Перелік історично значимих наднових

Залишок SN 1054
(Крабоподібна туманність)

Це перелік наднових, які мають історичну значимість. До таких відносяться наднові, які спостерігались до появи фотографії, та окремі події, описані у наукових працях, які мали вплив на теорію наднових.

Перелік

Позначення
наднової
(рік) 		Сузір'я Видима зоряна величина Відстань
(св.р.) 		Тип Галактика Коментарі
SN 185 Центавр - 4 (?) 8 200 Ia (?) Чумацький Шлях Вцілілі описи фрагментарні; сучасні оцінки максимуму видимої зоряної величини різняться від +4 to −8. Залишком наднової ймовірно є RCW 86, приблизно у 8 200 св.р.[1], що робить його порівнюваним з SN 1572. Деякі науковці навіть припускають, що це була комета, а не наднова[2][3]
SN 386 Стрілець +1.5 14 700 II Чумацький Шлях Кандидат на залишок - G11.2-0.3.[4][5]
SN 393 Скорпіон –0 34 000 Чумацький Шлях
SN 1006 Вовк –7.5[6] 7,200 Ia Чумацький Шлях Широко спостерігалась на Землі; у видимій зоряній величині, найяскравіша зоряна подія у письмовій історії[7].
SN 1054 Телець –6 6,500 II Чумацький Шлях Залишком є Крабоподібна туманність з її пульсаром
SN 1181 Кассіопея 0 8 500 Чумацький Шлях
SN 1572 Кассіопея –4.0 8,000 Ia Чумацький Шлях наднова Тихо
SN 1604 Змієносець –3 14 000 Ia Чумацький Шлях наднова Кепплера; найбільш недавня добре видима наднова у Чумацькому Шляху
Кассіопея A,
ca. 1680 		Кассіопея +5 9 000 IIb Чумацький Шлях Ймовірно ніколи не була помітною у видимому діапазоні (внаслідок сильного міжзоряного поглинання); але залишок- Cas A, є найяскравішим джерелом радіовипромінення поза Сонячною системою
SNR G1.9+0.3,
бл. 1868 		Стрілець 25 000 Чумацький Шлях «Посмертно» відкрита 1985 року; вік визначений 2008 року
SN 1885A Андромеда +7 2 400 000 Ipec Галактика Андромеди Перше спостереження наднової поза межами нашої галактики
SN 1895B Кентавр +8.0[8] 10 900 000 NGC 5253
SN 1937C +8.4[8] 13 000 000 Ia IC 4182
SN 1940B Волосся Вероніки +12.8 38 000 000 II-P NGC 4725
SN 1961V Персей +12.5 30,000,000 II? NGC 1058 Потенційна псевдо-наднова[9]
SN 1972E Центавр +8.7[10] 10 900 000 Ia NGC 5253 За надновою спостерігали більше року; прототип наднової типу Ia
SN 1983N Гідра +11.8 15 000 000 Ib M83 Перше спостереження наднової типу Ib
SN 1986J Андромеда +18.4 30 000 000 IIn NGC 891 Яскрава на радіохвилях
SN 1987A Золота Риба +2.9 160 000 IIpec Велика Магелланова Хмара Потужне випромінення досягло Землі 23 лютого 1987 р., 7:35:35 UT. Примітна наявністю фотографій зорі-попередника та фіксацією нейтрино наднових. Найбільш нещодавня спостережувана наднова у Місцевій групі
SN 1993J Велика Ведмедиця +10.8 11,000,000 IIb M81 One of the brightest supernovae in the northern sky since 1954
SN 2002bj Вовк +14.7 160 000 000 Ia NGC 1821 Спалах типу змінної AM Гончих Псів[11]
SN 2003fg Волопас 4 000 000 000 Ia безіменна галактика Також відома як «наднова Шампанське»
SN 2004dj Жирафа 8,000,000 Ia (SAB) NGC 2403 NGC 2403 є віддаленим членом групи галактики M81
SN 2005ap Волосся Вероніки 4 700 000 000 II ? У 2007 її назвали найбільш яскравою надновою, виявленою на той час.
SN 2005gj 865 000 000 Ia/II-n ? Мала одночасно ознаки наднових типу Ia та типу IIn.
SN 2005gl Риби +16.5 200 000 000 II-n NGC 266 Зорю-попередника знайшли на старих фото.[12]
SN 2006gy Персей +15 240 000 000 IIn (*) NGC 1260 Спостерігалась NASA,
*мала пік понад 70 днів, можливо є новим типом.
SN 2007bi Діва +18.3 Ic? безіменна карликова галактика Дуже яскрава та тривала, перший добрий спостережуваний відповідник для моделі наднової, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар, яка була сформульована для зір з початковою маслю понад 140 мас Сонця (навіть кращий відповідник, ніж SN 2006gy). Маса зорі-попередника оцінюється у 200 мас Сонця, схоже на масу перших зір раннього Всесвіту[13].
SN 2008D Рись 88 000 000 Ibc NGC 2770 Перша наднова, яка спостерігалась в процесі вибуху.
MENeaC Abell399.3.14.0 Овен +28.7 1,000,000,000
(z=0.0613) 		Ia безіменне червоне кулясте скупчення, асоційоване з безіменною червоною еліптичною галактикою у скупченні Abell 399 Спостерігалась 2009 року. Перша наднова типу Ia, яка спостерігалась у кулястому скупченні[14][15]
SN 2011fe Велика Ведмедиця +10.0 21 000 000 Ia M101 Одна з декількох наднових поза нашою галактикою, видимих у 50мм бінокль.
SN 2014J Велика Ведмедиця +10.5 11 500 000 Ia M82 Найближча наднова після вибуху SN 2004dj у NGC 2403
ASAS-SN-15lh SN 2015L Індіанець +16.9 3 800 000 000 Найбільш яскрава наднова (в абсолюній зоряній величині), яка колись спостерігалась

Примітки

  1. ↑ «New evidence links stellar remains to oldest recorded supernova» Chandra X-ray Observatory, released 2006-09-18, revised 2009-02-20, retrieved 2010-02-26.
  2. ↑ Chin YN, Huang YL. Identification of the Guest Star of AD 185 as a comet rather than a supernova.
  3. ↑ Zhao FY, Strom RG, Jiang SY (2006). The Guest Star of AD185 Must Have Been a Supernova. Chinese J Astron Astrophys. Т. 6, № 5. с. 635—40. Bibcode:2006ChJAA...6..635Z. doi:10.1088/1009-9271/6/5/17.
  4. ↑ SEDS. Supernova 386.
  5. ↑ National Radio Astronomy Observatory (NRAO). The Supernova of 386 AD. Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 30 травня 2016.
  6. ↑ Winkler, P. Frank; Gupta, Gaurav; Long, Knox S. (2003). The SN 1006 Remnant: Optical Proper Motions, Deep Imaging, Distance, and Brightness at Maximum. The Astrophysical Journal. Т. 585, № 1. с. 324—335. arXiv:astro-ph/0208415. Bibcode:2003ApJ...585..324W. doi:10.1086/345985.
  7. ↑ Astronomers Peg Brightness of History’s Brightest Star (Пресреліз). National Optical Astronomy Observatory. 5 березня 2003. Архів оригіналу за 2 квітня 2003. Процитовано 12 січня 2009.
  8. ↑ а б http://www.cbat.eps.harvard.edu/lists/Supernovae.html
  9. ↑ Voisey, Jon (5 листопада 2010). What was SN 1961V?. Universe Today. Процитовано 1 серпня 2011.
  10. ↑ Ardeberg, A.; de Groot, M. (1973). The 1972 supernova in NGC 5253. Photometric results from the first observing season. Astronomy & Astrophysics. Т. 28. с. 295—304. Bibcode:1973A&A....28..295A.
  11. ↑ Sanders, Robert. Rapid supernova could be new class of exploding star. UC Newsroom. University of California, Berkeley. Архів оригіналу за 13 червня 2011. Процитовано 6 листопада 2009.
  12. ↑ David Bishop. Supernova 2005gl in NGC 266. Rochester Academy of Science. Процитовано 26 серпня 2012.
  13. ↑ Science Daily, «Superbright Supernova Is First of Its Kind», 5 December 2009 (accessed 2009-12-15)
  14. ↑ Melissa L. Graham, David J. Sand, Dennis Zaritsky, Chris J. Pritchet (13 травня 2015). Confirmation of Hostless Type Ia Supernovae Using Hubble Space Telescope Imaging. The Astrophysical Journal. Т. 807. с. 83. arXiv:1505.03407. Bibcode:2015ApJ...807...83G. doi:10.1088/0004-637X/807/1/83.
  15. ↑ Robert Sanders (4 червня 2015). Exiled stars explode far from home. UC Berkeley News Center.

Подальше читання

  • Green, David A. (2015). Orchiston, Wayne; Green, David A.; Strom, Richard (ред.). Historical Supernova Explosions in Our Galaxy and Their Remnants. New Insights From Recent Studies in Historical Astronomy: Following in the Footsteps of F. Richard Stephenson, Astrophysics and Space Science Proceedings. Т. 43. Switzerland: Springer International Publishing. с. 91—100. doi:10.1007/978-3-319-07614-0_7. ISBN 978-3-319-07613-3.

Посилання