PROFILPELAJAR.COM

Свириденко Павло Олексійович
Свириденко Павло Олексійович
Народився	20 березня 1893; Путивль, Курська губернія, Російська імперія
Помер	25 грудня 1971 (78 років); Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія → СРСР
Діяльність	зоолог
Alma mater	Московський університет
Посада	завідувач відділу екології Інституту зоології АН УРСР
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Членство	НАНУ
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Свириденко.

Павло́ Олексі́йович Свириде́нко (* 7 березня 1893, Путивль — †1971), український зоолог, дійсний член АН УРСР (з 1948).

Біографія

Після закінчення Московського університету працював (1916—1930) на Закавказзі й у Ростові на Дону, з 1930 — у Москві. У 1947—1954 — Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України та Інституту зоології АН УРСР у Києві. Зокрема у 1947—1948 рр. Свириденко був завідувачем лабораторії екології гризунів, а потім (Протокол № 27 засідання Президії Академії наук УРСР від 13 листопада 1948 р.) — завідувачем створеного на основі цієї лабораторії відділу екології тварин.

1948 року, під приїзд з Москви до Києві і посилення політики Москви в України в галузі біологічних наук та сільському господарстві були звільнені з директорства спочатку акад. Павло Погребняк (директор Дендопарку Олександрія АН України), а слідом і акад. Дмитро Третьяков (директор Інституту зоології АН України). На місце Погребняка, а потім і в ІЗАН було поставлено Свириденка, якого того ж року було обрано академіком АН України і поставлено головою Відділу біологічних наук Президії АН України, а також членом щонайменше трьох вчених рад — Інституту ентомології та фітопатології, Інституту зоології та Інституту гідробіології, чим суттєво посилили позиції прибічників вчення Мічуріна-Лисенка^[1]. Тоді ж окремим пунктом в Протоколі № 27 засідання Президії Академії наук УРСР від 13 листопада 1948 р. «4. Постановили виплатити кошти на переїзд до Києва акад. П. О. Свириденку.»^[2].

Праці

Праці Свириденка присвячені систематиці, зоогеографії і екології різних шкідливих і корисних груп тварин, розробці засобів боротьби з шкідниками сільського господарства (гризунами і комахами) та засобів охорони корисних ссавців і птахів.

Свириденко — один з ініціаторів застосування авіації в боротьбі з шкідниками лісу і сільського господарства.

Понад 180 наукових праць.

Література

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Українці у світі
Свириденко Павло Олексійович, зоолог, академік АН УРСР [Архівовано 28 лютого 2022 у Wayback Machine.] — Центральний державний архів вищих органів влади та управління України

Примітки

↑ Протокол № 22 розширеного засідання Президії Академії наук УРСР, присвяченого питанню про стан і завдання біологічної науки в інститутах і установах Відділу біологічних наук та Відділу сільськогосподарських наук від 4–6 жовтня 1948 р.
↑ Історія Національної академії наук України. 1946—1950 : Частина 2. Додатки / упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Старовойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко ; редкол.: О. С. Онищенко (голов. ред.) [та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства, Ін-т української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — К., 2008. — 716 с. — (Джерела з історії науки в Україні). ISBN 978-966-02-5064-2 (Ч. 2)