Синагога на Нижній Солом'янці
50°26′22″ пн. ш. 30°29′39″ сх. д. / 50.439305555556° пн. ш. 30.494111111111° сх. д. / 50.439305555556; 30.494111111111
Тип споруди	втрачена спорудаd і синагога
Розташування	Україна, Київ, Нижня Солом'янка
Початок будівництва	1878; 1897
Кінець будівництва	1897
Зруйновано	1930
Відбудовано	не відбудовувалась
Адреса	вулиця Вокзальна, 17 / вулиця Льва Толстого, 36
Синагога на Нижній Солом'янці (Київ)

Синаго́га на Нижній Солом'янці  — колишня синагога у Києві, що була розташована на вулиці Вокзальній, на місці сучасного технічного басейну ТЕЦ-3^[1].

У другій половині XIX століття на Солом'янці проживало досить багато євреїв, за переписом 1874 року з 3910 мешканців Солом'янки та сусіднього Протасового Яру 965 осіб (502 чоловіки та 463 жінки), тобто майже 25 % були євреями^[2].

У березні 1878 року на Нижній Солом'янці, на вулиці Вокзальній (тоді — Безіменний провулок), у садибі Шнеєра Дондика (Дондикова) відкрилася юдейська молельня^[1][3]. Вочевидь вона розміщувалася в окремому дерев'яному будинку і 1885 року постраждала від пожежі, а 16 червня 1897 року при черговій пожежі згоріла вщент, про що писала газета «Кіевлянинъ»: «…згоріла двоповерхова будівля молитовного будинку єврейської громади»^[4].

Того ж 1897 року коштом громади молитовню відбудували, першим її старостою став купець 1-ї гільдії Іосель Лев^[3]. Це була порівняно невелика двоповерхова, квадратна у плані споруда на мурованому фундаменті, обкладена цеглою^[3]. Дев'ятивіконний фасад був несиметричним, лівий кут прикрашався наріжною декоративною вежечкою^[1]. При синагозі діяли Талмуд-Тора і хедер^[3]. Синагога стояла на розі двох вулиць, тому мала дві адреси — Безіменний провулок (сучасна Вокзальна вул.), 17 та Караваєвська вул. (сучасна вул. Гетьмана Павла Скоропадського), 36^[3].

За радянських часів ця синагога стала відомою як синагога «Талнер» («Тальнер») — від хасидів з містечка Тальне на Черкащині^[1]. Будівлю синагоги націоналізували, але станом на 1921 рік її орендаторами були одночасно три юдейські громади: «Талнер», «Ашкеназі» та «Пояле-Целек»^[3]. До кінця 1920-х років Солом'янська синагога лишилася чи не єдиною юдейською молитовнею Києва, її парафію поповнили євреї, що раніше відвідували інші, вже закриті синагоги^[1]. Втім, у грудні 1930 року синагогу закрили під приводом перебудови та розширення залізничного вокзалу^[5]. Громада намагалася повернути собі синагогу, проте міська влада відмовила у клопотанні і після 1931 року будівлю молитовні знесли, як і більшість сусідніх житлових будинків (загалом близько 15 споруд). У кварталі, де вона стояла, збудували комплекс теплоелектроцентралі, пущеної 1937 року (сучасна ТЕЦ-3), а на місці власне звели градирню, пізніше розібрану^[1][5].

• 
  Синагога на топографічному плані 1925 р. (показана у колі)

• Кальницький М. Б. Зруйновані святині Києва: втрати та відродження. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — 224 с. — 600 прим. — ISBN 978-966-489-183-4.
• Кальницкий М. Б. Еврейские адреса Киева. — К. : Дух і літера, 2012. — 368 с. — ISBN 978-966-378-222-5.
• Храми Києва. Мультимедійна енциклопедія. 2000.