Карта́го (ісп. Cartago) — місто в центральній частині Коста-Рики, адміністративний центр однойменної провінції і кантону. Населення 155 402 жителів (2007). Знаходиться на висоті 1435 м над рівнем моря, у долині Гуарко біля підніжжя вулкана Ірасу, за 24 км на схід від Сан-Хосе. Площа 125,01 км².
Топонім
Назва веде до початку епохи колоніальних завоювань Іспанії. У період 1540—1573 роки на території сучасної Коста-Рики, атлантичного узбережжя Нікарагуа, частини Гондурасу та Панами перебувала провінція Картаго, що входила в віце-королівство Нова Іспанія. Провінція була утворена 29 листопада 1540 року імператором Карлом V і отримала назву на честь стародавнього міста Карфаген[3].
У міста є два прізвиська — «Стара Столиця», посилання на епоху, коли Картаго був столицею Коста-Рики, і «місто Густих туманів», завдяки туманам, які формуються в міський долині протягом більшої частини року.
Офіційний Етнохоронім містян — «карфагеняни», як називали жителів стародавнього Карфагена, хоча більш поширений і популярний термін «картагос».
Географія
Місто розташовується в долині Гуарко між двома гірськими хребтами — Центральна Кордильєра, де знаходяться найвищі в країні вулкани Ірасу і Турріальба, і Кордильєра-де-Таламанка, де знаходиться найвища точка країни — Сьєрра-Чирріпо (3819 м на рівні моря). У долині проходить кілька невеликих річок Ревентадо, Ревентасьйон, Паломо, Гранде-де-Орос, Мачо, Тірібі, Пакуаре і Чирріпо. Основна річка — Ревентасьйон.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — травень із середньою температурою 20.6 °C (69.1 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 17.7 °С (63.9 °F).[4]
Клімат Картаго
|
Показник
|
Січ.
|
Лют.
|
Бер.
|
Квіт.
|
Трав.
|
Черв.
|
Лип.
|
Серп.
|
Вер.
|
Жовт.
|
Лист.
|
Груд.
|
Рік
|
Середній максимум, °C
|
21,8
|
22,7
|
23,6
|
24,5
|
25,1
|
24,8
|
24
|
24,5
|
25,2
|
24,5
|
22,8
|
21,9
|
23,8
|
Середня температура, °C
|
17,7
|
18,1
|
18,8
|
19,7
|
20,6
|
20,4
|
19,8
|
20,1
|
20,4
|
20,2
|
19
|
18,1
|
19,4
|
Середній мінімум, °C
|
13,5
|
13,5
|
13,9
|
14,8
|
16
|
16
|
15,6
|
15,7
|
15,6
|
15,8
|
15,2
|
14,3
|
15
|
Норма опадів, мм
|
72.2
|
43
|
23.1
|
40
|
185
|
191.5
|
144.4
|
162.2
|
211.5
|
236.8
|
150.3
|
92
|
2129.3
|
Днів з дощем
|
13,5
|
13,5
|
13,9
|
14,8
|
16
|
16
|
15,6
|
15,7
|
15,6
|
15,8
|
15,2
|
14,3
|
179,9
|
Джерело: Weatherbase
|
Історія
З моменту заснування іспанським конкістадором Хуаном Васкес де Коронадо в 1563 році місто було резиденцією іспанських губернаторів і вважався столицею Коста-Рики аж до 1823 року, коли столиця була перенесена в Сан-Хосе.
Місто неодноразово руйнувалося землетрусами. Перше відбулося в 1822 році. Вдруге 2 вересня 1841 року землетрус повністю зруйнував місто, хоча жертв було відносно небагато — 16 осіб. Новий землетрус, стався 4 травня 1910 року, знову викликало великі руйнування і цього разу спричинило сотні смертей і безліч поранених.
Пам'ятки
Головною визначною пам'яткою міста є Басиліке де Нуестра-Сеньйора-де-лос-Анхелес (Базиліка Богоматері ангелів) виконана у візантійському і колоніальному стилі[5]. Базиліка вважається святилищем Коста-Рики. За легендою, 400 років тому індіанська дівчина знайшла тут кам'яну постать Богоматері. Це було сприйнято знаком згори і закликом до будівництва храму. Зараз фігурка Богоматері знаходиться у вівтарі храму, через темний колір каменю її називають Ла-негренят. Щоб їй поклонитися люди з'їжджаються з усієї Коста-Рики, а також з Нікарагуа та Панами.
Галерея
Примітки