — С. 372—378. — ISSN 0148-8937. — DOI:10.2307/29738499. Процитовано 2017-12-04.
  • Revollo Acosta, Julio Ernesto. El Canciller Acosta. — San José, Costa Rica : MREC, Instituto Manuel María de Peralta, 2012. — ISBN 978-9977-76-016-2.
  • Ureña Cruz, Erson; Solís Cruz, Steven (21 October 2013). Instituto Superior Julio Acosta Garcia Y su trayectoria [Higher Institute Julio Acosta García and His Career]. Instituto Superior Julio Aosta García (ісп.). San Ramón, Costa Rica. Процитовано 2 грудня 2017.
  • Concentration of Panaman (sic) Troops Closely Watched. Grand Forks, North Dakota: Grand Forks Herald. 12 квітня 1921. с. 6. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 18 березня 2021 — через Newspapers.com. публікація знаходиться у відкритому доступі
  • Costa Rican Chief States Their Side. Philadelphia, Pennsylvania: The Philadelphia Inquirer. New York World. 6 березня 1921. с. 5. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 18 березня 2021 — через Newspapers.com. публікація знаходиться у відкритому доступі
  • El Conflicto de Coto y memoria histórica [The Coto Conflict and historical memory] (Spanish) . Panama City, Panama: La Estrella de Panamá. 21 лютого 2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 18 березня 2021.
  • U.S. Demands that Panama and Costa Rica Cease Hostilities (pt 1). St. Louis, Missouri: The St. Louis Post-Dispatch. Associated Press. 6 березня 1921. с. 1. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 18 березня 2021 — через Newspapers.com. публікація знаходиться у відкритому доступі
  • U.S. Demands that Panama and Costa Rica Cease Hostilities (pt 2). St. Louis, Missouri: The St. Louis Post-Dispatch. Associated Press. 6 березня 1921. с. 2. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 18 березня 2021 — через Newspapers.com.

Посилання

Read other articles:

Ahn Sol-bin

Dalam nama Korean ini, nama keluarganya adalah Ahn. Ahn Sol-binLahirAhn Sol-bin19 Agustus 1997 (umur 26)Seongnam, Provinsi Gyeonggi, Korea SelatanNama lainAn Sol-binSolbinPendidikanSeoul Institute of the ArtsPekerjaanPenyanyiaktrismodelAgenGlobal HKeluargaAhn Sang-mun (ayah)Karier musikGenreK-popInstrumenVokalTahun aktif2014–sekarangArtis terkaitLaboumNama KoreaHangul안솔빈 Hanja安率濱 Alih AksaraAn Sol-binMcCune–ReischauerAn Solpin Ahn Sol-bin (Korea: 안솔빈code: ko is...

 

 

Yuva

artikel ini perlu dirapikan agar memenuhi standar Wikipedia. Tidak ada alasan yang diberikan. Silakan kembangkan artikel ini semampu Anda. Merapikan artikel dapat dilakukan dengan wikifikasi atau membagi artikel ke paragraf-paragraf. Jika sudah dirapikan, silakan hapus templat ini. (Pelajari cara dan kapan saatnya untuk menghapus pesan templat ini) YuvaSutradaraMani RatnamProduserMani RatnamG. SrinivasanDitulis olehMani RatnamPemeranAjay DevganAbhishek BachchanVivek OberoiRani MukerjiKareena ...

 

 

Final Fight 3

1995 video game 1995 video gameFinal Fight 3Cover artDeveloper(s)CapcomPublisher(s)CapcomProducer(s)Tokuro FujiwaraComposer(s)Katsunari Kitajima[3]SeriesFinal FightPlatform(s)Super Nintendo Entertainment SystemReleaseJP: December 22, 1995NA: January 4, 1996EU: March 13, 1996[1][2]Genre(s)Beat 'em upMode(s)Single-player, cooperative Final Fight 3, released in Japan as Final Fight Tough (Japanese: ファイナルファイト タフ, Hepburn: Fainaru Faito Tafu), is a sid...

San Leandro Creek

River in California, United StatesSan Leandro CreekArroyo de San Leandro, Rio San Leandro[1]The upper watershed of San Leandro Creek is densely forested and rugged, in contrast with its highly-urbanized lower reaches (January 3rd, 2023)Location of the mouth of San Leandro Creek in CaliforniaEtymologySpanishLocationCountryUnited StatesStateCaliforniaRegionAlameda County, Contra Costa CountyCitySan Leandro, CaliforniaPhysical characteristicsSource  • locationea...

 

 

USS Alabaster

US navy vessel USS Alabaster (PYc-21) at anchor in San Pedro Bay, Philippine Islands while at Navy Yard for modification. c. July 1945 History United States NameAlamo OwnerWilliam F. Ladd BuilderMathis Yacht Building Company, Camden, New Jersey Launched1932 FateSold in 1934 to Lucius B. Manning, President of the Cord Automobile Corp United States NameRonaele OwnerLucius B. Manning Acquired1934 FateSold back to William F. Ladd in 1936 United States NameRellimpa, Ranley and Ronaele OwnerWilliam...

 

 

Medicina precolombiana

Il termine medicina precolombiana fa riferimento al patrimonio di conoscenze mediche giunto sino a noi dalle civiltà precolombiane. Storia Prima della sua scoperta da parte dell'Europa, il territorio delle Americhe ha ospitato in vari periodi storici, molti diversi tipi di società, culture e civiltà, cosicché possiamo trovare esempi di medicina neolitica più primitiva, di sciamanesimo e di medicina quasi tecnica sviluppata nelle epoche di maggiore splendore delle civiltà maya, inca e az...

تقويم شمسي قمري

تقويم هجري قمري سنة 2017 تقويم شمسي قمري (بالإنجليزية: Lunisolar calendar)‏ هو تقويم يُستخدم في العديد من البلدان، ويعتمد على دورتي الشمس والقمر، حيث يكون طول السنة بالمعدل على طول مسار الأرض حول الشمس (أي 365 يوما وربع تقريبا)، أما طول الشهر بالمعدل فيكون على طول مسار القمر حول الأرض (أ...

 

 

Oracle Corporation

American multinational computer corporation Oracle CorporationCompany typePublicTraded asNYSE: ORCLS&P 100 componentS&P 500 componentISINUS68389X1054IndustryEnterprise softwareBusiness softwareCloud computingComputer hardwareConsultingFoundedJune 16, 1977; 46 years ago (1977-06-16), in Santa Clara, California[1]FoundersLarry EllisonBob MinerEd Oates[2]HeadquartersAustin, Texas, United States30°14′34″N 97°43′18″W / 30.242...

 

 

PDF417

Questa voce o sezione sull'argomento tecnologia non cita le fonti necessarie o quelle presenti sono insufficienti. Puoi migliorare questa voce aggiungendo citazioni da fonti attendibili secondo le linee guida sull'uso delle fonti. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Questa voce sull'argomento standard è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Esempio di un codice a barre PDF417 PDF417 è un formato di codice a barre lineare im...

Red Ensign

Civil ensign of the United Kingdom For the 1934 film, see Red Ensign (film). Red EnsignRed DusterUseCivil ensign Proportion1:2AdoptedBritish Merchant NavyDesignRed with the Union Jack occupying one quarter of the field and placed in the canton. World War II morale poster A well used Red Ensign worn on a motorboat The Red Ensign or Red Duster is the civil ensign of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland. It is one of the British ensigns, and it is used either plain or defaced...

 

 

Type 59 (carro armato)

Questa voce o sezione sull'argomento veicoli militari non cita le fonti necessarie o quelle presenti sono insufficienti. Puoi migliorare questa voce aggiungendo citazioni da fonti attendibili secondo le linee guida sull'uso delle fonti. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Type 59DescrizioneEquipaggio4 Utilizzatore principale Cina Dimensioni e pesoLunghezza6,04 m Larghezza3,27 m Altezza2,59 m Peso36 t Propulsione e tecnicaMotoremotore diesel raffreddato a liquido ...

 

 

John Landis

Pour les articles homonymes, voir Landis. John Landis John Landis en août 2005. Données clés Nom de naissance John David Landis Naissance 3 août 1950 (73 ans)Chicago, Illinois, États-Unis Nationalité Américaine Profession Réalisateur, acteur, producteur, scénariste Films notables Hamburger film sandwichAmerican CollegeLes Blues BrothersLe Loup-garou de LondresUn Fauteuil pour deuxUn Prince à New York modifier John Landis est un réalisateur, acteur, scénariste et producteur d...

Vatnsmýrin Nature Reserve

Protected moorland in Reykjavík, Iceland Vatnsmýrin Nature ReserveNear Nordic HouseLocationVatnsmýrin Nature Reserve in ReykjavíkNearest cityReykjavíkCoordinates64°08′18″N 21°56′37″W / 64.13833°N 21.94361°W / 64.13833; -21.94361Area37,026 square metres (398,540 sq ft)Established1981 Nordic House borders the reserve. The Vatnsmýrin Nature Reserve (Icelandic pronunciation: [ˈvassˌmiːrɪn], water marsh) is a protected moorland i...

 

 

Teschio Rosso

Questa voce o sezione sull'argomento fumetti ha problemi di struttura e di organizzazione delle informazioni. Motivo: Ci sono sezioni duplicate con informazioni da unire Risistema la struttura espositiva, logica e/o bibliografica dei contenuti. Nella discussione puoi collaborare con altri utenti alla risistemazione. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Teschio RossoTeschio Rosso (in alto), disegnato da Jack Kirby, impugna il Cubo Cosmico UniversoUniverso Marvel Nome or...

 

 

Vincenzo Natali

Canadian director and screenwriter Vincenzo NataliNatali at the 2010 ComicConBorn1969 (age 54–55)Detroit, Michigan, U.S.NationalityCanadianOccupation(s)Film director, screenwriterYears active1997–present Vincenzo Natali (born 1969)[1] is a Canadian film director and screenwriter, known for writing and directing science fiction and horror films such as Cube, Cypher, Nothing, and Splice. Early life and education Natali was born in Detroit, to a nursery school teach...

Jaden Springer

Questa voce sull'argomento cestisti statunitensi è solo un abbozzo. Contribuisci a migliorarla secondo le convenzioni di Wikipedia. Segui i suggerimenti del progetto di riferimento. Jaden SpringerJaden Springer nel 2017Nazionalità Stati Uniti Altezza193 cm Peso93 kg Pallacanestro RuoloGuardia Squadra Boston Celtics Maine Celtics CarrieraGiovanili 2016-2018Rocky River High School2018-2020 IMG Academy2020-2021 Tenn. Volunteers25 (210) Squadre di club 2021-2024&#...

 

 

Valira

Valira Le Valira à Sant Julià de Lòria Bassin collecteur de l'Èbre. Caractéristiques Longueur 44 km Bassin 591,6 km2 Bassin collecteur Èbre Débit moyen 10,8 m3/s (la Seu d'Urgell) Régime nival Cours Confluence le Sègre Géographie Pays traversés Andorre puis Espagne modifier  La Valira est une rivière pyrénéenne, affluent droit du Sègre et sous-affluent de l'Èbre ; elle collecte les eaux de la principauté d'Andorre. Toponymie Article connexe : To...

 

 

Primera División (Argentina)

Primera DivisiónSport Calcio TipoClub FederazioneAFA Paese Argentina OrganizzatoreAsociación del Fútbol Argentino Cadenzasemestrale (giugno - ottobre) Partecipanti28 squadre (2024) Formulagirone all'italiana Retrocessione inPrimera B Nacional Sito Internetafa.org.ar StoriaFondazione1891 Detentore River Plate Record vittorie River Plate (38) Ultima edizionePrimera División 2023 Edizione in corsoPrimera División 2024 Modifica dati su Wikidata · Manuale La Primera Divis...

Flashback (single album)

2012 single album by After SchoolFlashbackSingle album by After SchoolReleased20 June 2012 (2012-06-20)Recorded2012GenreK-popLength17:41LabelPledisLOENProducerTEXUAfter School chronology Playgirlz(2012) Flashback(2012) The Best of After School 2009–2012: Korea Ver.(2013) Singles from Flashback FlashbackReleased: 20 June 2012 Flashback is the fifth single album by South Korean girl group After School. The maxi-single marks the first appearance of fifth generation memb...

 

 

Galicia (Spain)

Autonomous community in the northwest of Spain For the region of Eastern Europe, see Galicia (Eastern Europe). For other uses, see Galicia (disambiguation). Autonomous community in SpainGalicia Galicia (Galician) Galicia (Spanish)Autonomous community FlagCoat of armsAnthem: Os Pinos (The Pine Trees)Location of Galicia within Spain and the Iberian PeninsulaCoordinates: 42°48′N 7°54′W / 42.8°N 7.9°W / 42.8; -7.9Country SpainCapitalSantiago de CompostelaLarge...