Батько — шкільний учитель, мати — з багатої трієстинської сім'ї.
З 1922 року навчався у Люблянському університеті, де вивчав філософію, романську і слов'янську філологію, був редактором ряду демократичних літературних видань, організував поетичний клуб імені Івана Цанкара.
Гостре, відчуття соціальної і національної несправедливості зумовило бунтівний характер багатьох віршів Косовела («Червоний атом», «Революція», «Не журися, друже…», «Балада про народ» та інші), які ввійшли до збірок «Поезії» (1927), «Вибрані поезії» (1931). Звертався й до інтимної лірики. Автор книги есе «Мистецтво і пролетар» (1926).
Тривалий час лишалися не опубліковувалися його конструктивістські поезії; 1967 словенський літературознавець А. Оцвірк видав їх окремою збіркою «Інтеграли».
Помер від менінгіту, не дочекавшись виходу своєї першої книги «Поезії» («Pesmi», 1927).
_crowned.svg){kind=small}
