PROFILPELAJAR.COM

	Феодосійський повіт
	Герб повіту
Губернія	Таврійська губернія
Центр	Феодосія
Створений	1784
Скасований	1921
Площа	606 030 (6620.9 км²) (1886)
Населення	158 119 осіб (1897)
Густота	23.9 осіб / км²
Наступники	Кримська Автономна Соціалістична Радянська Республіка

Феодосійський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Таврійської губернії. Адміністративний центр — місто Феодосія.

У господарчому відношенні до Феодосійського повіту відносилось Керч-Єнікальське градоначальництво.

Підпорядкування

Утворений у 1784 році у складі Таврійської області за указом імператриці Катерини ІІ від 2 (13) лютого 1784 року.
З 1796 року — у складі Новоросійської губернії згідно з указом Павла І від 12 грудня 1796 року.
З 1802 року — у складі відновленої Таврійської губернії.

18 жовтня 1921 року повіт ліквідовано відповідно до нового територіального розмежування з утворенням Кримської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки у складі РРФСР.

Географія

Розташування

Охоплював східну частину Кримського півострова. З півдня прилягав до Чорного моря, зі сходу до Керченської протоки, з північного сходу та півночі — до Азовського моря.

Площа повіту — 6 152,5 квадратних верстов або 640 844 десятин, зокрема, під внутрішніми озерами (за винятком Сиваша) — 92,2 кв. вер., Арабатською стрілкою — 211 кв. вер. та під Керч-Єнікальським градоначальництвом — 143,9 кв. вер. (близько 15 тис. дес.)^{[джерело?]}.

Поверхня

Населення

Населення в 1897 році становило 158119 мешканців (87037 чоловіків та 71082 жінок)^{[джерело?]}

Економіка

Землеробство

Промисловість

Транспортне сполучення

Медицина та освіта

Склад

Станом на 1886 рік налічував 43 сільських громад, 81 поселення у 8 волостях. Населення — 21382 особи (10759 чоловічої статі та 10623 — жіночої), 3789 дворових господарств^[1].

Земля повіту
	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	52519	12947
Приватної власності	451783	102952
Казенної власності	20210	131
Іншої власності	64513	8909
Загалом	589025	124939

Волості та міста

Владиславська
Кишлавська
Петрівська
Салинська
Сарайлинська
Таракташська
Цюріхтальська
Шейх-Монакська
повітове місто Феодосія зі слободами Караїмська, Карантинна, Митридатська, Новогеоргіївська, Ново-Карантинна, Саригольська, Татарська, форштадтами Татарський, Феодосійський, передмістя пані Ольшевської, Феодосійський порт, Садова дільниця, дача у передмісті Чураєва.
заштатне місто Старий Крим зі слободами Болгарська, Грецька, Татарська.

Примітки

↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Джерела

Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)