Стюарт Оркін (1946) — американський вчений-медик, генетик, гематолог і дитячий онколог у Гарвардській медичній школі, Інституті раку Дани-Фарбера[en] та Бостонській дитячій лікарні[en].
Доктор медицини (1972), заслужений професор педіатрії Гарвардського університету, дослідник Медичного інституту Говарда Г'юза.
Закінчив Массачусетський технологічний інститут (бакалавр наук про життя, 1967).
Ступінь доктора медицини здобув у Гарвардській медичній школі в 1972 році.
В 1973-1975 роках асоціат-дослідник Служби громадської охорони здоров'я США.
З 1978 року знову у Гарвардській медичній школі, спочатку асистент-професор, з 1986 року іменний професор (Leland Fikes Professor), з 2000 року іменний професор (David G. Nathan Professor) педіатрії Dana–Farber Cancer Institute[en], де також завідував кафедрою педіатричної онкології.
Діяльність
Оркін фахівець з регуляції експресії генів і диференціювання гемопоетичних стовбурових клітин, спадкових захворювань клітин крові, онкогенезу, зокрема клітин кровотворення.
Оркіну і співробітникам вдалося визначити важливі регуляторні гени[en] кровотворення.
Його роботи з патології спадкових порушень кровотворення зробили значний внесок у вдосконалення діагностики та терапії цих захворювань.
Група Оркіна визначила різні мутації, які призводять до різних форм таласемії, клонувала ген, що призводить до нептичного гранулематозу[en], і охарактеризувала перехід, який здійснює перехід від фетального гемоглобіну до дорослого, і показала його регуляцію.
Остання робота Оркінса стосується пренатальної діагностики генетичних розладів або молекулярної генетики та біохімії фагоцитів.
Оркін опублікував (станом на 2014 рік) понад 500 наукових публікацій , 225 з яких процитовано понад 100 разів .
[7]
Його h-індекс становить (станом на травень 2019 року) 185.
[8]
[9]
Нагороди та визнання
- 1984: премія AFCR;
- 1986: премія Вільяма Дамешека, Американське товариство гематології[en][10];
- 1987: премія Е. Міда Джонсона[en], Товариство педіатричних досліджень[11];
- 1987/88: лекція Гарві[de];
- 1991: член Національної академії наук США;
- 1992: член Медичної академії[en][12];
- 1993: премія фонду Воррена Альперта[en][13];
- 1993: член Американської академії мистецтв та наук;
- 1995: дослідницька премія Гельмута Гортена;
- 1998: премія Е. Доннелла Томаса, Американське товариство гематології;
- 2002: член ЄОМБ;
- 2005: премія за видатні дослідження, AAMC;
- 2005—2008: голова комісії з розгляду грантів Інституту стовбурових клітин штату Каліфорнія;
- 2008: «Легенда гематології», Американське товариство гематології[14];
- 2009: премія наставника з фундаментальних наук, Американське товариство гематології;
- 2011: член AAAS;
- 2012: премія Дональда Меткалфа, Міжнародне товариство експериментальної гематології;
- 2013: медаль Джессі Стівенсон-Коваленко[en] НАН США[15];
- 2014: премія Вільяма Аллана[en], Американське товариство генетики людини[16];
- 2015: нагорода за все життя, Бостонська дитяча лікарня[en][17];
- 2016: Меморіальна премія Карла Ландштейнера[en], Американська асоціація банків крові;
- 2017: меморіальна лекція Макліна Маккарті, Рокфеллеровський університет;
- 2017: премія фонду Клоттена;
- 2017: член Американського філософського товариства[18];
- 2018: медаль Джорджа М. Кобера[de], Асоціація американських лікарів;
- 2018: премія Неммерса з медицини[de], Північно-Західний університет [19][20];
- 2018: нагорода ASIP «Видатний дослідник»;
- 2020: міжнародна премія короля Фейсала;
- 2020: Премія Гаррінгтона за інновації у медицині[de];
- 2021: премія Грубера з генетики[en] [21];
- 2022: міжнародна премія Гайрднера[22]
Примітки
Посилання
