Музичну кар'єру розвиває вже понад 30 років, ставши відомою в середині 1980-х. Випустила чотири сингли, які були в топ-40 чартівВеликої Британії протягом 1980-х і 1990-х: «Marlene on the Wall», «Left of Center», «Luka» та «No Cheap Thrill».
На пісню «Tom's Diner» з другого альбому «Solitude Standing» в 1990 році англійський електродует «DNA» створив танцювальний ремікс, випустивши його пізніше разом з Веґа. Він потрапив в топ-10 хіт-парадів у понад п'яти країнах. Оригінальну акапельну версію пісні використовували для тестування при розробці формату MP3, за що Сюзанну Веґа часто називають «Матір'ю MP3».[6][7]
Веґа випустила дев'ять студійних альбомів, останній з яких «Lover, Beloved: Songs from an Evening with Carson McCullers» вийшов у 2016 році.
11 вересня 2020 року світ побачив новий концертний альбом співачки «An Evening of New York Songs and Stories».
Життєпис
Юність
Сюзанна Веґа народилася 11 липня 1969 року в місті Санта-Моніка, штат Каліфорнія. Батьки розлучились невдовзі після її народження.[8] Її матір, Пат Веґа (англ.Pat Vega), до шлюбу Шумахер (англ.Schumacher) — комп'ютерна системна аналітикиня з німецько-шведським корінням. Батько, Річард Пек (англ.Richard Peck), був шотландсько-англійсько-ірландського походження.[9] Її вітчим, Едгардо Вега Юнке (англ.Edgardo Vega Yunqué), також знаний як Ед Веґа, був письменником та викладачем з Пуерто-Рико.[10] Коли Сюзанн було 2,5 роки, сім'я переїхала до Нью-Йорка. Вони жили в Східному Гарлемі та Верхньому Вест-Сайді.[11] Сюзанн не знала, що Ед не був її рідним батьком, до 9 років. Зі справжнім батьком вона вперше побачилась у майже 30 років, відтоді вони підтримували зв'язок.[12]
В 1977 році Веґа закінчила Вищу школу театрального мистецтва (англ.High School of Performing Arts),[13] пізніше перейменовану в Вищу школу Фіорелло Г. ЛаГуардія (англ.Fiorello H. LaGuardia High School), в якій вивчала танець модерн.
Кар'єра
1980-ті
Вступивши до Барнард-коледжу на напрямок «англійська література»,[14] вона виступала в невеликих клубах Гринвіч-Віллиджа, де постійно брала участь в понеділкових вечірніх зібраннях поетів-піснярів, які організовував Джек Гарді[en] в Cornelia Street Cafe. Деякі з її перших пісень потрапили в музичний альбом для молодих виконавців Fast Folk.[15] В 1984 році вона підписала солідний контракт з фірмою звукозапису A&M Records, ставши однією з перших серед виконавців з Fast Folk, які вийшли на серйозні лейбли.
В 1985 році вийшов дебютний альбом співачки під однойменною назвою «Suzanne Vega». Він був добре сприйнятий критикою в США[11] і досягнув платинового статусу в Великій Британії. Працювати над альбомом допомагав колишній гітарист співачки та композиторки Патті Сміт — Ленні Кей і продюсер Стів Аббаддо. Композиції альбому Веґа виконувала під акустичну гітару з нескладним аранжуванням. На пісню «Marlene on the Wall» з цього альбому був відзнятий відеокліп, який потрапив в ротацію на MTV та VH1. В цей час Веґа написала ще дві свої пісні («Lightning» та «Freezing») на музику Songs from Liquid Days композитора Філіпа Ґласса.[16]
Її наступний альбом Solitude Standing (1987) отримав схвальні відгуки та розійшовся тиражем в мільйон примірників в США.[18] До нього увійшов хіт «Luka[en]», написаний від імені хлопчика, що страждає від насильства батьків — на той час незвична тема для синглів з вершини хіт-парадів.[13] Тримаючи акцент на акустичній гітарі, пісні Веґа стають дедалі більше поп-орієнтованими зі все складнішим аранжуванням. Після успіху альбому в 1989 році Вега стала першою жінкою-хедлайнеркою на Ґластонберському фестивалі.[19] Фестиваль відзначився тим, що їй довелось виступати в бронежилеті, тому що напередодні її гурт отримував смертні погрози від одержимого фаната.[19]
Виконана акапельно пісня «Tom's Diner» з альбому Solitude Standing стала хітом в 1990 році, після того як два британських танцювальних продюсери під назвою «DNA» створили на неї ремікс.[13] Трек спочатку розповсюджувався несанкціоновано, доки Веґа не дозволила зробити реліз через її звукозаписну компанію. В результаті він став її найбільшим хітом.
1990-ті
Третій альбом Веґа, Days of Open Hand (1990) зберіг музичний стиль двох попередніх.
В 1992 році світ побачив новий альбом співачки 99.9F°. Він поєднував мотиви народної музики, танцювальних бітів і індастріал стилю. Платівка здобула золотий статус RIAA розійшовшись тиражем в понад 500 000 копій в США.[18] Сингл «Blood Makes Noise» з цього альбому посів перше місце в чарті Alternative Songs.
В 1996 році Веґа випустила свій п'ятий альбом, Nine Objects of Desire.[13] Пісня «Caramel» з цього альбому з'явилась у фільмі Правда про кішок і собак, а також у трейлері фільму Близькість. Пісня «Woman on the Tier», що не потрапила до альбому, стала саундтреком фільму «Мрець іде».
В 1999 році компанія Avon видала книгу Веґа The Passionate Eye: The Collected Writings of Suzanne Vega — збірник віршів, текстів, нарисів та публіцистичних творів.[21]
У вересні 2001 року Веґа випустила новий альбом Songs in Red and Gray. Три пісні з нього стосувались розлучення з першим чоловіком, Мітчелом Фрумом.
На концерті, присвяченому пам'яті свого брата Тіма, у грудні 2002 року Веґа почала зніматися в документальному фільмі «Some Journey» з режисером Крістофером Сойфертом від компанії «Mooncusser Films». Однак роботу не було завершено.
Андеґраунднийхіп-хоп дует Felt в 2002 році випустив альбом «Felt: A Tribute to Christina Ricci», один з треків в якому мав назву «Suzanne Vega».[22]
У 2003 році Веґа випустила збірку своїх найкращих хітівRetrospective: The Best of Suzanne Vega, до складу якої увійшла 21 пісня (до складу британської версії збірки увійшов DVD-диск, що містив 12 пісень та бонусний CD-диск з іще 8-ма піснями). У цьому ж році володар Гремміджаз-гітарист Білл Фрізелл запросив її зіграти на концертах Century of Song у знаменитому Рурському Трієнале в Німеччині.
У 2003 році вона вела радіопередачу «American Mavericks» про американських композиторів ХХ століття, яка отримала премію Пібоді у галузі суспільного мовлення.[23][24]
3 серпня 2006 року Веґа стала першою відомою музичною виконавицею, яка виступала у прямому інтернет-ефірі віртуального світу Second Life. Організатором заходу виступив Джон Гокенберрі з громадського радіо The Infinite Mind.
Весною 2006 року вона підписала новий контракт з лейблом Blue Note Records, а 17 липня 2007 року випустила альбом «Beauty & Crime». Продюсер Джиммі Гоґарт отримав Греммі за цей альбом в номінації «Найкращий дизайн альбому, не класичного» (англ.Best Engineered Album, Non-Classical). Її контракт не було продовжено, і вона припинила працювати з лейблом в червні 2008 року[25].
У 2007 році Веґа, наслідуючи приклад багатьох інших популярних виконавців, випустила свій трек «Pornographer's Dream» з podsafe ліцензією. Пісня два тижні знаходилась на першому місці рейтингу PMC Top10 annual countdown, до кінця року опустившись на 11 позицію[26]. 2015 року Веґа входила в журі 14-ї щорічної музичної премії Independent Music Awards з метою сприяння просуванню незалежних музикантів.[27][28][29] Вона також була в журі на 6-ій, 7-ій, 8-ій, 9-ій, 10-ій, 11-ій, 12-ій і 13-ій церемоніях нагородження цієї премії.[30]
2010-ті
Веґа в каплиці Юніон, Лондон, 2015 рік, імпровізація на амвоні
Часткова версія кавер-версії її пісні «Tom's Diner» була використана для презентації британського фільму 2010 року 4.3.2.1, текст пісні був значно перероблений задля відповідності сюжету фільму. Цей кавер вийшов як окрема пісня під назвою «Keep Moving». Разом з Danger Mouse, Sparklehorse, Девідом Лінчем Веґа брала участь у записі альбому «Dark Night of the Soul». Надихнувшись біографією Пабло Пікассо, вона написала мелодію та текст пісні «The Man Who Played God» (укр.Людина, що грала Бога). 2011 року Веґа спільно зі співаком-виконавцем Джонатаном Коултоном записала пісню «Now I Am Arsonist» для його альбому 2011 року Artificial Heart.
На своїх живих виступах Веґа та її багаторічний співвиконавець Джеррі Леонард почали виконувати низку нових пісень у своїй програмі, зокрема улюблену фанатами «I Never Wear White». Протягом року пісні записувались у живій студії за допомогою запрошених гостей. Спродюсований Джеррі Леонардом восьмий альбом співачки Tales from the Realm of the Queen of Pentacles вийшов у лютому 2014 року[31]. Це був перший її альбом з новим матеріалом за сім років. Він також став її першим студійним альбомом і вперше з 1992 року альбом Веґи потрапив в топ-40 альбомів Великої Британії зайнявши 37 місце.
14 жовтня 2016 року вийшов новий альбом співачки «Lover, Beloved: Songs from an Evening with Carson McCullers».[32][33]
25 червня 2019 року The New York Times Magazine заніс Сюзанну Веґа до списку сотень артистів, чиї матеріали були пошкоджені під час пожежі 2008 року на студії Universal Studios.[34]
Особисте життя
17 березня 1995 року Веґа одружилася з Мітчелом Фрумом, музичним продюсером її альбомів 99.9F° і Nine Objects of Desire. 8 липня 1994 року народила дочку Рубі Фрум. Гурт Soul Coughing назвав свій альбом Ruby Vroom на її честь.[35] Розлучилась із чоловіком в 1998 році.
11 лютого 2006 року одружилася з Полом Міллсом, юристою та поетом, «через 22 роки після його першої пропозиції»[36].
Починаючи з 2010 року Рубі час від часу виступала на сцені разом з матір'ю під час турів.[37][38][39][40]
↑Sveriges Television, Hitlåtens historia: Tom's Diner — Suzanne Vega. Aired February 6, 2010. Archived copy. Архів оригіналу за 26 лютого 2010. Процитовано 23 лютого 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Vega, Suzanne. Tom;'s Essay. New York Times. NY Times. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 29 березня 2020.
