Система Вейда-Джайлза (англ. Wade–Giles) це система латинізації Мандаринської мови. Вона розвинулася на основі системи, створеної Томасом Френсісом Вейдом[en] у середині 19 століття, і отримала завершену форму в Китайсько-англійському словнику Герберта А. Джайлза[en] 1892 року.
Системи латинізації, які використовувалися до кінця 19-го століття, базувалися на Нанкінському говорі, але Вейд-Джайлз базувався на Пекінському говорі та був системою транскрипції, знайомою в англомовному світі протягом більшої частини 20-го століття. Обидва ці типи транскрипції використовувалися в поштових латинізаціях (латинізовані назви місць, стандартизовані для поштового використання). У материковому Китаї система Вейда-Джайлза була здебільшого замінена системою латинізації Ханью Піньїнь, яка була офіційно прийнята в 1958 році, за винятком латинізованих форм деяких із найуживаніших назв місць і осіб, а також інших власних іменників. Латинізовані назви для більшості місцевостей, осіб та інших власних іменників на Тайвані базуються на системі Вейда-Джайлза, наприклад Гаосюн, Острови Мацзу та Цзян Цзін-ґо.
Історія
Система Вейда-Джайлза була розроблена Томасом Френсісом Вейдом[en], китайським знавцем і британським послом у Китаї, який був першим професором китайської мови в Кембриджському університеті. Вейд опублікував у 1867 році перший підручник Пекінського говору мандаринської мови англійською мовою "Yü-yen Tzŭ-erh Chi" (кит.: 语言自迩集; кит. традиц.: 語言自邇集), який став основою для латинкової системи, пізніше відомої як система Вейда-Джайлза. Система, призначена для транскрипції китайських термінів для китайських спеціалістів, була додатково вдосконалена в 1892 році Гербертом Алленом Джайлзом[en], британським дипломатом у Китаї та його сином Ліонелєм Джайлзом[en], куратором Британського музею.
Тайвань десятиліттями використовував систему Вейда-Джайлза як стандарт, існуючи разом із кількома офіційними латинізаціями поспіль, а саме, Gwoyeu Romatzyh[en], Mandarin Phonetic Symbols II[en] і Tongyong Pinyin[en] (Тоньон Піньїнь). Партія Ґоміньдан раніше пропагувала Піньїнь після успішної кандидатури Ма Їнцзю в президенти в 2008 році та в ряді міст, де ґоміньданівці обирали мерів. Однак нинішня адміністрація Цай Інвеню і Демократична прогресивна партія разом з більшістю людей на Тайвані, як корінних, так і за кордоном, використовують правопис і транскрибують свої юридичні імена в системі Вейда-Джайлза, а також в інших вищезгаданих системах.
Ініціалі та фіналі
У наведених нижче таблицях показано латинізацію кожного китайського звуку системою Вейда-Джайлза (жирним шрифтом), разом із відповідним фонетичним символом МФА (у квадратних дужках) та відповідним переданням у Чжуїнь, Піньїнь (під ними) та в системі Кірносової-Цісар (в дужках), для зручності.
Ініціалі
Фіналі
|
|
Фіналь
|
| Голосні |
/n/ |
/ŋ/
|
| Голосні
|
A(а)[a]
ㄚ A |
Ê/O(е)[ɤ][1]
ㄜ E |
I(і)[i]
ㄧ I
|
U(у)[u]
ㄨ U
|
Ü(ю)[y]
ㄩ Ü
|
O/Uo(O)
[wo][2]
ㄛ o/uo
|
An(Ань)
[an]
ㄢ an
|
Ên(Ень)
[ən]
ㄣ en
|
In(Інь)
[in]
ㄧㄣ in |
Un(Вень)
[wən]
ㄨㄣ un
|
Ün(Юнь)
[yn]
ㄩㄣ ün
|
Ang(Ан)
[aŋ]
ㄤ ang
|
Êêng(Ен)[əŋ]
ㄥ eng
|
Ing(Ін)
[iŋ]
ㄧㄥ ing |
Ung(Он/Ун)
[ʊŋ]
ㄨㄥ ong
|
| Дифтонґи
|
Ai(ай)[ai]
ㄞ Ai |
Ei(ей)[ei]
ㄟ Ei |
Ih[3]/Ŭ[4]
[ɨ]
ㄭ![]() -I
|
Ui/Uei(вей)[wei][5]
ㄨㄟ Ui
|
Üeh(Юе)[ɥe][6]
ㄩㄝ üe
|
Ou(Оу)
[ou]
ㄡ ou
|
Uan(Вань)
[wan]
ㄨㄢ uan
|
|
|
|
|
Uang(Ван)
[waŋ]
ㄨㄤ uang
|
|
|
|
Ia(Я)[ja]
ㄧㄚ ia
|
Ieh(Є)[je]
ㄧㄝ ie
|
|
Iu(ьоу)
[jou]
ㄧㄡ iu
|
Ua(Ва)
[wa]
ㄨㄚ ua
|
Ao(Ао)
[au]
ㄠ ao
|
Ien(Янь)
[jɛn]
ㄧㄢ ian
|
|
|
|
|
Iang(Ян)
[jaŋ]
ㄧㄤ iang
|
|
|
Iung(ьон)
[jʊŋ]
ㄩㄥ iong
|
| Трифтонґи
|
|
Uai(Вай)
[wai]
ㄨㄞ uai
|
|
|
|
Iao(Яо)
[jau]
ㄧㄠ iao
|
|
|
|
|
|
|
Êrh(Ер)[aɚ̯]
ㄦ er
|
|
|
Склади, що починаються з медіалі
|
|
Фіналь
|
| Голосні |
/n/ |
/ŋ/
|
| /j/
|
Голосні
|
Ya(Я)
[ja]
ㄧㄚ ya |
Yeh(Є)
[je]
ㄧㄝ ye |
I/Yi(Ї)
[i]
ㄧ yi
|
Yen(Янь)
[jɛn]
ㄧㄢ yan |
Yin(Їнь)
[in]
ㄧㄣ yin
|
Yang(Ян)
[jaŋ]
ㄧㄤ yang |
Ying(Їн)
[iŋ]
ㄧㄥ ying
|
| Дифтонґи
|
Yai(Яй)
[jai]
ㄧㄞ yai
|
Yao(Яо)
[jau]
ㄧㄠ yao
|
Yu(Йоу)
[jou]
ㄧㄡ you
|
|
|
|
Yung(Йон)
[jʊŋ]
ㄩㄥ yong
|
| /w/
|
Голосні
|
Wa(Ва)
[wa]
ㄨㄚ wa |
Wo(Во)
[wo]
ㄨㄛ wo |
Wu(Ву)
[u]
ㄨ wu
|
Wan(Вань)
[wan]
ㄨㄢ wan |
Wên(Вень)
[wən]
ㄨㄣ wen
|
Wang(Ван)
[waŋ]
ㄨㄤ wang |
Wêng(Вен)
[wəŋ]
ㄨㄥ weng
|
| Дифтонґи
|
Wai(Вай)
[wai]
ㄨㄞ wai
|
Wei(Вей)
[wei]
ㄨㄟ wei
|
|
|
|
|
|
| /ɥ/
|
Yü(Ю)
[y]
ㄩ yu |
Yüeh(Юе)
[ɥe]
ㄩㄝ yue |
|
Yün(Юнь)
[yn]
ㄩㄣ yun |
Yüan(Юань)
[ɥɛn]
ㄩㄢ yuan
|
|
|
Особливості системи
Приголосні та ініціалі
Особливістю системи Вейда-Джайлза є передавання придихів за допомогою символу, що нагадує апостроф. Томас Вейд та інші використовували ʽ(U+02BD) або ʻ(U+02BB), запозичену з політонічної орфографії давньогрецької мови. Дехто міг використовувати простий апостроф '(U+0027). Зворотна галочка та візуально подібні символи інколи можна побачити в різних електронних документах, які використовують цю систему.
Приклади використання: p-pʻ, t-tʻ, k-kʻ, ch-chʻ. Використання цього символа зберігає b, d, g, j для латинізації китайських говірок, що містять дзвінкі приголосні, наприклад, Шанхайський говір[en] або Південномінська мова. Також, іноді, придих може позначатись, подібно до МФА, літерою h у верхньому індексі (h).
Люди, які погано знаються на системі Вейда-Джайлза, доволі часто ігнорують ці апострофи (або інші з вишеперечислених символів), не знаючи, що вони передають важливу інформацію. Піньїнь, в свою чергу, вирішує цю проблему, використовуючи символи, які зазвичай використовують для позначення дзвінких звуків (яких нема у Мандарині) b-p, d-t, g-k, j-q, zh-ch.
Частково через поширене пропускання апострофів, чотири звуки, представлені в Піньїні як j, q, zh, ch, часто перетворюються на ch, зокрема у багатьох власних назвах. Однак, якщо апострофи збережені, система виявляє симетрію, яка не залишає накладання:
- Неретрофлексні ch (Піньїнь j) та chʻ (Піньїнь q) завжди стоять перед ü або i.
- Ретрофлексні ch (Піньїнь zh) та chʻ (Піньїнь ch) завжди стоять перед ih, a, ê, e, o, u.
Голосні та фіналі
Складові приголосні
Система Вейда-Джайлза передає два типи складових голосних[en]:
- -ŭ використовується після сибілянтів tz, tzʻ, ss (Піньїнь z, c, s).
- -ih вживається після ретрофлексів ch, chʻ, sh, j (Піньїнь zh, ch, sh, r).
-ŭ та -ih записуються у Піньїні як -і.
| МФА
|
[ʈ͡ʂɻ̩] |
[ʈ͡ʂʰɻ̩] |
[ʂɻ̩] |
[ɻɻ̩] |
[t͡sɹ̩] |
[t͡sʰɹ̩] |
[sɹ̩]
|
| Єльська система
|
Jr |
Chr |
Shr |
R |
Dz |
Tsz |
Sz
|
| MPS II[en]
|
Jr |
Chr |
Shr |
R |
Tz |
Tsz |
Sz
|
| Вейд-Джайлз
|
chih |
Chʻih |
Shih |
Jih |
Tzŭ |
Tzʻŭ |
Sŭ
|
| Піньїнь
|
Zhi |
Chi |
Shi |
Ri |
Zi |
Ci |
Si
|
| Gwoyeu Romatzyh[en]
|
Jy |
Chy |
Shy |
Ry |
Tzy |
Tsy |
Sy
|
| Вейд-Джайлз(спрощ)
|
Chy |
Chhy |
Shy |
Ry |
Tsy |
Tshy |
Sy
|
| Чжуїнь
|
ㄓ |
ㄔ |
ㄕ |
ㄖ |
ㄗ |
ㄘ |
ㄙ
|
Голосна О
Кінцеве o в системі Вейда-Джайлза має дві вимови в сучасному Пекінському говорі: [wo] та [ɤ].
[ɤ] пишеться як о, коли вона є окремою фіналью (ko, kʻo, ho), пишеться як ê, коли вона у складі фіналей [ɤn] та [ɤŋ], або утворює окремий склад (ê, ên, êng). (Піньїнь: ge, ke, he та е, en, eng)
[wo] пишеться як o, окрім складу wo: wo, cho, to, lo. (Піньїнь: wo, zhuo, duo, luo)
| МФА
|
[pwo] |
[pʰwo] |
[mwo] |
[fwo] |
[two] |
[tʰwo] |
[nwo] |
[lwo] |
[kɤ] |
[kʰɤ] |
[xɤ] |
[ʈ͡ʂwo] |
[ʈ͡ʂʰwo] |
[ʐwo] |
[t͡swo] |
[t͡sʰwo] |
[swo] |
[ɤ] |
[wo]
|
| Вейд-Джайлз
|
po |
pʻo |
mo |
fo |
to |
tʻo |
no |
lo |
ko |
kʻo |
ho |
cho |
chʻo |
jo |
tso |
tsʻo |
so |
o/ê |
wo
|
| Чжуїнь
|
ㄅㄛ |
ㄆㄛ |
ㄇㄛ |
ㄈㄛ |
ㄉㄨㄛ |
ㄊㄨㄛ |
ㄋㄨㄛ |
ㄌㄨㄛ |
ㄍㄜ |
ㄎㄜ |
ㄏㄜ |
ㄓㄨㄛ |
ㄔㄨㄛ |
ㄖㄨㄛ |
ㄗㄨㄛ |
ㄘㄨㄛ |
ㄙㄨㄛ |
ㄜ |
ㄨㄛ
|
| Піньїнь
|
bo |
po |
mo |
fo |
duo |
tuo |
nuo |
luo |
ge |
ke |
he |
zhuo |
chuo |
ruo |
zuo |
cuo |
suo |
e |
wo
|
Тони
Тони в системі Вейда-Джайлза позначаються за допомогою надрядкових чисел (1–4), розміщених після складу. Це контрастує з використанням діакритики для представлення тонів Піньїнь. Наприклад, Піньїнь: qiàn; Вейд-Джейлз: chʻien4.
| Тон
|
Ієроґліфи
|
Піньїнь
|
Вейд-Джайлз
|
| Високий
|
妈; 媽;
|
mā
|
ma1
|
| Піднятий
|
麻;
|
má
|
ma2
|
| Низький
|
马; 馬;
|
mǎ
|
ma3
|
| Спадаючий
|
骂; 罵;
|
mà
|
ma4
|
| Нейтральний
|
吗; 嗎;
|
ma
|
ma
|
Розділові знаки
Вейд-Джайлз використовує дефіси (-) для розділення всіх складів у слові (у той час як Піньїнь розділяє склади лише в спеціально визначених випадках).
Якщо склад не є першим у слові, його перша буква не пишеться з великої літери, навіть якщо вона є частиною власного іменника. Використання апострофів, дефісів і великих літер часто не спостерігається в назвах місць і особистих іменах. Наприклад, більшість закордонних тайванців пишуть свої імена як "Tai Lun" або "Tai-Lun", тоді як за системою Вейда-Джайлза насправді буде "Tai-lun".
Порівняння з иншими системами
Голосні a, e, o, i
| МФА |
ɑ |
ɔ |
ɤ |
ɛ |
aɪ |
eɪ̯ |
ɑʊ̯ |
ɤʊ̯ |
an |
ən |
ɑŋ |
ɤŋ |
ɑɻ |
ʊŋ |
i |
i̯ɛ |
i̯ɤʊ̯ |
i̯ɛn |
in |
iŋ
|
| Піньїнь |
a |
o |
e |
e |
ai |
ei |
ao |
ou |
an |
en |
ang |
eng |
er |
ong |
yi |
ye |
you |
yan |
yin |
ying
|
| Тун'юн-піньїнь[en] |
a |
o |
e |
e |
ai |
ei |
ao |
ou |
an |
en |
ang |
eng |
er |
ong |
yi |
ye |
you |
yan |
yin |
ying
|
| Вейд-Джайлз |
a |
o |
o/ê |
eh |
ai |
ei |
ao |
ou |
an |
ên |
ang |
êng |
êrh |
ung |
i |
yeh |
yu |
yen |
yin |
ying
|
| Чжуїнь |
ㄚ |
ㄛ |
ㄜ |
ㄝ |
ㄞ |
ㄟ |
ㄠ |
ㄡ |
ㄢ |
ㄣ |
ㄤ |
ㄥ |
ㄦ |
ㄨㄥ |
ㄧ |
ㄧㄝ |
ㄧㄡ |
ㄧㄢ |
ㄧㄣ |
ㄧㄥ
|
| Приклад |
阿 |
哦 |
俄 |
|
艾 |
黑 |
凹 |
偶 |
安 |
恩 |
昂 |
冷 |
二 |
中 |
一 |
也 |
又 |
言 |
音 |
英
|
Голосні u, y
| МФА |
u |
u̯ɔ |
u̯eɪ̯ |
u̯aɪ̯ |
u̯an |
u̯ən |
u̯ʊn |
u̯ɤŋ |
u̯ʊŋ |
y |
y̯œ |
y̯ɛn |
yn |
i̯ʊŋ
|
| Піньїнь |
wu |
wo |
wei |
wai |
wan |
wen |
|
weng |
|
yu |
yue |
yuan |
yun |
yong
|
| Тун'юн-піньїнь[en] |
wu |
wo |
wei |
wai |
wan |
|
wun |
|
wong |
yu |
yue |
yuan |
yun |
yong
|
| Вейд-Джайлз |
wu |
wo |
wei |
wai |
wan |
wên |
|
wêng |
|
yü |
yüeh |
yüan |
yün |
yung
|
| Чжуїнь |
ㄨ |
ㄨㄛ |
ㄨㄟ |
ㄨㄞ |
ㄨㄢ |
ㄨㄣ |
ㄨㄥ |
ㄩ |
ㄩㄝ |
ㄩㄢ |
ㄩㄣ |
ㄩㄥ
|
| Приклад |
五 |
我 |
位 |
外 |
完 |
文 |
翁 |
玉 |
月 |
元 |
云 |
用
|
Нешиплячі приголосні
| МФА |
p |
pʰ |
m |
fɤŋ |
fʊŋ |
ti̯ou̯ |
tu̯ei̯ |
tʰ |
ny |
ly |
kɤɻ |
kʰ |
xɤ
|
| Піньїнь |
b |
p |
m |
feng |
|
diu |
dui |
t |
nü |
lü |
ger |
k |
he
|
| Тун'юн-піньїнь[en] |
b |
p |
m |
|
fong |
diou |
duei |
t |
nyu |
lyu |
ger |
k |
he
|
| Вейд-Джайлз |
p |
p' |
m |
fêng |
|
tiu |
tui |
t' |
nü |
lü |
kêrh |
k' |
ho
|
| Чжуїнь |
ㄅ |
ㄆ |
ㄇ |
ㄈㄥ |
ㄉㄧㄡ |
ㄉㄨㄟ |
ㄊ |
ㄋㄩ |
ㄌㄩ |
ㄍㄜㄦ |
ㄎ |
ㄏㄜ
|
| Приклад |
玻 |
婆 |
末 |
封 |
丟 |
兌 |
特 |
女 |
旅 |
歌儿 |
可 |
何
|
Шиплячі приголосні
| МФА |
tɕi̯ɛn |
tɕi̯ʊŋ |
tɕʰin |
ɕy̯ɛn |
ʈʂɤ |
ʈʂɨ |
ʈʂʰɤ |
ʈʂʰɨ |
ʂɤ |
ʂɨ |
ʐɤ |
ʐɨ |
tsɤ |
tsu̯ɔ |
tsɨ |
tsʰɤ |
tsʰɨ |
sɤ |
sɨ
|
| Піньїнь |
jian |
jiong |
qin |
xuan |
zhe |
zhi |
che |
chi |
she |
shi |
re |
ri |
ze |
zuo |
zi |
ce |
ci |
se |
si
|
| Тун'юн-піньїнь[en] |
jian |
jyong |
cin |
syuan |
jhe |
jhih |
che |
chih |
she |
shih |
re |
rih |
ze |
zuo |
zih |
ce |
cih |
se |
sih
|
| Вейд-Джайлз |
chien |
chiung |
ch'in |
hsüan |
chê |
chih |
ch'ê |
ch'ih |
shê |
shih |
jê |
jih |
tsê |
tso |
tzŭ |
ts'ê |
tz'ŭ |
sê |
szŭ
|
| Чжуїнь |
ㄐㄧㄢ |
ㄐㄩㄥ |
ㄑㄧㄣ |
ㄒㄩㄢ |
ㄓㄜ |
ㄓ |
ㄔㄜ |
ㄔ |
ㄕㄜ |
ㄕ |
ㄖㄜ |
ㄖ |
ㄗㄜ |
ㄗㄨㄛ |
ㄗ |
ㄘㄜ |
ㄘ |
ㄙㄜ |
ㄙ
|
| Приклад |
件 |
窘 |
秦 |
宣 |
哲 |
之 |
扯 |
赤 |
社 |
是 |
惹 |
日 |
仄 |
左 |
字 |
策 |
次 |
色 |
斯
|
Примітки
- ↑ [ɤ] пишеться як -o після kʻ, k та h, в інших випадках -ê: kʻo, ko, ho, shê, chʻê.
- ↑ [-wo] пишеться як -uo після kʻ, k, h та sh, в інших випадках -o: kʻuo, kuo, huo, shuo, chʻo.
- ↑ -ih вживається після ретрофлексів ch, chʻ, sh, j (Піньїнь zh, ch, sh, r).
- ↑ -ŭ використовується після сибілянтів tz, tzʻ, ss (Піньїнь z, c, s).
- ↑ [wei] пишеться як -uei після kʻ та k, в інших випадках -ui: kʻuei, kuei, hui, shui, chʻui.
- ↑ Склади chüeh, chʻüeh, hsüeh, yüeh записуються як chio, chʻio, hsio, yo відповідно.
Посилання
