Складається з кількох груп полінезійськихостровів (Туамоту, Тубуаї, Товариства, Маркізькі острови, Росіян, Раєвського, Гамб'є та ін.), загалом більш ніж 130 островів переважно коралового чи вулканічного походження, найвідоміший з яких — Таїті в архіпелазі Товариства, це також найбільш населений острів і місце розташування адміністративного центру території (місто Папеете). Хоча формально і не входячи до складу території, острів Кліппертон підпорядковувався уряду Французької Полінезії до 2007 року. ВЕЗ спільноти становить близько 4, 8 мільйонів км².
У центрі Французької Полінезії тропічний вологий клімат, на півдні — субтропічний вологий, на півночі — субекваторіальний. Температура протягом року майже не змінюється дотримуючись позначки близько 26—27 °C. Температура води протягом року також близько 26 °C.
У 1842 році Франція взяла під свій протекторат Таїті, острови Товариства, Туамоту, Тубуаї і Маркізькі острови. 29 червня 1880 р. останній правитель Таїті Помар V дозволяє Франції встановити колоніальне правління в обмін на довічне утримання себе та своєї сім'ї з урахуванням його королівського сану. Його рішення підтримали підлеглі. Торгова палата була створена одразу ж, сільськогосподарська — у 1884 році. У 1887 році до колоній Франції додаються острови Гамб'є. У Тубуаї в 1867 році до колоній доєднуються атоли Рапа, в 1900-му Раруту, в 1901 році Ріматара. Колонія спільних атолів отримала назву «Французька володіння в Океанії» (фр.Établissements français de l'Océanie, EFO).
До 1894 року колоніями керували військові французького флоту, з 1896 року губернатором, який був представником Республіка Франція. Папеете отримав статус муніципалітету в 1890 році. У 1911 році почався видобуток фосфатів на атолі Макатеа (Туамоту), який продовжувався французькою компанія до 1966 року. У Першу світову війну бл. 1000 остров'ян брали участь у бойових діях у Європі на боці Франції. У роки Другої світової полінезійці ухвалили рішення стати на бік Вільної Франції, та був створений комітет підтримки. З 1942 по 1945 рік на островах Бора-Бора розміщувалися військові бази США (близько 5000 солдатів).
У 1946 році Французькі володіння в Океанії отримала статус заморської території Франції, але до 1957 року продовжували використовувати стару назву закріплену за островами[3]. З 2004 року — це заморська спільнота Франції.
Разом із проєктом Floating Island Project планується створити пілотний проєкт одного плавучого острова і, якщо проєкт буде вдалим, подальшого створення островів, де має бути розташовано 300 будинків для місцевих жителів. Утворення матиме власний уряд, а місцевими грошима стане криптовалюта Varyon[4].
Походження
Острови Французької Полінезії виникли в результаті вулканічних вивержень. Цим пояснюється різноманіття і краса пейзажів, незвичні форми скель та островів, колір піску, який може бути білосніжним, жовтим, помаранчевим і навіть чорним. Острови Французької Полінезії не схожі один на одного, майже всі оточені атолами, що робить воду дуже блакитною і спокійною.
Населення
Чисельність населення за переписом 2007 року становила 259 596 осіб[5]. Етнічний склад:
полінезійці — 78 %
китайці — 12 %
місцеві французи (в основному франко-полінезійські метиси — Demis) — 6 %
французи — 4 %.
Офіційні мови: французька (61.1 %) і таїтянська (31.4 %) — по перепису 2002 року.
Адміністративний поділ Французької Полінезії має два рівні: п'ять адміністративних підрозділів, які, своєю чергою, поділені на 48 комун.
Політичний устрій
Влада Франції представлена верховним комісаром, який призначається на цей пост президентом Франції. Виконавча влада — Рада міністрів спільноти. Місцевий парламент — Асамблея спільноти складається з 57 депутатів, що обираються строком на п'ять років. Жителі території також обирають одного сенатора Франції та двох членів парламенту Франції. Політичні партії: Альянс «Наш Дім» (27 місць в Асамблеї), Союз за демократію (20 місць), Народний Рух за Республіку Полінезія (10 місць).
Економіка
Основна галузь економіки — обслуговування туристів (близько четвертини ВВП). Також розвинені видобуток перлів і рибальство.
У сільському господарстві культивуються кокоси, ваніль, овочі, фрукти, кава. Присутнє тваринництво (на островах Туамоту традиційно розводять собак на м'ясо).
↑Tamatoa Bambridge, La terre dans l'archipel des îles Australes: Etude du pluralisme juridique et culturel en matière foncière, Au vent des îles, 2009, 414 p. ISBN 978-2-9156-5441-7(фр.)
.svg)
