За Відомостями про кількість селищ … перебувають у Феодосійському повіті від 14 жовтня 1805 року, в селі Борак значилося 13 дворів і 67 жителів[8]. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 роки село Барак також позначена з 13 дворами[9]. Після реформи волосного поділу 1829 Барак, згідно «Ведомостей про казенні волості Таврійської губернії від 1829 року» , віднесли до Агерманської волості (перейменованої з Парпачської) [10]. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину[11], село спорожніло і на карті 1842 Барак позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів[12].
У 1860-х роках, після земської реформиОлександра II, село приписали до Владиславської волості. Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік» , село Барак було покинуте мешканцями в 1860—1864 роках, в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[13] та представляло собою порожнє місце[14], а, згідно з «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Барак — вже власницьке російське село з 10 дворами і 35 жителями при джерелі Субаш[15]. На триверстовій мапі 1865—1876 року в селі Барак позначено 13 дворів[16].
Згідно енциклопедичного словника «Німці Росії» село була заселене кримськими німцями, менонітами і лютеранами, в 1882 році (на 5015 десятинах землі)[17].
За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії 1889 року», за результатами Х ревізії 1887 року в селі Барак значилося вже 37 дворів і 355 жителів[18] — походження цих даних незрозуміло, оскільки за «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1892 рік» в селі Барак, яке входило в Унгутську сільську громаду, значилося 37 жителів в 1 домогосподарстві, а в не ввійшовших в сільську громаду Барака — 4 безземельних[19]. За «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1902 рік» в селі Барак значилося 28 жителів в 9 домогосподарствах[20], за словником «Німці Росії» в 1904 році жителів 35, в 1911 — 61[17]. В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року[21] в Владиславській волості Феодосійського повіту значиться село Барак [22], з населенням 77 осіб[17].
Після радянської окупації, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року[23] була скасована волосна система і село увійшло до складу новоствореного Владиславовського району Феодосійського повіту[24], а в 1922 році повіти отримали назву округів[25]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округу ліквідовувалися і Владиславовський район став самостійною адміністративною одиницею[26]. Декретом ВЦВК від 04 вересня 1924 року «Про скасування деяких районів Автономної Кримської РСР»[27] в жовтні 1924 року район був перетворений в Феодосійський[24][28] та село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, в селі Барак, Іслям-Терекської сільради Феодосійського району, значилося 66 дворів, з них 33 селянських, населення становило 299 осіб, з них 204 німця, 78 росіян, 10 вірмен, 6 болгар, 1 записаний в графі «інші», діяла російсько-німецька школа I ступеня (п'ятирічка)[29]. Постановою ВЦВК «Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР»[30] від 30 жовтня 1930 року з Феодосійського району був виділений (відтворений) Старо-Кримський район (за іншими відомостями 15 вересня 1931 року[26]) і село включили до його складу, а, з утворенням в 1935 році Кіровського[26] — до складу нового району. Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року німці з села були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[31].
Після звільнення Криму від нацистів 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»[32] та в вересні того ж року в район приїхали перші переселенці, 428 сімей, з Тамбовської області, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців. З 1954 року місцями найбільш масового набору населення стали різні області України[33]. З 25 червня 1946 Барак в складі Кримської області РРФСР[34]. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 18 травня 1948 року, Барак перейменували в Синицине[35]. 26 квітня 1954 року Кримську область була передана зі складу РРФСР до складу УРСР[36]. Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 року Кіровський район був скасований і село приєднали до Нижньогірського [37]. 1 січня 1965 року, указом Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області» [38], знову включили до складу Кіровського[39]. З 1968 року Синицине — центр сільради [40].
↑Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії, с. 124.
↑Лашков Ф. Ф. Відомість про число селищ, назвах оних, в них дворів ... перебувають у Феодосійському повіті від 14 жовтня 1805 року. стор. 133 // {{{Заголовок}}}. — 1897.
↑Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — 2005. Архівовано з джерела 19 жовтня 2013 [Архівовано 2013-10-19 у Wayback Machine.]
↑М. Раєвський (1865). Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 91. Санкт-Петербург. Центральний Статистичний комітет МВС. Друкарня Карла Вульфа. Архів [http: //viewer.rusneb.ru/ru/rsl01003831183? page = 91 оригіналу] за 31 серпня 2021. Процитовано 12 листопада 2015.
↑ абв В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. ISBN 5-93227-002-0(рос.)
↑Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.)
↑ Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
↑ Таврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1902 год. — 1902. — С. 148—149.
↑ Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч. II-я. Статистичний нарис, випуск сьомий Феодосійський повіт, 1915 г.
↑Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск сьомий Феодосійський повіт, 1915 рік, стор. 278.
↑Колектив авторів (Кримське ЦСУ). Архівована копія. — С. 162, 163. Архівовано з джерела 11 березня 2016 [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
↑Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР по Кримській області.
↑Гржибовська, 1999, Указ Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР - по Кримській області», від 1 січня 1965 року.
.svg){kind=small}
