Список наймасивніших зір

Цей список містить наймасивніші зорі, відкриті станом на січень 2024 року.

Маса зір вимірюється у сонячних масах і є однією із найважливіших характеристик зір, бо визначає їхню подальшу еволюцію[1]. Масивні зорі еволюціонують дуже швидко порівняно із маломасивними. На останніх етапах еволюції вони перетворюються на нейтронні зорі або чорні діри, що може супроводжуватися спалахом наднової. Масивні зорі є одним із джерел важких елементів у Всесвіті, оскільки температура їх ядер достатньо висока, щоб синтезувати хімічні елементи до заліза, а під час наднових можливим стає утворення і ще важчих елементів[2].

Масивні зорі порівняно рідкісні та швидко еволюціонують, тому їх важко спостерігати. Через це вони залишаються предметом активних досліджень.

Визначення маси зір

Ета Кіля в сузір'ї Кіля, один із найближчих кандидатів у майбутню гіпернову.

Більшість мас, перелічених у списку, можуть бути неточними і, будучи предметом поточних досліджень, підлягають постійному перегляду. Багато мас, наведених у таблиці нижче, виведено з теорії, використовуючи складні вимірювання температури та абсолютної яскравості зір, але, зважаючи на різні фактори, точність оцінки мас зір може бути невеликою.

Маси зір, наведених у списку, визначено одним із наступних методів:

  1. Аналіз подвійних зір. Подвійні зорі — це системи, у яких дві зірки обертаються навколо спільного центру мас. Визначивши основні параметри їх орбіти (зокрема радіальні швидкості та нахил), можна обрахувати маси зір[3]. Цей метод є найбільш точним, однак варто зазначити, що майже всі маси, наведені в таблиці нижче, були визначені непрямими методами. Наприклад, маси зір NGC 3603-A1[en][4], WR 21a[en] та WR 20a[en][5] є досить достовірними, оскільки вони є компонентами подвійних систем.
  2. Спектроскопія — аналіз спектру світла, яке випромінює зоря. Вивчаючи лінії поглинання або випромінювання в спектрі, астрономи можуть визначати температуру, склад та інші характеристики зірки. Визначення маси за допомогою спектроскопії часто передбачає вивчення розширення або звуження певних спектральних ліній, що вказує на поверхневу гравітацію зірки, яка, своєю чергою, пов'язана з її масою[6].
  3. Моделі еволюції — це теоретичні основи, які описують життєвий цикл зір на основі їх маси. Різні маси призводять до різних еволюційних шляхів і тривалості життя зір. Порівнюючи спостережувані властивості зорі, як-от світність, температура та вік, із теоретичними моделями, астрономи можуть оцінити її масу[7].

Ускладнення пов'язані з хмарами газу та пилу

Поблизу Сонця немає масивних зір[8] та загалом вони зустрічаються рідко[9], астрономам доводиться шукати їх дуже далеко від Землі. Усі перелічені зорі розташовані на відстані багатьох тисяч світлових років, що ускладнює вимірювання. Крім цього, вони оточені хмарами газу, створеними надзвичайно потужними зоряними вітрами[10]. Навколишній газ значно ускладнює оцінку хімічного складу та структури зорі. Це призводить до труднощів у розрахунку параметрів[11].

І хмари, і великі відстані ускладнюють судження про те, чим є зоря — лише одним надмасивним об'єктом чи системою кількох зір. Деякі зорі, перераховані нижче, насправді можуть бути системами двох або більше зір, які обертаються надто близько, щоб розрізнити їх за допомогою телескопів[12]. У глобальнішому масштабі статистика вказує на те, що верхня межа маси становить 100—200 M☉, тому всі оцінки маси, що перевищують цю межу, можуть бути хибними або вказувати на те, що спостережуваний об'єкт є зоряною системою.

Важливість зоряної еволюції

Еволюція зір в астрономії — зміна з часом фізичних і спостережуваних параметрів зорі через термоядерні реакції, випромінювання нею енергії та втрати маси[13]. Деякі зорі колись могли бути масивнішими, ніж вони є сьогодні. Цілком імовірно, що багато великих зір зазнали значної втрати маси (до кількох десятків мас Сонця). Можливо, ця маса була викинута супервітрами[en]: високошвидкісними зоряними вітрами, які фотосфера викидає в міжзоряний простір. Процес утворює збільшену розширену оболонку навколо зорі, яка взаємодіє з міжзоряним середовищем і насичує область елементами, важчими за водень або гелій. Розуміння формування та еволюції зір має важливе значення для розуміння еволюції Всесвіту в цілому. Вивчення зореутворення дозволяє нам розв'язувати проблеми взаємодії таких галактик, як Магелланові Хмари та Чумацький Шлях[14]. У списку також можуть бути об'єкти, які є псевдонадновими. Зараз можна спостерігати лише залишки таких зір. Маси зір-попередників, які викликали ці руйнівні події, можна оцінити за типом вибуху та вивільненою енергією.

Зоряний кластер R136

Межа Еддінгтона

Докладніше: Межа Еддінгтона

У достатньо масивної зорі тиск назовні променевої енергії ядерного синтезу у ядрі зорі перевищує її власне гравітаційне стискання. Світність такої зорі називається межею Еддінгтона. За цією межею зоря повинна розвалитися або принаймні скинути достатньо маси для зменшення швидкості внутрішнього виробництва енергії. У теорії масивніша зоря не зможе втриматися як єдиний об'єкт через втрату маси внаслідок витоку матерії від зорі. На практиці теоретична межа Еддінгтона повинна бути скоригована для дуже яскравих зір — розраховується емпірична межа Хампфрі — Девідсона (англ. Humphreys Davidson Limit)[15].

Астрономи давно висували теорії щодо того, що відбувається, коли маса протозорі перевищує 120 сонячних мас. І хоча межа може бути збільшена для дуже молодих зір III популяції (точна межа невідома), будь-які зорі з масами понад 150—200 M☉ чинять тиск на сучасну теорію зоряної еволюції. Вивчаючи скупчення Арки, яке є найщільнішим із відомих скупчень у нашій галактиці, астрономи визначили, що в ньому відсутні зорі із масою понад 150 M☉. Одна з теорій, яка пояснює рідкісні надмасивні зорі, що перевищують цею межу Еддінгтона, наприклад у скупченні R136, це зіткнення та злиття двох масивних зір у тісній зоряній системі[16].

Список наймасивніших зір

У таблиці наведено зорі, маса яких оцінюється у понад 60 сонячних, включно із зорями скупчення Арки, OB-асоціацій Лебідь OB2 чи NGC 6357 та зоряного надскупчення R136. Наведені маси є їхніми поточними (еволюційними) масами, а не початковими (масами при формуванні).

Зорі з масами 60 M☉ і більше
Назва зорі Маса
(M☉) 		Приблизна
відстань (св. р.) 		Видима зоряна величина Температура (K) Метод визначення маси Посилання Джерела
BAT99-98 (в Туманності Тарантул) 226 165 000 13,37 45 000 Спектроскопія SIMBAD [17][18]
R136a1 (в Туманності Тарантул) 196 163 000 12,23 46 000 Еволюція SIMBAD [19][20]
Melnick 42 (в Туманності Тарантул) 189 163 000 12,78 47 300 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
VFTS 1022 (в Туманності Тарантул) 178 164 000 13,47 42 200 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
R136a3 (в Туманності Тарантул) 155 163 000 12,97 50 000 Еволюція SIMBAD [19][20]
VFTS 682 (в Туманності Тарантул) 153 164 000 16,08 52 200 Спектроскопія SIMBAD [22][18]
HD 15558 A (в Туманності Серце) 152 24 400 7,87 39 500 Подвійна зоря SIMBAD [23][24]
R136a2 (в Туманності Тарантул) 151 163 000 12,34 50 000 Еволюція SIMBAD [19][20]
Westerhout 51-3 148 20 000 17,79 39 800 Еволюція SIMBAD [25]
Melnick 34 A (в Туманності Тарантул) 147 163 000 13,09 53 000 Подвійна зоря SIMBAD [26][18]
VFTS 482 (в Туманності Тарантул) 145 164 000 12,95 42 200 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
R136c (в Туманності Тарантул) 142 163 000 13,43 51 000 Еволюція SIMBAD [27][18]
VFTS 1021 (в Туманності Тарантул) 141 164 000 13,35 39 800 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
LH 10-3209 A (в туманності NGC 1763) 140 160 000 11,859 42 500 Спектроскопія SIMBAD [28][29][a]
VFTS 506 (в Туманності Тарантул) 138 164 000 13,31 47 300 Спектроскопія SIMBAD [22][18]
Melnick 34 B (в Туманності Тарантул) 136 163 000 13,09 53 000 Подвійна зоря SIMBAD [26][18]
Westerhout 51d 135 20 000 15,11 42 700 Еволюція [25]
VFTS 545 (в Туманності Тарантул) 133 164 000 13,32 47 300 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
HD 97950 B (у скупченні NGC 3603) 132 24 800 11,33 42 000 Спектроскопія SIMBAD [30][31]
HD 269810 (в туманності NGC 2029) 130 163 000 12,22 52 500 Спектроскопія SIMBAD [32][33]
R136a7 (в Туманності Тарантул) 127 163 000 13,97 54 000 Еволюція SIMBAD [34][18]
WR 42e (у скупченні NGC 3603) 123 25 000 14,53 43 000 Спектроскопія SIMBAD [35][b]
HD 97950 A1a (у скупченні NGC 3603) 120 24 800 11,18 42 000 Подвійна зоря SIMBAD [30][31]
LSS 4067 (у скупченні HM 1) 120 11 000 11,44 40 000 Еволюція SIMBAD [36][37]
WR 93 (у туманності NGC 6357) 120 5 900 10,68 71 000 Еволюція SIMBAD [36][24]
Sk -69° 212 (у зоряній асоціації NGC 2044) 119 160 000 12,416 45 400 Еволюція SIMBAD [38][29]
Sk -69° 249 A (у зоряній асоціації NGC 2074) 119 160 000 12,02 38 900 Еволюція SIMBAD [38][39]
ST5-31 (у зоряній асоціації NGC 2074) 119 160 000 12,273 50 700 Еволюція SIMBAD [38][40]
R136a5 (в Туманності Тарантул) 116 157 000 13,71 48 000 Еволюція SIMBAD [34][18]
MSP 183 (у скупченні Westerlund 2) 115 20 000 13,878 46 300 Спектроскопія SIMBAD [41][42]
WR 24 (у Туманності Кіля) 114 14 000 6,48 50 100 Еволюція SIMBAD [43][44]
HD 97950 C1 (у скупченні NGC 3603) 113 24 800 11,89 44 000 Спектроскопія SIMBAD [30][31][a]
Arches-F9 (у скупченні Арки) 111,3 25 000 16,1 36 600 Спектроскопія SIMBAD [45][46]
Cygnus OB2 #12 A (у зоряній асоціації Лебідь OB2) 110 5 200 11,702 13 700 Спектроскопія SIMBAD [47][48][a]
HD 93129 Aa (у Туманності Кіля) 110 7 500 6,9 42 500 Потрійна зоря SIMBAD [49][24]
HSH95-36 (в Туманності Тарантул) 110 163 000 14,41 49 500 Еволюція SIMBAD [34][18]
R146 (в Туманності Тарантул) 109 164 000 13,11 63 000 Спектроскопія SIMBAD [17][18]
R136a4 (в Туманності Тарантул) 108 157 000 13,41 50 000 Еволюція SIMBAD [34][18]
VFTS 621 (в Туманності Тарантул) 107 164 000 15,39 54 000 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
R136a6 (в Туманності Тарантул) 105 157 000 13,35 52 000 Еволюція SIMBAD [34][18]
Westerhout 49-3 105 36 200 16,689 40 700 Еволюція SIMBAD [50][51]
WR 21a A (у скупченні Westerlund 2) 103,6 26 100 12,661 45 000 Подвійна зоря SIMBAD [52][33]
R99 (у туманності N44) 103 164 000 11,52 28 000 Спектроскопія SIMBAD [17][24]
Arches-F6 (у скупченні Арки) 101 25 000 15,75 33 900 Спектроскопія SIMBAD [45][46]
Sk -65° 47 (у туманності NGC 1923) 101 160 000 12,466 47 800 Еволюція SIMBAD [38][29]
Arches-F1 (у скупченні Арки) 100,9 25 000 16,3 33 200 Спектроскопія SIMBAD [45][46]
WR 102ka (у Туманності Піон) 100 26 000 12,978 25 100 Спектроскопія SIMBAD [53][51]
VFTS 457 (уТуманності Тарантул) 100 164 000 13,74 39 800 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
η Carinae A (у Туманності Кіля) 100 7 500 4,3 9 400—35 200 Спектроскопія SIMBAD [54][55]
Mercer 30-1 A 99 40 000 10,33 32 200 Еволюція SIMBAD [56][c][a]
Sk -68° 137 (уТуманності Тарантул) 99 160 000 13,346 50 000 Спектроскопія SIMBAD [28][29]
WR 25 A (у Туманності Кіля) 98 6 500 8,8 50 100 Еволюція SIMBAD [43][24][a]
BI 253 (уТуманності Тарантул) 97,6 164 000 13,76 54 000 Спектроскопія SIMBAD [27][57]
R136a8 (в Туманності Тарантул) 96 157 000 14,42 49 500 Еволюція SIMBAD [34][58]
HD 38282 B (в Туманності Тарантул) 95 163 000 11,11 47 000 Подвійна зоря SIMBAD [59][33]
HM 1-6 (у скупченні HM 1) 95 11 000 11,64 44 700 Еволюція SIMBAD [36][60]
NGC 3603-42 (у скупченні NGC 3603) 95 25 000 12,86 50 000 Спектроскопія SIMBAD [28][31]
R139 A (в Туманності Тарантул) 95 163 000 11,94 35 000 Подвійна зоря SIMBAD [17][18]
BAT99-6 (у скупченні NGC 1747) 94 165 000 11,95 56 000 Спектроскопія SIMBAD [17][29]
Sk -66° 172 94 160 000 13,1 46 300 Спектроскопія SIMBAD [28][29][d]
ST2-22 (у зоряній асоціації NGC 2044) 94 160 000 14,3 51 300 Еволюція SIMBAD [38][61]
VFTS 259 (в Туманності Тарантул) 94 164 000 13,65 37 600 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
VFTS 562 (в Туманності Тарантул) 94 164 000 13,66 42 200 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
VFTS 512 (в Туманності Тарантул) 93 164 000 14,28 47 300 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
HD 97950 A1b (у скупченні NGC 3603) 92 24 800 11,18 40 000 Подвійна зоря SIMBAD [30][31]
R136b (в Туманності Тарантул) 92 163 000 13,24 35 500 Еволюція SIMBAD [34][18]
VFTS 16 (в Туманності Тарантул) 91,6 164 000 13,55 50 600 Спектроскопія SIMBAD [27][18]
HD 97950 A3 (у скупченні NGC 3603) 91 24 800 12,95 50 000 Спектроскопія SIMBAD [28][31]
NGC 346-W1 (у туманності NGC 346) 91 200 000 12,57 43 400 Еволюція SIMBAD [38][62]
Westerhout 49-2 90—240, 250±120 36 200 18,246 35 500 Спектроскопія SIMBAD [50][51]
R127 (у скупченні NGC 2055) 90 160 000 10,15 10 000—27 000 Еволюція SIMBAD [63][33]
VFTS 333 (в Туманності Тарантул) 90 164 000 12,49 37 600 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
VFTS 267 (в Туманності Тарантул) 89 164 000 13,49 44 700 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
VFTS 64 (в Туманності Тарантул) 88 164 000 14,621 39 800 Спектроскопія SIMBAD [21][29]
BAT99-80 A (у зоряній асоціації NGC 2044) 87 165 000 13 45 000 Спектроскопія SIMBAD [38][61]
R140b (в Туманності Тарантул) 87 165 000 12,66 47 000 Спектроскопія SIMBAD [17][18]
VFTS 542 (в Туманності Тарантул) 87 164 000 13,47 44 700 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
VFTS 599 (в Туманності Тарантул) 87 164 000 13,8 44 700 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
WR 89 (у скупченні HM 1) 87 11 000 11,02 39 800 Еволюція SIMBAD [43][33]
Arches-F7 (у скупченні Арки) 86,3 25 000 15,74 32 900 Спектроскопія SIMBAD [45][46]
Sk -69° 104 (у скупченні NGC 1910) 86 160 000 12,1 39 900 Еволюція SIMBAD [38][29]
VFTS 1017 (в Туманності Тарантул) 86 164 000 14,5 50 100 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
LH 10-3061 (в туманності NGC 1763) 85 160 000 13,491 52 000 Спектроскопія SIMBAD [28][29]
Sk 80 (у туманності NGC 346) 85 200 000 12,31 38 900 Еволюція SIMBAD [38][64]
VFTS 603 (в Туманності Тарантул) 85 164 000 13,99 42 200 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
Sk -70° 91 (у зоряній асоціації BSDL 1830) 84,09 165 000 12,78 48 900 Еволюція SIMBAD [65][29][e]
R147 (уТуманності Тарантул) 84 164 000 12,993 47 300 Спектроскопія SIMBAD [21][66]
HD 93250 A (у Туманності Кіля) 83,3 7 500 7,5 46 000 Еволюція SIMBAD [67][24][a]
Melnick 33Na A (в Туманності Тарантул) 83 163 000 13,79 50 000 Еволюція SIMBAD [68][69]
WR 20a A (у скупченні Westerlund 2) 82,7 20 000 13,28 43 000 Подвійна зоря SIMBAD [70]
TIC 276934932 A (у туманності NGC 2048) 82 160 000 14,05 45 000 Спектроскопія SIMBAD [28][29]
WR 20a B (у скупченні Westerlund 2) 81,9 20 000 13,28 43 000 Подвійна зоря SIMBAD [70]
Trumpler 27-27 (у скупченні Trumpler 27) 81 3 900 13,31 37 000 Еволюція SIMBAD [36][33]
BAT99-96 (в Туманності Тарантул) 80 165 000 13,76 42 000 Спектроскопія SIMBAD [17][18]
HD 15570 (в Туманності Серце) 80 7 500 8,11 46 000 Спектроскопія SIMBAD [23][24]
HD 38282 A (в Туманності Тарантул) 80 163 000 11,11 47 000 Подвійна зоря SIMBAD [59][33]
HSH95-46 (в Туманності Тарантул) 80 163 000 14,56 47 500 Еволюція SIMBAD [34][18]
Arches-F15 (у скупченні Арки) 79,7 25 000 16,12 35 600 Спектроскопія SIMBAD [45][46]
BI 237 79,66 165 000 13,83 51 300 Спектроскопія SIMBAD [65][29][f]
VFTS 94 (в Туманності Тарантул) 79 164 000 14,161 42 200 Спектроскопія SIMBAD [21][29]
VFTS 151 (в Туманності Тарантул) 79 164 000 14,13 42 200 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
LH 41-32 (у скупченні NGC 1910) 78 160 000 13,086 48 200 Еволюція SIMBAD [38][29]
Pismis 24-17 (у туманності NGC 6357) 78 5 900 11,84 42 700 Спектроскопія SIMBAD [71][60]
VFTS 404 (в Туманності Тарантул) 78 164 000 14,14 44 700 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
Westerhout 51-2 77 20 000 13,68 42 700 Еволюція SIMBAD [25]
BAT99-68 76 165 000 14,13 45 000 Спектроскопія SIMBAD [17][29][g]
HD 93632 (у Туманності Кіля) 76 10 000 8,23 45 400 Еволюція SIMBAD [36][24]
NGC 346-W3 (у туманності NGC 346) 76 200 000 12,8 52 500 Еволюція SIMBAD [38][62]
VFTS 169 (в Туманності Тарантул) 76 164 000 14,437 47 300 Спектроскопія SIMBAD [21][29]
VFTS 440 (в Туманності Тарантул) 76 164 000 12,046 39 800 Спектроскопія SIMBAD [21][29]
AB1 (у регіоні НІІ DEM S10) 75 197 000 15,238 79 000 Спектроскопія SIMBAD [72][62][h]
WR 22 A (у Туманності Кіля) 75 8 300 6,42 44 700 Еволюція SIMBAD [43][24][i]
Pismis 24-1NE (у туманності NGC 6357) 74 6 500 11 42 500 Подвійна зоря SIMBAD [71][73]
VFTS 608 (в Туманності Тарантул) 74 164 000 14,22 42 200 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
HSH95-31 (в Туманності Тарантул) 73 163 000 14,12 47 500 Еволюція SIMBAD [34][18]
Mercer 30-3 73 40 000 12,62 39 300 Еволюція SIMBAD [56][c]
Mercer 30-11 73 40 000 12,33 36 800 Еволюція SIMBAD [56][c]
VFTS 566 (в Туманності Тарантул) 73 164 000 14,05 44 700 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
LH 64-16 (у скупченні NGC 2001) 72 160 000 13,666 50 900 Еволюція SIMBAD [38][40]
NGC 2044-W35 (у зоряній асоціації NGC 2044) 72 160 000 14,1 48 200 Еволюція SIMBAD [38][29]
VFTS 216 (в Туманності Тарантул) 72 164 000 14,389 44 700 Спектроскопія SIMBAD [21][29]
ST2-1 (у зоряній асоціації NGC 2044) 71 160 000 14,3 44 100 Еволюція SIMBAD [38][61]
VFTS 3 (в Туманності Тарантул) 71 164 000 11,56 21 000 Спектроскопія SIMBAD [74][18]
Arches-F12 (у скупченні Арки) 70 25 000 16,4 36 900 Спектроскопія SIMBAD [45][46]
HD 15629 (в Туманності Серце) 70 7 500 8,42 45 900 Спектроскопія SIMBAD [23][24]
HD 37974 70 163 000 10,99 22 500 Спектроскопія SIMBAD [75][33][j]
HD 93129 Ab (у Туманності Кіля) 70 7 500 7,31 44 000 Потрійна зоря SIMBAD [49][76]
M33 X-7 B (у Галактиці Трикутника) 70 2 700 000 18,7 35 000 Подвійна зоря SIMBAD [77][78]
Sk -69° 194 A (у скупченні NGC 2033) 70 160 000 12,131 45 000 Еволюція SIMBAD [38][66][a]
VFTS 125 (в Туманності Тарантул) 69,6 164 000 16,6 55 200 Спектроскопія SIMBAD [27][61]
HD 46150 (у Туманності Розетка) 69 5 200 6,73 44 000 Спектроскопія SIMBAD [28][24]
HD 229059 69 3 000 8,7 26 300 Еволюція SIMBAD [36][24]
ST2-3 (у зоряній асоціації NGC 2044) 69 160 000 14,264 44 900 Еволюція SIMBAD [38][29]
ST2-32 (у зоряній асоціації NGC 2044) 69 160 000 13,903 45 400 Еволюція SIMBAD [38][29]
W28-23 (у скупченні NGC 2033) 69 160 000 13,702 51 300 Еволюція SIMBAD [38][40]
HD 93403 A (у Туманності Кіля) 68,5 10 400 8,27 39 300 Подвійна зоря SIMBAD [79][33]
HD 93130 (у Туманності Кіля) 68 10 000 8,04 39 900 Еволюція SIMBAD [36][24]
HM 1-8 (у скупченні HM 1) 68 11 000 12,52 46 100 Еволюція SIMBAD [36][60]
HSH95-47 (в Туманності Тарантул) 68 163 000 14,72 43 500 Еволюція SIMBAD [34][18]
HSH95-48 (в Туманності Тарантул) 68 163 000 14,75 46 500 Еволюція SIMBAD [34][58]
Westerhout 51-61 68 20 000 18,16 38 000 Еволюція SIMBAD [25][51]
BAT99-93 (в Туманності Тарантул) 67 165 000 13,446 45 000 Спектроскопія SIMBAD [17][29]
Sk -69° 200 (у скупченні NGC 2033) 67 160 000 11,18 26 300 Еволюція SIMBAD [38][29]
Arches-F18 (у скупченні Арки) 66,9 25 000 16,7 36 900 Спектроскопія SIMBAD [45][46]
Arches-F4 (у скупченні Арки) 66,4 25 000 15,63 36 800 Спектроскопія SIMBAD [45][46]
BAT99-59 A (in NGC 2020 of LMC) 66 165 000 13,186 71 000 Спектроскопія SIMBAD [17][29][a]
BAT99-104 (в Туманності Тарантул) 66 165 000 12,5 63 000 Спектроскопія SIMBAD [17][29]
HD 5980 B (у туманності NGC 346) 66 200 000 11,31 45 000 Потрійна зоря SIMBAD [80][76]
HD 190429 A 66 7 800 6,63 46 000 Подвійна зоря SIMBAD [81][24]
LH 31-1003 (у скупченні NGC 1858) 66 160 000 13,186 41 900 Еволюція SIMBAD [38][29]
LH 114-7 66 160 000 13,66 50 000 Спектроскопія SIMBAD [28][29][k]
Pismis 24-1SW (у туманності NGC 6357) 66 6 500 11,1 40 000 Подвійна зоря SIMBAD [71][73]
BAT99-126 (у скупченні NGC 2081) 65 165 000 13,166 71 000 Спектроскопія SIMBAD [17][29]
HSH95-40 (в Туманності Тарантул) 65 163 000 14,56 47 500 Еволюція SIMBAD [34][18]
HSH95-58 (в Туманності Тарантул) 65 163 000 14,8 47 500 Еволюція SIMBAD [34][18]
HSH95-89 (в Туманності Тарантул) 65 163 000 14,76 44 000 Спектроскопія SIMBAD [58]
VFTS 63 (в Туманності Тарантул) 65 164 000 14,4 42 200 Спектроскопія SIMBAD [21][61]
VFTS 145 (в Туманності Тарантул) 65 164 000 14,3 39 800 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
VFTS 518 (в Туманності Тарантул) 65 164 000 15,11 44 700 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
Westerhout 49-8 65 36 200 15,617 40 700 Еволюція SIMBAD [50][51]
BD+43° 3654 (у скупченні Лебідь OB2) 64,6 5 400 10,06 40 400 Еволюція SIMBAD [82][76]
BAT99-129 A 64 165 000 14,701 79 000 Спектроскопія SIMBAD [17][29][l][a]
HSH95-50 (в Туманності Тарантул) 64 163 000 14,65 47 000 Еволюція SIMBAD [34][18]
Sk -69° 25 (у туманності NGC 1748) 64 160 000 11,886 43 600 Еволюція SIMBAD [38][29]
Trumpler 27-23 (у скупченні Trumpler 27) 64 3 900 10,09 27 500 Еволюція SIMBAD [36][33]
Westerhout 49-5 64 36 200 15,623 42 700 Еволюція SIMBAD [50][51]
HD 46223 (у Туманності Розетка) 63 5 200 7,28 46 000 Спектроскопія SIMBAD [28][24]
HD 64568 (у скупченні NGC 2467) 63 16 000 9,39 54 000 Спектроскопія SIMBAD [28][33]
HD 303308 (у Туманності Кіля) 63 9 200 8,17 51 300 Еволюція SIMBAD [36][33]
HR 6187 A (у туманності NGC 6193) 63 4 300 5,54 46 500 Система семи зір SIMBAD [83][24]
LH 10-3058 (у туманності NGC 1763) 63 160 000 14,089 54 000 Спектроскопія SIMBAD [28][29]
ST5-71 (у зоряній асоціації NGC 2074) 63 160 000 13,266 45 400 Еволюція SIMBAD [38][29]
AB9 62 197 000 15,431 100 000 Спектроскопія SIMBAD [72][62][m]
Brey 32 B (у туманності NGC 1966) 62 165 000 12,32 43 600 Еволюція SIMBAD [38][33]
HD 93160 (у Туманності Кіля) 62 8 000 7,6 42 700 Еволюція SIMBAD [36][24]
HSH95-35 (в Туманності Тарантул) 62 163 000 14,43 47 500 Еволюція SIMBAD [34][18]
LH 41-1017 (у скупченні NGC 1910) 62 160 000 12,266 42 700 Еволюція SIMBAD [38][29]
Mercer 30-6a A 62 40 000 10,39 29 900 Еволюція SIMBAD [56][c][a]
ST4-18 (у скупченні NGC 2081) 62 160 000 13,639 44 800 Еволюція SIMBAD [38][29]
VFTS 664 (в Туманності Тарантул) 62 164 000 13,937 39 900 Спектроскопія SIMBAD [21][29]
HD 229196 61,6 5 000 8,59 40 900 Еволюція SIMBAD [82][60]
AB8 B (у туманності NGC 602) 61 197 000 12,83 45 000 Подвійна зоря SIMBAD [80][84]
BAT99-79 A (у зоряній асоціації NGC 2044) 61 165 000 13,486 42 000 Спектроскопія SIMBAD [17][29][a]
HD 5980 A (у туманності NGC 346) 61 200 000 11,31 21 000—53 000 Потрійна зоря SIMBAD [80][76]
LH 41-18 (у скупченні NGC 1910) 61 160 000 12,586 38 500 Еволюція SIMBAD [38][29]
Mercer 30-9 A 61 40 000 12,25 34 500 Еволюція SIMBAD [56][c][a]
ST5-25 (у зоряній асоціації NGC 2074) 61 160 000 13,551 48 600 Еволюція SIMBAD [38][40]
VFTS 422 (в Туманності Тарантул) 61 164 000 15,14 39 800 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
WR 102hb 61 26 000 13,9 25 100 Еволюція SIMBAD [85][86]
Sk -67° 166 60,68 160 000 12,22 41 800 Спектроскопія SIMBAD [65][29][n]
Sk -67° 167 60,68 160 000 12,586 41 800 Спектроскопія SIMBAD [65][29][n]
Sk -71° 46 60,68 160 000 13,241 41 800 Спектроскопія SIMBAD [65][29][o]
Brey 10 (у регіоні НІІ NGC 1770) 60 165 000 12,69 117 000 Еволюція SIMBAD [38][33]
Brey 94 A (у скупченні NGC 2081) 60 165 000 12,996 83 000 Еволюція SIMBAD [38][29][a]
Brey 95a A (у скупченні NGC 2081) 60 165 000 12,2 83 000 Еволюція SIMBAD [38][87][a]
HSH95-55 (в Туманності Тарантул) 60 163 000 14,74 47 500 Еволюція SIMBAD [34][18]
Mercer 30-7 A 60 40 000 11,516 41 400 Еволюція SIMBAD [56][c][a]
R134 (в Туманності Тарантул) 60 164 000 12,75 39 800 Спектроскопія SIMBAD [21][18]
R142 (в Туманності Тарантул) 60 164 000 11,82 18 000 Спектроскопія SIMBAD [74][18]
R143 (в Туманності Тарантул) 60 160 000 12,014 18 000—36 000 Еволюція SIMBAD [63][29]
Sk -69° 142a (у скупченні NGC 1983) 60 160 000 11,093 34 000 Еволюція SIMBAD [63][66]
Sk -69° 259 (у скупченні NGC 2081) 60 160 000 11,93 23 000 Еволюція SIMBAD [38][33]
Var 83 (у Галактиці Трикутника) 60 3000 000 16,027 18 000—37 000 Еволюція SIMBAD [88][89]
VFTS 430 (в Туманності Тарантул) 60 164 000 15,11 24 500 Спектроскопія SIMBAD [74][18]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Woosley, S. E.; Heger, A.; Weaver, T. A. (7 листопада 2002). The evolution and explosion of massive stars. Reviews of Modern Physics. Т. 74, № 4. с. 1015—1071. doi:10.1103/RevModPhys.74.1015. Процитовано 14 січня 2024.
  2. ↑ Thielemann, Friedrich-Karl; Isern, Jordi; Perego, Albino; von Ballmoos, Peter (26 березня 2018). Nucleosynthesis in Supernovae. Space Science Reviews (англ.). Т. 214, № 3. с. 62. doi:10.1007/s11214-018-0494-5. ISSN 1572-9672. Процитовано 14 січня 2024.
  3. ↑ Kubiak, Marcin (1994). Gwiazdy i materia międzygwiazdowa (польською) . Warszawa: PWN. с. 387—424.
  4. ↑ Crowther, Paul A.; Schnurr, Olivier; Hirschi, Raphael; Yusof, Norhasliza; Parker, Richard J.; Goodwin, Simon P.; Kassim, Hasan Abu (26 липня 2010). The R136 star cluster hosts several stars whose individual masses greatly exceed the accepted 150 M⊙ stellar mass limit. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Т. 408, № 2. с. 731—751. doi:10.1111/j.1365-2966.2010.17167.x. ISSN 0035-8711. Процитовано 8 січня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  5. ↑ Bonanos, A. Z.; Stanek, K. Z.; Udalski, A.; Wyrzykowski, L.; Żebruń, K.; Kubiak, M.; Szymański, M. K.; Szewczyk, O.; Pietrzyński, G. (8 липня 2004). WR 20a Is an Eclipsing Binary: Accurate Determination of Parameters for an Extremely Massive Wolf-Rayet System*. The Astrophysical Journal (англ.). Т. 611, № 1. с. L33. doi:10.1086/423671. ISSN 0004-637X. Процитовано 8 січня 2024.
  6. ↑ Catanzaro, Giovanni (2014). How to Determine Surface Gravity from Stellar Spectra. Determination of Atmospheric Parameters of B-, A-, F- and G-Type Stars. Cham: Springer International Publishing. с. 97—109. ISBN 978-3-319-06955-5.
  7. ↑ Ellis, R. (2011-09). An Introduction to the Theory of Stellar Structure and Evolution, 2nd edn., by Dina Prialnik. Contemporary Physics. Т. 52, № 5. с. 490—490. doi:10.1080/00107514.2011.580371. ISSN 0010-7514. Процитовано 11 лютого 2024.
  8. ↑ Firestone, R. B. (11 червня 2014). OBSERVATION OF 23 SUPERNOVAE THAT EXPLODED <300 pc FROM EARTH DURING THE PAST 300 kyr. The Astrophysical Journal. Т. 789, № 1. с. 29. doi:10.1088/0004-637x/789/1/29. ISSN 0004-637X. Процитовано 14 січня 2024.
  9. ↑ Preibisch, Thomas; Weigelt, Gerd; Zinnecker, Hans (2001-01). Multiplicity of Massive Stars. Symposium - International Astronomical Union (англ.). Т. 200. с. 69—78. doi:10.1017/S0074180900225072. ISSN 0074-1809. Процитовано 8 січня 2024.
  10. ↑ Vink, Jorick S. (1 листопада 2011). The theory of stellar winds. Astrophysics and Space Science (англ.). Т. 336, № 1. с. 163—167. doi:10.1007/s10509-011-0636-7. ISSN 1572-946X. Процитовано 14 січня 2024.
  11. ↑ Martins, F.; Schaerer, D.; Hillier, D. J. (1 червня 2005). A new calibration of stellar parameters of Galactic O stars. Astronomy & Astrophysics (англ.). Т. 436, № 3. с. 1049—1065. doi:10.1051/0004-6361:20042386. ISSN 0004-6361. Процитовано 14 січня 2024.
  12. ↑ Mason, Brian D.; Hartkopf, William I.; Gies, Douglas R.; Henry, Todd J.; Helsel, John W. (1 лютого 2009). THE HIGH ANGULAR RESOLUTION MULTIPLICITY OF MASSIVE STARS. The Astronomical Journal. Т. 137, № 2. с. 3358—3377. doi:10.1088/0004-6256/137/2/3358. ISSN 0004-6256. Процитовано 14 січня 2024.
  13. ↑ Эволюция звёзд. Энциклопедия физики и техники. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
  14. ↑ Stars and Stellar Astrophysics. www.as.arizona.edu. Процитовано 8 січня 2024.
  15. ↑ Ulmer A., Fitzpatrick E. L. Revisiting the Modified Eddington Limit for Massive Stars // Astrophys. J. / E. Vishniac — IOP Publishing, 1998. — Vol. 504, Iss. 1. — P. 200–206. — ISSN 0004-637X; 1538-4357 — doi:10.1086/306048 — arXiv:astro-ph/9708264
  16. ↑ Banerjee S., Kroupa P. The emergence of super-canonical stars in R136-type starburst clusters // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. Flower — OUP, 2012. — Vol. 426, Iss. 2. — P. 1416–1426. — 11 p. — ISSN 0035-8711; 1365-2966 — doi:10.1111/J.1365-2966.2012.21672.X — arXiv:1208.0826
  17. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Hainich, R.; Rühling, U.; Todt, H.; Oskinova, L. M.; Liermann, A.; Gräfener, G. та ін. (May 2014). The Wolf-Rayet stars in the Large Magellanic Cloud. A comprehensive analysis of the WN class. Astronomy & Astrophysics. 565: A27. arXiv:1401.5474. Bibcode:2014A&A...565A..27H. doi:10.1051/0004-6361/201322696. ISSN 0004-6361. S2CID 55123954.
  18. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг Doran, E.I.; Crowther, P.A.; de Koter, A.; Evans, C.J.; McEvoy, C.; Walborn, N.R. та ін. (October 2013). The VLT-FLAMES Tarantula Survey: XI. A census of the hot luminous stars and their feedback in 30 Doradus. Astronomy & Astrophysics. 558: A134. arXiv:1308.3412. Bibcode:2013A&A...558A.134D. doi:10.1051/0004-6361/201321824. ISSN 0004-6361. S2CID 118510909.
  19. ↑ а б в Bestenlehner, Joachim M.; Crowther, Paul A.; Caballero-Nieves, Saida M.; Schneider, Fabian R. N.; Simón-Díaz, Sergio; Brands, Sarah A.; de Koter, Alex; Gräfener, Götz; Herrero, Artemio; Langer, Norbert; Lennon, Daniel J. (1 грудня 2020). The R136 star cluster dissected with Hubble Space Telescope/STIS - II. Physical properties of the most massive stars in R136. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 499 (2): 1918—1936. arXiv:2009.05136. Bibcode:2020MNRAS.499.1918B. doi:10.1093/mnras/staa2801. ISSN 0035-8711.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  20. ↑ а б в Kalari, Venu M.; Horch, Elliott P.; Salinas, Ricardo; Vink, Jorick S.; Andersen, Morten; Bestenlehner, Joachim M.; Rubio, Monica (26 липня 2022). Resolving the Core of R136 in the Optical. The Astrophysical Journal. 935 (2): 162. arXiv:2207.13078. Bibcode:2022ApJ...935..162K. doi:10.3847/1538-4357/ac8424. S2CID 251067072.
  21. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи Bestenlehner, J.M.; Gräfener, G.; Vink, J.S.; Najarro, F.; de Koter, A.; Sana, H. та ін. (October 2014). The VLT-FLAMES Tarantula Survey: XVII. Physical and wind properties of massive stars at the top of the main sequence. Astronomy & Astrophysics. 570: A38. arXiv:1407.1837. Bibcode:2014A&A...570A..38B. doi:10.1051/0004-6361/201423643. ISSN 0004-6361. S2CID 118606369.
  22. ↑ а б Bagnulo, S.; Wade, G.A.; Nazé, Y.; Grunhut, J.H.; Shultz, M.E.; Asher, D.J. та ін. (March 2020). A search for strong magnetic fields in massive and very massive stars in the Magellanic Clouds. Astronomy & Astrophysics. 635: A163. arXiv:2002.12061. Bibcode:2020A&A...635A.163B. doi:10.1051/0004-6361/201937098. ISSN 0004-6361. S2CID 211532767.
  23. ↑ а б в De Becker, M.; Rauw, G.; Manfroid, J.; Eenens, P. (September 2006). Early-type stars in the young open cluster IC 1805: II. The probably single stars HD 15570 and HD 15629, and the massive binary/triple system HD 15558. Astronomy & Astrophysics. 456 (3): 1121—1130. arXiv:astro-ph/0606379. Bibcode:2006A&A...456.1121D. doi:10.1051/0004-6361:20065300. ISSN 0004-6361. S2CID 16519684.
  24. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Ducati, J.R. (2002). VizieR Online Data Catalog: Catalogue of Stellar Photometry in Johnson's 11-color system (Звіт). Collection of Electronic Catalogues. Т. 2237. CDS/ADC. Bibcode:2002yCat.2237....0D. S2CID 118191108.
  25. ↑ а б в г Bik, A.; Henning, Th.; Wu, S.-W.; Zhang, M.; Brandner, W.; Pasquali, A.; Stolte, A. (April 2019). Near-infrared spectroscopy of the massive stellar population of W51: evidence for multi-seeded star formation. Astronomy & Astrophysics. 624: A63. arXiv:1902.05460. Bibcode:2019A&A...624A..63B. doi:10.1051/0004-6361/201935061. ISSN 0004-6361. S2CID 118711844.
  26. ↑ а б Tehrani, Katie A.; Crowther, Paul A.; Bestenlehner, Joachim M.; Littlefair, Stuart P.; Pollock, A.M.T.; Parker, Richard J.; Schnurr, Olivier (1 квітня 2019). Weighing Melnick 34: the most massive binary system known. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). 484 (2): 2692—2710. arXiv:1901.04769. Bibcode:2019MNRAS.484.2692T. doi:10.1093/mnras/stz147. ISSN 0035-8711. S2CID 119069481.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  27. ↑ а б в г Schneider, F.R.N.; Sana, H.; Evans, C.J.; Bestenlehner, J.M.; Castro, N.; Fossati, L. та ін. (5 січня 2018). An excess of massive stars in the local 30 Doradus starburst. Science (англ.). 359 (6371): 69—71. arXiv:1801.03107. Bibcode:2018Sci...359...69S. doi:10.1126/science.aan0106. ISSN 0036-8075. PMID 29302009. S2CID 206658504.
  28. ↑ а б в г д е ж и к л м н Walborn, Nolan R.; Howarth, Ian D.; Lennon, Daniel J.; Massey, Philip; Oey, M. S.; Moffat, Anthony F. J. та ін. (May 2002). A New Spectral Classification System for the Earliest O Stars: Definition of Type O2. The Astronomical Journal. 123 (5): 2754—2771. Bibcode:2002AJ....123.2754W. doi:10.1086/339831. ISSN 0004-6256. S2CID 122127697.
  29. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф Bonanos, A.Z.; Massa, D.L.; Sewilo, M.; Lennon, D.J.; Panagia, N.; Smith, L.J. та ін. (1 жовтня 2009). Spitzer SAGE Infrared Photometry of Massive Stars in the Large Magellanic Cloud. The Astronomical Journal. 138 (4): 1003—1021. arXiv:0905.1328. Bibcode:2009AJ....138.1003B. doi:10.1088/0004-6256/138/4/1003. ISSN 0004-6256. S2CID 14056495.
  30. ↑ а б в г Crowther, Paul A.; Schnurr, Olivier; Hirschi, Raphael; Yusof, Norhasliza; Parker, Richard J.; Goodwin, Simon P.; Kassim, Hasan Abu (21 жовтня 2010). The R136 star cluster hosts several stars whose individual masses greatly exceed the accepted 150 M⊙ stellar mass limit. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). 408 (2): 731—751. arXiv:1007.3284. Bibcode:2010MNRAS.408..731C. doi:10.1111/j.1365-2966.2010.17167.x. ISSN 0035-8711. S2CID 53001712.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  31. ↑ а б в г д е Melena, Nicholas W.; Massey, Philip; Morrell, Nidia I.; Zangari, Amanda M. (1 березня 2008). The massive star content of NGC 3603. The Astronomical Journal. 135 (3): 878—891. arXiv:0712.2621. Bibcode:2008AJ....135..878M. doi:10.1088/0004-6256/135/3/878. ISSN 0004-6256. S2CID 16765414.
  32. ↑ Evans, C.J.; Walborn, N.R.; Crowther, P.A.; Hénault-Brunet, V.; Massa, D.; Taylor, W.D. та ін. (1 червня 2010). A massive runaway star from 30 Doradus. The Astrophysical Journal. 715 (2): L74—L79. arXiv:1004.5402. Bibcode:2010ApJ...715L..74E. doi:10.1088/2041-8205/715/2/L74. ISSN 2041-8205. S2CID 118498849.
  33. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Zacharias, N.; Finch, C.T.; Girard, T.M.; Henden, A.; Bartlett, J.L.; Monet, D.G.; Zacharias, M.I. (July 2012). VizieR On-Line Data Catalog: UCAC4 Catalogue. VizieR On-Line Data Catalog: I/322A. Originally Published in: 2012yCat.1322....0Z; 2013AJ....145...44Z. 1322. Bibcode:2012yCat.1322....0Z. S2CID 211646126.
  34. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Brands, S.; de Koter, A.; Bestenlehner, J.; Crowther, P.; Sundqvist, J.; Puls, J. та ін. (7 квітня 2022). The R136 star cluster dissected with Hubble Space Telescope/STIS. III. The most massive stars and their clumped winds. Astronomy & Astrophysics. 663: A36. arXiv:2202.11080. Bibcode:2022A&A...663A..36B. doi:10.1051/0004-6361/202142742. ISSN 0004-6361. S2CID 247025548.
  35. ↑ Roman-Lopes, A.; Franco, G.A.P.; Sanmartim, D. (26 травня 2016). SOAR Optical and Near-infrared Spectroscopic Survey of Newly Discovered Massive Stars in the Periphery of Galactic Massive Star Clusters I-NGC 3603. The Astrophysical Journal. 823 (2): 96. arXiv:1604.01096. Bibcode:2016ApJ...823...96R. doi:10.3847/0004-637X/823/2/96. ISSN 1538-4357. S2CID 119204619.
  36. ↑ а б в г д е ж и к л м Massey, Philip; DeGioia-Eastwood, Kathleen; Waterhouse, Elizabeth (February 2001). The progenitor masses of Wolf-Rayet stars and luminous blue variables determined from cluster turnoffs. II. Results from 12 galactic clusters and OB associations. The Astronomical Journal. 121 (2): 1050—1070. arXiv:astro-ph/0010654. Bibcode:2001AJ....121.1050M. doi:10.1086/318769. ISSN 0004-6256. S2CID 53345173.
  37. ↑ Vázquez, R.A.; Baume, G. (June 2001). The open cluster Havlen-Moffat no. 1 revisited. Astronomy & Astrophysics. 371 (3): 908—920. Bibcode:2001A&A...371..908V. doi:10.1051/0004-6361:20010410. ISSN 0004-6361. S2CID 121918776.
  38. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж Massey, Philip; Waterhouse, Elizabeth; DeGioia-Eastwood, Kathleen (May 2000). The progenitor masses of Wolf-Rayet stars and luminous blue variables determined from cluster turnoffs. I. Results from 19 OB associations in the Magellanic Clouds. The Astronomical Journal. 119 (5): 2214—2241. arXiv:astro-ph/0002233. Bibcode:2000AJ....119.2214M. doi:10.1086/301345. ISSN 0004-6256. S2CID 16891188.
  39. ↑ Fabricius, C.; Høg, E.; Makarov, V.V.; Mason, B.D.; Wycoff, G.L.; Urban, S.E. (March 2002). The Tycho double star catalogue. Astronomy & Astrophysics. 384 (1): 180—189. Bibcode:2002A&A...384..180F. doi:10.1051/0004-6361:20011822. ISSN 0004-6361. S2CID 56060737.
  40. ↑ а б в г Zaritsky, Dennis; Harris, Jason; Thompson, Ian B.; Grebel, Eva K. (October 2004). The Magellanic Clouds Photometric Survey: The Large Magellanic Cloud Stellar Catalog and Extinction Map. The Astronomical Journal (англ.). 128 (4): 1606—1614. arXiv:astro-ph/0407006. Bibcode:2004AJ....128.1606Z. doi:10.1086/423910. ISSN 0004-6256. S2CID 119532934.
  41. ↑ Drew, J.E.; Herrero, A.; Mohr-Smith, M.; Monguió, M.; Wright, N.J.; Kupfer, T.; Napiwotzki, R. (21 жовтня 2018). Massive stars in the hinterland of the young cluster, Westerlund 2. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). 480 (2): 2109—2124. arXiv:1807.06486. Bibcode:2018MNRAS.480.2109D. doi:10.1093/mnras/sty1905. ISSN 0035-8711. S2CID 53126230.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  42. ↑ Vargas Álvarez, Carlos A.; Kobulnicky, Henry A.; Bradley, David R.; Kannappan, Sheila J.; Norris, Mark A.; Cool, Richard J.; Miller, Brendan P. (25 березня 2013). The distance to the massive galactic cluster Westerlund 2 from a spectroscopic and HST photometric study. The Astronomical Journal. 145 (5): 125. arXiv:1302.0863. Bibcode:2013AJ....145..125V. doi:10.1088/0004-6256/145/5/125. ISSN 0004-6256. S2CID 67769122.
  43. ↑ а б в г Hamann, W.-R.; Gräfener, G.; Liermann, A.; Hainich, R.; Sander, A.a.C.; Shenar, T. та ін. (1 травня 2019). The galactic WN stars revisited - impact of Gaia distances on fundamental stellar parameters. Astronomy & Astrophysics (англ.). 625: A57. arXiv:1904.04687. Bibcode:2019A&A...625A..57H. doi:10.1051/0004-6361/201834850. ISSN 0004-6361. S2CID 104292503.
  44. ↑ Samus, N.N.; Kazarovets, E.V.; Durlevich, O.V.; Kireeva, N.N.; Pastukhova, E.N. (January 2009). VizieR Online Data Catalog: General Catalogue of Variable Stars (Samus+ 2007-2013). VizieR On-Line Data Catalog: B/GCVS. Originally Published in: 2017ARep...61...80S; 2017AZh....94...87S. 1. Bibcode:2009yCat....102025S. S2CID 208116145.
  45. ↑ а б в г д е ж и Gräfener, G.; Vink, J.S.; de Koter, A.; Langer, N. (November 2011). The Eddington factor as the key to understand the winds of the most massive stars: Evidence for a Γ-dependence of Wolf-Rayet type mass loss. Astronomy & Astrophysics. 535: A56. arXiv:1106.5361. Bibcode:2011A&A...535A..56G. doi:10.1051/0004-6361/201116701. ISSN 0004-6361. S2CID 59396651.
  46. ↑ а б в г д е ж и Figer, Donald F.; Najarro, Francisco; Gilmore, Diane; Morris, Mark; Kim, Sungsoo S.; Serabyn, Eugene та ін. (10 грудня 2002). Massive Stars in the Arches Cluster. The Astrophysical Journal (англ.). 581 (1): 258—275. arXiv:astro-ph/0208145. Bibcode:2002ApJ...581..258F. doi:10.1086/344154. ISSN 0004-637X. S2CID 119002004.
  47. ↑ Clark, J. S.; Najarro, F.; Negueruela, I.; Ritchie, B. W.; Urbaneja, M. A.; Howarth, I. D. (May 2012). On the nature of the galactic early-B hypergiants. Astronomy & Astrophysics. 541: A145. arXiv:1202.3991. Bibcode:2012A&A...541A.145C. doi:10.1051/0004-6361/201117472. ISSN 0004-6361. S2CID 11978733.
  48. ↑ Laur, Jaan; Kolka, Indrek; Eenmäe, Tõnis; Tuvikene, Taavi; Leedjärv, Laurits (February 2017). Variability survey of brightest stars in selected OB associations. Astronomy & Astrophysics. 598: A108. arXiv:1611.02452. Bibcode:2017A&A...598A.108L. doi:10.1051/0004-6361/201629395. ISSN 0004-6361. S2CID 119076598.
  49. ↑ а б Nelan, Edmund P.; Walborn, Nolan R.; Wallace, Debra J.; Moffat, Anthony F.J.; Makidon, Russell B.; Gies, Douglas R.; Panagia, Nino (July 2004). Resolving OB systems in the Carina nebula with the Hubble Space Telescope Fine Guidance Sensor. The Astronomical Journal (англ.). 128 (1): 323—329. Bibcode:2004AJ....128..323N. doi:10.1086/420716. ISSN 0004-6256. S2CID 121115585.
  50. ↑ а б в г Wu, Shi-Wei; Bik, Arjan; Bestenlehner, Joachim M.; Henning, Thomas; Pasquali, Anna; Brandner, Wolfgang; Stolte, Andrea (May 2016). The massive stellar population of W49: A spectroscopic survey. Astronomy & Astrophysics. 589: A16. arXiv:1602.05190. Bibcode:2016A&A...589A..16W. doi:10.1051/0004-6361/201527823. ISSN 0004-6361. S2CID 59425112.
  51. ↑ а б в г д е Cutri, Roc M.; Skrutskie, Michael F.; van Dyk, Schuyler D.; Beichman, Charles A.; Carpenter, John M.; Chester, Thomas та ін. (2003). VizieR Online Data Catalog: 2MASS All-Sky Catalog of Point Sources (Cutri+ 2003) (Звіт). Collection of Electronic Catalogues. Т. 2246. CDS/ADC. с. II/246. Bibcode:2003yCat.2246....0C. S2CID 115529446.
  52. ↑ Tramper, F.; Sana, H.; Fitzsimons, N.E.; de Koter, A.; Kaper, L.; Mahy, L.; Moffat, A. (11 січня 2016). The mass of the very massive binary WR21a. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). 455 (2): 1275—1281. arXiv:1510.03609. Bibcode:2016MNRAS.455.1275T. doi:10.1093/mnras/stv2373. ISSN 0035-8711. S2CID 44364798.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  53. ↑ Oskinova, L. M.; Steinke, M.; Hamann, W.-R.; Sander, A.; Todt, H.; Liermann, A. (21 грудня 2013). One of the most massive stars in the Galaxy may have formed in isolation. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). 436 (4): 3357—3365. arXiv:1309.7651. Bibcode:2013MNRAS.436.3357O. doi:10.1093/mnras/stt1817. ISSN 0035-8711. S2CID 118513968.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  54. ↑ Clementel, N.; Madura, T.I.; Kruip, C.J.H.; Paardekooper, J.-P.; Gull, T.R. (1 березня 2015). 3D radiative transfer simulations of Eta Carinae's inner colliding winds - I. Ionization structure of helium at apastron. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). 447 (3): 2445—2458. arXiv:1412.7569. Bibcode:2015MNRAS.447.2445C. doi:10.1093/mnras/stu2614. ISSN 0035-8711. S2CID 118405692.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  55. ↑ Hamaguchi, Kenji; Corcoran, Michael F.; Pittard, Julian M.; Sharma, Neetika; Takahashi, Hiromitsu; Russell, Christopher M.P. та ін. (September 2018). Non-thermal X-rays from colliding wind shock acceleration in the massive binary Eta Carinae. Nature Astronomy (англ.). 2 (9): 731—736. arXiv:1904.09219. Bibcode:2018NatAs...2..731H. doi:10.1038/s41550-018-0505-1. ISSN 2397-3366. S2CID 126188024.
  56. ↑ а б в г д е de la Fuente, D.; Najarro, F.; Borissova, J.; Ramírez Alegría, S.; Hanson, M.M.; Trombley, C. та ін. (May 2016). Probing the Dragonfish star-forming complex: The ionizing population of the young massive cluster Mercer 30. Astronomy & Astrophysics. 589: A69. arXiv:1602.02503. Bibcode:2016A&A...589A..69D. doi:10.1051/0004-6361/201528004. ISSN 0004-6361. S2CID 119096455.
  57. ↑ Rivero González, J.G.; Puls, J.; Najarro, F.; Brott, I. (January 2012). Nitrogen line spectroscopy of O-stars: II. Surface nitrogen abundances for O-stars in the Large Magellanic Cloud. Astronomy & Astrophysics. 537: A79. arXiv:1110.5148. Bibcode:2012A&A...537A..79R. doi:10.1051/0004-6361/201117790. ISSN 0004-6361. S2CID 119110554.
  58. ↑ а б в Crowther, Paul A.; Caballero-Nieves, S.M.; Bostroem, K.A.; Apellániz, J. Maíz; Schneider, F.R.N.; Walborn, N.R. та ін. (1 травня 2016). The R136 star cluster dissected with Hubble Space Telescope / STIS. I. Far-ultraviolet spectroscopic census and the origin of He{{sup(Sc #ii)}} λ1640 in young star clusters. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). 458 (1): 624—659. arXiv:1603.04994. Bibcode:2016MNRAS.458..624C. doi:10.1093/mnras/stw273. ISSN 0035-8711. S2CID 119131482.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  59. ↑ а б Sana, H.; van Boeckel, T.; Tramper, F.; Ellerbroek, L. E.; de Koter, A.; Kaper, L. та ін. (15 березня 2013). R144 revealed as a double-lined spectroscopic binary. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters (англ.). 432 (1): L26—L30. arXiv:1304.4591. Bibcode:2013MNRAS.432L..26S. doi:10.1093/mnrasl/slt029. ISSN 1745-3933. S2CID 119238483.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  60. ↑ а б в г Reed, B. Cameron (May 2003). Catalog of Galactic OB Stars. The Astronomical Journal (англ.). 125 (5): 2531—2533. Bibcode:2003AJ....125.2531R. doi:10.1086/374771. ISSN 0004-6256. S2CID 121285799.
  61. ↑ а б в г д Schild, H.; Testor, G. (March 1992). Spectral types and UBV magnitudes of stars in the 30 Doradus complex. Astronomy and Astrophysics Supplement Series. 92: 729—748. Bibcode:1992A&AS...92..729S. ISSN 0365-0138. S2CID 115371295.
  62. ↑ а б в г Bonanos, A.Z.; Lennon, D.J.; Köhlinger, F.; van Loon, J.Th.; Massa, D. L.; Sewilo, M. та ін. (1 серпня 2010). Spitzer SAGE-SMC infrared photometry of massive stars in the Small Magellanic Cloud. The Astronomical Journal. 140 (2): 416—429. arXiv:1004.0949. Bibcode:2010AJ....140..416B. doi:10.1088/0004-6256/140/2/416. hdl:1887/61635. ISSN 0004-6256. S2CID 119290443.
  63. ↑ а б в Smith, Nathan; Tombleson, Ryan (11 лютого 2015). Luminous blue variables are antisocial: their isolation implies that they are kicked mass gainers in binary evolution. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). 447 (1): 598—617. arXiv:1406.7431. Bibcode:2015MNRAS.447..598S. doi:10.1093/mnras/stu2430. ISSN 1365-2966. S2CID 119284620.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  64. ↑ Evans, C.J.; Lennon, D.J.; Smartt, S. J.; Trundle, C. (September 2006). The VLT-FLAMES survey of massive stars: observations centered on the Magellanic Cloud clusters NGC 330, NGC 346, NGC 2004, and the N11 region. Astronomy & Astrophysics. 456 (2): 623—638. arXiv:astro-ph/0606405. Bibcode:2006A&A...456..623E. doi:10.1051/0004-6361:20064988. ISSN 0004-6361. S2CID 13160849.
  65. ↑ а б в г д Massa, D.; Fullerton, A. W.; Prinja, R. K. (September 2017). Mass-loss rates from mid-infrared excesses in LMC and SMC O stars. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society (англ.). 470 (3): 3765—3774. arXiv:1706.02627. Bibcode:2017MNRAS.470.3765M. doi:10.1093/mnras/stx1443. ISSN 0035-8711. S2CID 119475951.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  66. ↑ а б в Ulaczyk, K.; Szymański, M.K.; Udalski, A.; Kubiak, M.; Pietrzyński, G.; Soszyński, I. та ін. (1 червня 2013). Variable Stars from the OGLE-III Shallow Survey in the Large Magellanic Cloud. Acta Astronomica. 63 (2): 159—179. arXiv:1306.4802. Bibcode:2013AcA....63..159U. ISSN 0001-5237. S2CID 119228254.
  67. ↑ Weidner, C.; Vink, J.S. (December 2010). The masses, and the mass discrepancy of O-type stars. Astronomy & Astrophysics. 524: A98. arXiv:1010.2204. Bibcode:2010A&A...524A..98W. doi:10.1051/0004-6361/201014491. ISSN 0004-6361. S2CID 118836634.
  68. ↑ Bestenlehner, Joachim M.; Crowther, Paul A.; Broos, Patrick S.; Pollock, Andrew M T.; Townsley, Leisa K. (2022). Melnick 33Na: A very massive colliding-wind binary system in 30 Doradus. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 510 (4): 6133—6149. arXiv:2112.00022. Bibcode:2022MNRAS.510.6133B. doi:10.1093/mnras/stab3521.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  69. ↑ Castro, N.; Crowther, P. A.; Evans, C.J.; Mackey, J.; Castro-Rodriguez, N.; Vink, J.S. та ін. (2018). Mapping the core of the Tarantula Nebula with VLT-MUSE. I. Spectral and nebular content around R136. Astronomy & Astrophysics. 614: 12. arXiv:1802.01597. Bibcode:2018A&A...614A.147C. doi:10.1051/0004-6361/201732084. S2CID 119341920. A147.
  70. ↑ а б Rauw, G.; Crowther, P.A.; de Becker, M.; Gosset, E.; Nazé, Y.; Sana, H. та ін. (March 2005). The spectrum of the very massive binary system WR 20a (WN6ha + WN6ha): Fundamental parameters and wind interactions. Astronomy & Astrophysics. 432 (3): 985—998. Bibcode:2005A&A...432..985R. doi:10.1051/0004-6361:20042136. ISSN 0004-6361. S2CID 53372849.
  71. ↑ а б в Fang, M.; van Boekel, R.; King, R. R.; Henning, Th.; Bouwman, J.; Doi, Y. та ін. (March 2012). Star formation and disk properties in Pismis 24. Astronomy & Astrophysics. 539: A119. arXiv:1201.0833. Bibcode:2012A&A...539A.119F. doi:10.1051/0004-6361/201015914. ISSN 0004-6361. S2CID 73612793.
  72. ↑ а б Hainich, R.; Pasemann, D.; Todt, H.; Shenar, T.; Sander, A.; Hamann, W. -R (2015). Wolf-Rayet stars in the Small Magellanic Cloud. I. Analysis of the single WN stars. Astronomy & Astrophysics. 581 (21): 30. arXiv:1507.04000. Bibcode:2015A&A...581A..21H. doi:10.1051/0004-6361/201526241. S2CID 56230998.
  73. ↑ а б Skiff, B. A. (October 2014). VizieR Online Data Catalog: Catalogue of Stellar Spectral Classifications (Skiff, 2009- ). VizieR On-Line Data Catalog: B/Mk. Originally Published in: Lowell Observatory (October 2014). 1. Bibcode:2014yCat....1.2023S. S2CID 215961366.
  74. ↑ а б в McEvoy, C.M.; Dufton, P.L.; Evans, C.J.; Kalari, V.M.; Markova, N.; Simón-Díaz, S. та ін. (March 2015). The VLT-FLAMES Tarantula Survey: XIX. B-type supergiants: Atmospheric parameters and nitrogen abundances to investigate the role of binarity and the width of the main sequence⋆. Astronomy & Astrophysics. 575: A70. arXiv:1412.2705. Bibcode:2015A&A...575A..70M. doi:10.1051/0004-6361/201425202. ISSN 0004-6361. S2CID 39125418.
  75. ↑ Kastner, Joel H.; Buchanan, Catherine L.; Sargent, B.; Forrest, W. J. (10 лютого 2006). Spitzer Spectroscopy of Dusty Disks around B[e] Hypergiants in the Large Magellanic Cloud. The Astrophysical Journal (англ.). 638 (1): L29—L32. Bibcode:2006ApJ...638L..29K. doi:10.1086/500804. ISSN 0004-637X. S2CID 121769413.
  76. ↑ а б в г Høg, E.; Fabricius, C.; Makarov, V.V.; Urban, S.; Corbin, T.; Wycoff, G. та ін. (March 2000). The Tycho-2 catalogue of the 2.5 million brightest stars. Astronomy & Astrophysics. 355: L27—L30. Bibcode:2000A&A...355L..27H. ISSN 0004-6361. S2CID 17128864.
  77. ↑ Orosz, Jerome A.; McClintock, Jeffrey E.; Narayan, Ramesh; Bailyn, Charles D.; Hartman, Joel D.; Macri, Lucas та ін. (October 2007). A 15.65-solar-mass black hole in an eclipsing binary in the nearby spiral galaxy M 33. Nature (англ.). 449 (7164): 872—875. arXiv:0710.3165. Bibcode:2007Natur.449..872O. doi:10.1038/nature06218. ISSN 0028-0836. PMID 17943124. S2CID 4311574.
  78. ↑ Grimm, H.-J.; McDowell, J.; Zezas, A.; Kim, D.-W.; Fabbiano, G. (December 2005). The X-Ray Binary Population in M33. I. Source List and Luminosity Function. The Astrophysical Journal Supplement Series (англ.). 161 (2): 271—303. arXiv:astro-ph/0506353. Bibcode:2005ApJS..161..271G. doi:10.1086/468185. ISSN 0067-0049. S2CID 119381693.
  79. ↑ Rauw, G.; Sana, H.; Gosset, E.; Vreux, J.-M.; Jehin, E.; Parmentier, G. (August 2000). A new orbital solution for the massive binary system HD 93403. Astronomy & Astrophysics. 360: 1003—1010. Bibcode:2000A&A...360.1003R. ISSN 0004-6361. S2CID 13886945.
  80. ↑ а б в Shenar, T.; Hainich, R.; Todt, H.; Sander, A.; Hamann, W.-R.; Moffat, A.F.J. та ін. (July 2016). Wolf-Rayet stars in the Small Magellanic Cloud: II. Analysis of the binaries. Astronomy & Astrophysics. 591: A22. arXiv:1604.01022. Bibcode:2016A&A...591A..22S. doi:10.1051/0004-6361/201527916. ISSN 0004-6361. S2CID 119255408.
  81. ↑ Bouret, J.-C.; Hillier, D.J.; Lanz, T.; Fullerton, A.W. (2012). Properties of galactic early-type O-supergiants: A combined FUV-UV and optical analysis. Astronomy & Astrophysics. 544: A67. arXiv:1205.3075. Bibcode:2012A&A...544A..67B. doi:10.1051/0004-6361/201118594. S2CID 119280104.
  82. ↑ а б Comerón, F.; Pasquali, A. (July 2012). New members of the massive stellar population in Cygnus. Astronomy & Astrophysics. 543: A101. Bibcode:2012A&A...543A.101C. doi:10.1051/0004-6361/201219022. ISSN 0004-6361. S2CID 73520813.
  83. ↑ Krtička, J.; Kubát, J.; Krtičková, I. (July 2015). X-ray irradiation of the winds in binaries with massive components. Astronomy & Astrophysics. 579: A111. arXiv:1505.03411. Bibcode:2015A&A...579A.111K. doi:10.1051/0004-6361/201525637. ISSN 0004-6361. S2CID 119120927.
  84. ↑ Massey, Philip (July 2002). A UBVR CCD Survey of the Magellanic Clouds. The Astrophysical Journal Supplement Series (англ.). 141 (1): 81—122. arXiv:astro-ph/0110531. Bibcode:2002ApJS..141...81M. doi:10.1086/338286. ISSN 0067-0049. S2CID 119447348.
  85. ↑ Liermann, Adriane; Hamann, Wolf-Rainer; Oskinova, Lidia M.; Todt, Helge (January 2011). High-mass stars in the Galactic center Quintuplet cluster. Société Royale des Sciences de Liège, Bulletin. 80: 160—164. Bibcode:2011BSRSL..80..160L. ISSN 0037-9565. S2CID 116895316.
  86. ↑ Clark, J.S.; Lohr, M.E.; Patrick, L.R.; Najarro, F.; Dong, H.; Figer, D.F. (October 2018). An updated stellar census of the Quintuplet cluster. Astronomy & Astrophysics. 618: A2. arXiv:1805.10139. Bibcode:2018A&A...618A...2C. doi:10.1051/0004-6361/201833041. ISSN 0004-6361. S2CID 53501337.
  87. ↑ Testor, G.; Niemela, V. (June 1998). The OB associations LH 101 and LH 104 in the HII region N158 of the LMC. Astronomy and Astrophysics Supplement Series. 130 (3): 527—538. Bibcode:1998A&AS..130..527T. doi:10.1051/aas:1998241. ISSN 0365-0138. S2CID 55801387.
  88. ↑ Burggraf, B.; Weis, K.; Bomans, D.J. (December 2006). LBVs in M33: Their environments and ages. Stellar Evolution at Low Metallicity: Mass loss, explosions, cosmology. ASP Conference Series. Т. 353. Astronomical Society of the Pacific. с. 245. Bibcode:2006ASPC..353..245B. ISSN 1050-3390. S2CID 230292777.
  89. ↑ Massey, Philip; Neugent, Kathryn F.; Smart, Brianna M. (19 серпня 2016). A spectroscopic survey of massive stars in M31 and M33. The Astronomical Journal. 152 (3): 62. arXiv:1604.00112. Bibcode:2016AJ....152...62M. doi:10.3847/0004-6256/152/3/62. ISSN 1538-3881. S2CID 35672588.
Коментарі
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Це подвійна система, але вторинний компонент набагато менш масивний, ніж первинний.
  2. ↑ This unusual measurement was made by assuming the star was ejected from a three-body encounter in NGC 3603. This assumption also means that the current star is the result of a merger between two original close binary components. The mass is consistent with evolutionary mass for a star with the observed parameters.
  3. ↑ а б в г д е Mercer 30 — це розсіяне скупчення в туманності GAL 298.4-00.4 (Dragonfish Nebula).
  4. ↑ N64 — це емісійна туманність у Великій Магеллановій Хмарі.
  5. ↑ BSDL 1830 — це зоряне скупчення у Великій Магеллановій Хмарі.
  6. ↑ BSDL 2527 — це зоряне скупчення у Великій Магеллановій Хмарі.
  7. ↑ BSDL 2505 — це зоряне скупчення у Великій Магеллановій Хмарі.
  8. ↑ DEM S10 — це регіон H II у Малій Магеллановій Хмарі.
  9. ↑ Bochum 10 — це розсіяне скупчення в Туманності Кіля.
  10. ↑ N135 — це емісійна туманність у Великій Магеллановій Хмарі.
  11. ↑ N70 — це емісійна туманність у Великій Магеллановій Хмарі.
  12. ↑ DEM L294 — це регіон Н ІІ у Великій Магеллановій Хмарі.
  13. ↑ DEM S80 — це регіон H II у Малій Магеллановій Хмарі.
  14. ↑ а б GKK-A144 — це асоціацій зір у Великій Магеллановій Хмарі.
  15. ↑ BSDL 2242 — це зоряне скупчення у Великій Магеллановій Хмарі.

Посилання